доходів резидентів – заробітної плати, ренти, процента та прибутку.
Національний дохід можна розглядати як показник того, скільки коштує суспільству отримання обсягу національного виробництва.
У вітчизняній практиці національний дохід поділяють на фонд споживання і фонд нагромадження.
Фонд споживання – це та частина національного доходу, яка забезпечує задоволення матеріальних і культурних потреб людей і потреб суспільства загалом (на освіту, оборону і т.д.).
Фонд нагромадження – це та частина національного доходу, яка забезпечує розвиток виробництва.
Розділ 3. Аналіз динаміки ВВП у 2005 році
Аналізована інформація взята на офіційному сайті Міністерства економіки України (httр://www.me.gov.ua.).
У 2005 році реальне зростання ВВП становило 2,4% до відповідного періоду попереднього року – це найнижчий показник росту вітчизняної економіки за останні п’ять років. Протягом року економіка демонструвала помірні темпи зростання ВВП: найбільші темпи спостерігалися у січні з подальшою траєкторією затухання при деякому стабілізаційному кумулятивному тренді у вересні-жовтні. (Довідково: у серпні та листопаді взагалі спостерігались від’ємні значення темпів ВВП – "мінус" 1,6% та "мінус" 2,7% відповідно).
Рис. 3.. Зміна реального ВВП кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року
Рис. 3.. Зміна реального ВВП помісячно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року
Така низхідна траєкторія була зумовлена низкою негативних чинників: зовнішніх та внутрішніх.
ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ
на початку 2005 року
затримка із підписанням контрактів на продовження або завершення робіт через політичну нестабільність наприкінці 2004 року і на початку 2005 року та очікування дій нової команди;
відсутність фінансування ряду інвестиційних проектів, які були передбачені у бюджеті на 2005 рік (що був прийнятий ще у 2004 році) у зв’язку з роботою над внесенням змін до бюджету та відповідно переглядом обсягу фінансування цих робіт;
після прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та прийняття деяких інших законодавчих актів України":
скорочення інвестиційних видатків бюджету на користь соціальних, що призвело до шокових змін у структурі внутрішнього ринку у бік споживчої складової. Це дало одразу два наслідки: зростання імпорту споживчих товарів та скорочення виробництва інвестиційних товарів та послуг із мультиплікативним ефектом на суміжні види економічної діяльності;
погіршення підприємницького середовища через масштабні зміни у законодавстві під час прийняття змін до бюджету на 2005 рік, що мало наслідком скорочення нарощення іноземного капіталу в Україну;
внутрішній політичний чинник дестабілізації ситуації – негативні очікування інвесторів у зв’язку з невизначеністю щодо підтвердження прав власності на раніше приватизовані об’єкти, що вплинуло на відкладення контрактів з нерезидентами.
Отже, вищезазначені чинники спрацювали на створення вкрай негативної економічної ситуації в країні, тобто відбулось суттєве уповільнення зростання обсягів виробництва, звуження інвестиційної складової економіки, посилення інфляційних процесів в умовах підвищення соціальних видатків бюджету та загальної невизначеності споживачів та виробників.
Головною перешкодою на шляху прискорення динаміки промислового виробництва була інвестиційна пауза, яка склалася через обережну поведінку потенційних інвесторів, оскільки економічна політика у першій половині року була недостатньо прозорою та передбачуваною і тим самим негативно відобразилась на веденні бізнесу. Саме у ІV кварталі вітчизняна економіка "відчула" значний негативний вплив від різкого зниження динаміки внутрішніх інвестицій, що було зафіксовано в попередніх кварталах.
Довідково: у першому кварталі 2005 року реальне зростання інвестицій в основний капітал становило 4,5%, за перше півріччя – 8,5%, за 9 місяців – 3,4% (проти 34,5% торік).
Вплив зовнішньої складової був меншим, ніж вплив внутрішніх факторів: саме на внутрішньому ринку відбулись ті зміни, які сформували загальну тенденцію гальмування економічного розвитку.
ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ
погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури, поступове зниження рівня цін та попиту на світових ринках на основні товари українського експорту (зокрема, металопродукцію), яке посилювалось зменшенням виробництва у середині країни (через нерентабельність деяких підприємств, які частково призупиняли виробництво та проведення ремонтних робіт), а також підвищення цін на імпортні енергоресурси.
Це вплинуло на уповільнення темпів зростання виробництва галузей, які орієнтовані на зовнішній ринок, а також обсягів експорту.
Погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури також було одним із основних факторів, який загострив ситуацію в експортоорієнтованих галузях. В металургії та обробленні металу після суттєвого падіння у січні-серпні до "мінус" 3,2%, у вересні відбулося відновлення виробництва, (у січні-вересні – 2,9%, у січні-жовтні – 2,4%, у січні-листопаді – 2,1%, за рік – 1,5%).
Продовження зростання в добувній промисловості (за рік на 4,4%, у січні-листопаді – 4,1%, у січні-жовтні – 3,6%) частково пов’язано із збільшенням видобутку нафти та металевих руд, а також із зростанням цін в цій галузі на 27,7% за 2005 рік.
Як це не парадоксально, але уповільнення темпів зростання ВВП у 2005 році супроводжувалось суттєвим зростанням прибутковості промислових підприємств. Прибуток підприємств, що працювали з позитивною рентабельністю, за січень-листопад зріс на 17% до 65,3 млрд. грн., в той час як реальне зростання ВВП за 11 місяців становило лише 2,2%. Причому питома вага промислових підприємств в прибуткових підприємствах становила 50% при уповільненні обсягів промислового виробництва до 2,9%.
Збільшення прибутку підприємств було забезпечено, в першу чергу, боротьбою із схемами мінімізації оподаткування та посилення адміністрування збирання податків, а також суттєвим зростанням цін на сировинні ресурси.
Прибуток підприємств добувної промисловості у 1,9 рази перевищив минулорічний рівень. Зростання цін добувної промисловості (на 40,2% в середньорічному обчисленні) перевищило майже в три рази індекс цін в обробній (на 15% в середньорічному обчисленні), певним чином, спровокувавши спад прибутку в металургії. Саме за рахунок дії інфляційного фактору відбулось збільшення надходжень від податку на прибуток на 45,2% у порівнянні з 2004 роком до бюджету, в умовах суттєвого уповільнення темпів