сд / (1 – сд) ? (АС1 – АС0) / (и – АС1).

При даних витратах виробництва товарів низької і високої якості і при даній готовності покупців платити за товар високої якості ефективність сигналу перебуває в прямій залежності від величини дисконтуючого множника і в зворотній від рівня ризику діяльності фірми на ринку. Чим вище дисконтуючий множник і нижче господарський ризик, тим більше зацікавлений продавець у сигналізації про якість своєї продукції.

Ця проста модель дозволяє охарактеризувати важливу проблему, що виникає на ринках з асиметричною інформацією. Будь-яка форма сигналізації про якість пов'язана з додатковими витратами. Продавець буде готовий нести ці додаткові витрати тільки в тому випадку, якщо майбутній прибуток від продажу товару за ціною, відповідною максимальній готовності споживача платити за високу якість, компенсує збитки, понесені у момент входу на ринок. Наскільки майбутній прибуток здатний компенсувати поточні збитки – залежить і від співвідношення витрат виробництва товару низької і високої якості, і від максимальної готовності покупця платити за товар високої якості, і від загального рівня ризику на ринку, і від величини дисконтуючого множника.

Марнотратні витрати і вхідну ціну як сигнали про якість об'єднує те, що продавець високоякісного товару при вході на ринок несе незворотні витрати. Ці витрати можуть бути як явними (марнотратні витрати), так і неявними (відмова від адекватної ціни товару). В обох випадках тільки повторні продажі дозволяють фірмі компенсувати збитки, які вона терпить при вході на ринок. Звернемо увагу на те, що і марнотратні витрати, і низька вхідна ціна можуть грати роль сигналів тільки при достатньо високому рівні економічної письменності покупця. "Премію за якість" покупець платить, знаючи, що фірма не може покрити марнотратні витрати з поточної виручки. Отже, покупець повинен мати уявлення не тільки про об'єми витрат фірми, наприклад, на рекламу, але й про її витрати взагалі. Низька вхідна ціна сприймається як сигнал якості завдяки знанню покупця про те, що вона нижча за середні витрати виробництва низькоякісного товару.

Всі перераховані сигнали дозволяють покупцю одержувати непряму інформацію про якість вироблюваної продукції. Чим ефективніше діє система сигналів, тим за інших рівних умов менше відхилення ринкової рівноваги від Парето-ефективного. Ефективність як кожного з названих сигналів, так і системи сигналів у цілому обмежена і суперечністю їх дії, і здатністю покупців адекватно сприймати й аналізувати одержані сигнали.

Існування проблеми асиметричної інформації про якість на товарному ринку створює додаткові бар'єри на шляху нових фірм. Перш ніж виробник товару високої якості зможе продавати свій продукт за ціною, що дозволяє одержувати хоч би нормальний прибуток, він повинен сигналізувати покупцю про якість своєї продукції. Незалежно від конкретної стратегії продавця (надання гарантій, низька вхідна ціна, марнотратні витрати) просування і позиціювання товару на ринку пов'язане зі значними додатковими витратами – інвестиціями в репутацію.

1.3. Асиметрична інформація і негативний відбір на ринку кредитів

Проблеми асиметричної інформації існують не тільки на товарних ринках. Не менший вплив асиметрія інформації робить на розвиток ринків чинників виробництва. Розглянемо вияв неповноти і асиметрії інформації на ринку кредитів.

Попит на позикові засоби визначається рівнем ефективності інвестиційних проектів фірми. Чим вищі показники ефективності інвестиційного проекту, тим вища максимальна ставка відсотка, яку в змозі сплатити фірма. Власне ця максимальна ставка відсотка (reservation interest rate) рівна внутрішній нормі прибутковості (internal rate of return) – такій ставці дисконтування, при якій чиста поточна цінність інвестиційного проекту (різниця між поточною цінністю потоку чистої виручки і поточною цінністю інвестиційних витрат) рівна нулю. Якщо ранжувати інвестиційні проекти по убуванню внутрішньої норми прибутковості, рівноважною ставкою відсотка буде та, при якій кредитом скористаються фірми, що мають інвестиційні проекти з внутрішньою нормою прибутковості, більшою або рівною ставці банківського відсотка. Використання позикових засобів під відсоток, що перевищує внутрішню норму прибутковості, приносить фірмі збитки. Рівновага на ринку кредитів, при якому позиковими засобами користуються тільки ті проекти, внутрішня норма прибутковості яких більша або рівна ставці банківського відсотка, є Парето-ефективною.

Проста модель рівноваги на ринку кредитів істотно зміниться, якщо ми припустимо, що:

Розглянемо проблему "кредитор-позичальник" на умовному прикладі. Фірма просить у банку 10 млн. грн. на здійснення інвестиційного проекту тривалістю 1 рік. У разі вдалого здійснення інвестиційного проекту фірма виплачує кредитору борг із відсотками. В разі невдалого здійснення інвестиційного проекту фірма стає банкротом. І тоді отримання кредитором хоч би частини суми кредиту стає вельми проблематичним. Для фірми величина чистих втрат, пов'язаних із банкрутством (явних і неявних - витрати на ліквідацію, на судові витрати, втрата марки і репутації і т. д.) складає 2 млн. грн.

Фірма має три варіанти здійснення інвестиційного проекту, що характеризуються наступними параметрами [7]: 

Варіант | Вірогідність вдалого здійснення проекту с  |

Кредитний ризик | Чиста виручка інвестора, млн. крб. 

у разі вдалого здійснення проекту Net Revi | у разі невдалого здійснення проекту Net Revo | Очікувана чиста виручка, млн. крб.

1 | 0,8 | низький | 17,500 | 5 | 15

2 | 0,5 | середній | 25 | 5 | 15

3 | 0,2 | високий | 55 | 5 | 15

Залежність величини чистої виручки