Щодо Житомирської області, то у 2001 році для зареєстрованого ринку праці були характерні такі тенденції, як: зменшення обсягів вивільнених і незайнятих громадян, зростання попиту на робочу силу і чисельності працевлаштованих осіб і, як наслідок, зниження рівня безробіття і навантаження незайнятих громадян на вільні місця.

Загальне зниження зайнятості в галузях економіки впродовж останніх років не було пов’язане з реальним масовим вивільненням працівників. Значні резерви робочої сили утримуються на підприємствах через вимушені неоплачувані відпустки або зайнятість неповний робочий день. Але ухвалення останнім часом окремих законодавчих актів, спрямованих на обмеження масштабів вимушеної неповної зайнятості, призвело, з одного боку, до зменшення її обсягів, а з другого – до зміни форми цієї так званої зайнятості, – адміністрація підприємств переводить працівників на скорочений режим роботи. Внаслідок цього частка працюючих в зазначеному режимі збільшилась до попереднього року і становила 16,1% від загальної чисельності працівників, або 59,7 тис. осіб.

Аналіз ситуації на зареєстрованому ринку праці також свідчить про різке скорочення у 2001 р. чисельності фактично вивільнених працівників на 27,1% до попереднього року. Як і в попередні роки, фактичні обсяги вивільнення робочої сили не відповідали прогнозованим. У 2001 р. було скорочено в 2,5 рази менше запланованої кількості. Це пояснюється, передусім, скрутним фінансовим становищем підприємств, яке не дає можливостей виплачувати вихідну допомогу під час скорочення кадрів.

Цей процес значно уповільнився на промислових підприємствах. Структурна перебудова аграрного сектора економіки, яка розпочалася у 2000 році, не призвела до значного скорочення зайнятих в ньому. Серед інших галузей економіки за останній рік дещо пожвавився процес скорочення кадрів у будівництві (1999 р. – 267 осіб, 2000 р. – 313 осіб, 2001 р. – 407 осіб).

В структурі вивільнених жінки стабільно складають більшість, значно менше чоловіки і молодь до 28 років.

У структурі вивільнених переважає частка осіб, які займали робочі місця, хоча порівняно з 2000 р. вона зменшилася на 4,4%. Більше вивільнюється осіб, які займають місця, що не потребують спецпідготовки та професії (частка зросла з 11,7% в 1999 р. до 13,2% у 2001 р.). Причиною цього є те, що підприємства не зацікавлені в утриманні низькокваліфікованої робочої сили.

Одним із головних чинників, які регулюють обсяги безробіття, є попит на робочу силу. Слід зазначити, що впродовж 1998-2001 років спостерігалась позитивна тенденція щодо його збільшення, однак чисельність бажаючих знайти роботу значно переважає потребу.

Протягом 2001 року потреба в працівниках на заміщення вільних робочих місць і вакантних посад службовців коливалась від 848 осіб до 1181 особи (кожне четверте місце у м. Житомирі), а це в 1,5 рази більше, ніж у 2000 р. і майже у 2 рази, ніж три роки тому (у 1999 р.).

Найбільш суттєві зміни відбулись у Малинському, Брусилівському, Черняхівському, Новоград-Волинському і Андрушівському районах, в яких попит на робочу силу зріс в 2,8-6,4 рази.

Таблиця 3.2

Попит на робочу силу за категоріями працівників та формами власності

Показник | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2001 р. у % до 1999 р.

Потреба в працівниках всього, осіб | 814 | 775 | 1181 | 145,1

в тому числі на

робочі місця | 447 | 482 | 758 | 169,5

посади службовців | 328 | 245 | 357 | 108,8

місця, які не потребують спеціальності | 39 | 48 | 66 | 169,2

Із загальної кількості:

жінки | 304 | 135 | 307 | 101,0

молодь до 28 років | 425 | 347 | 81 | 19,1

За формами власності:

приватна | 17 | 55 | 166 | в 9,8 р.

колективна | 462 | 508 | 649 | 140,4

державна | 335 | 212 | 366 | 109,3

Аналізуючи таблицю 3.2, бачимо, що попит на робочу силу у порівнянні з 1999 р. у 2001 р. зріс на 45,1%. Також значно зріс попит на робочі місця (на 69,5%) і на місця, які не потребують спеціальності (на 69,2%). В структурі попиту на робочу силу за галузями економіки більша частка припадає на промисловість – 44,7%, де за рік приріст становив 39,7%, в 1,8 рази зросла потреба в працівниках сільського господарства.

У 2001 році намітилася позитивна тенденція до збільшення попиту на жіночу працю. Водночас значно посилилася диспропорція між попитом і пропозицією робочої сили молоді внаслідок різкого скорочення потреби підприємств в працівниках у віці до 28 років.

Взаємодія впродовж 2001 року таких двох важливих факторів, як скорочення чисельності незайнятих осіб і збільшення попиту на їх робочу силу, привело до значного зменшення (в 2,3 р. до початку 2001 р.) навантаження на одне вільне робоче місце або вакантну посаду, і на початок 2002 р. воно становило в середньому 34 особи. Але, незважаючи на це, область продовжує утримуватись за цим показником на 3 місці по Україні (після Рівненської – 44 особи та Тернопільської – 41 особа), і в 3 рази перевищує його середній рівень по країні.

Найважливішою причиною існування значної чисельності незайнятих громадян на ринку праці, поряд з низьким попитом на них, є невідповідність їх професійно-кваліфікаційної структури потребам галузей економіки і попиту регіональних ринків праці.

Звичайно, набагато легше повернути до роботи людей, які перебувають в стані короткострокового безробіття. Потенціал працевлаштування у них набагато вищий і відносно невеликий термін перебування в стані незайнятості не призводить до повної декваліфікації, зниження професійного рівня та втрати навичок інтенсивної роботи. Серед всіх працевлаштованих вони складали переважну більшість – 24,5 тис. осіб (80,3%), майже кожний третій з них