Висновки

Сфера зайнятості є однією з найважливіших сфер макроекономіки. Будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. В національній економіці з різних причин виникає безробіття.

Зростання масштабів безробіття, розвиток вимушеної, неповної та неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції є свідченням того, що в умовах перехідної економіки в Україні ще не створено ефективних механізмів перерозподілу робочої сили, внаслідок чого формування національного ринку праці відбувається вкрай повільно. Причиною цього є недостатній рівень економічних реформ. Довгий час в Україні тривало зростання пропозиції праці та скорочення попиту на неї. Але за останній рік з'явилась тенденція до зростання попиту на робочу силу.

Складна демографічна ситуація в Україні спричиняє зменшення працездатного населення з 28 млн. чол. у 1993 р. до 26,6 у 2001 р., що негативно позначається на формуванні ринку праці в країні та динаміці процесів у сфері зайнятості.

Під час розроблення державної політики зайнятості населення основним показником має бути критерій, який зменшував би масштаби безробіття. Для України характерним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менше реальних. Характерною рисою українського ринку праці є „тіньова” зайнятість.

Державна політика зайнятості має спрямовуватись на створення нових продуктивних робочих місць. Навіть в умовах фінансової кризи політику створення нових робочих місць можна було б реалізувати за допомогою використання непрямих економічних важелів – податкових пільг, розвитку малого й середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій тощо.

Список використаної літератури

Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 року №2017-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №48. – с.38-48.

Указ Президента України „Про стратегію подолання бідності” від 15.08.2001 р. №637/2001. – Урядовий кур’єр. – 2001. – 18 серпня. – с.10.

Діденко Я. Формування ефективної державної політики зайнятості // Україна: аспекти праці. – 1999. – №2.

Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами. – Житомир: ЖІТІ, 2000.

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України – з основами теорії. – К.: Знання, 1998.

Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. пос. – К.: Либідь, 2001.

Статистичний збірник Житомирської області 2001 рік.

Гакал Н., Ярошенко А., Гребенченко Н. Сучасні доходи і рівень життя населення // Праця і зарплата. – 1999. – №10. – с.12-13

Лібанова Е. Баланда А. Незареєстрована зайнятість в Україні: формування і можливості державного регулювання // Україна: аспекти праці. – 2000. – №4. – с.3-8

Моніторинг показників сфери соціального розвитку за січень 2002 року // Праця і зарплата. – 2002. – №12. – с.8-9.

Солдатенко М. Державні зусилля подолання бідності // Соціальний захист. – 2001. – №10. – с.10-11.

Якуненко Н. Аналіз рівня і структури витрат і доходів населення України // Україна: аспекти праці. – 2001. – №1. – с.12-17.

Яценко В. „Безробіття по-українські” у цифрах і фактах // Україна: аспекти праці. – 1999. – №6. – с.19-27.

Ящук В. Житлові субсидії і новий розмір прожиткового мінімуму // Місто – 2002. – 14 лютого. – с.6.