Проте це зовсім не означає, що обидві системи національного рахівництва є абсолютними антагоністами. Навпаки, між ними є багато спільного і насамперед у способі упорядкування й класифікації даних для отримання основних макроекономічних агрегатів. Так, в обох системах чітко визначається різниця між потоками і запасами; потоками продуктів і потоками доходів; доходами від виробництва і доходами, що отримані в результаті розподілу, та ін.

Порівняльний аналіз СНР та БНГ допомагає статистикам країн з перехідною економікою ліпше зрозуміти концепції СНР і чіткіше виділити певні елементи БНГ, які не втрачають свого значення навіть і після впровадження СНР.

Це стосується передовсім матеріального балансу БНГ (балансу виробництва, споживання і нагромадження сукупного суспільного продукту). Цей баланс дуже схожий на рахунок товарів і послуг СНР за винятком того, що він обмежується потоками матеріальних благ і ґрунтується на властивих БНГ визначеннях економічного виробництва. Перетворення матеріального балансу на рахунок товарів і послуг потребує додавання потоків нематеріальних послуг (які враховуються в другому розділі БНГ одночасно з перерозподілом доходів). Важливо те, що значну частину даних, необхідних для складання цього рахунка, можна отримати з БНГ. Детальна схема матеріального балансу дуже нагадує схему таблиці ресурсів і їх використання в СНР.

Другою важливою таблицею БНГ є фінансовий баланс (баланс виробництва, первинного розподілу, перерозподілу і використання національного доходу). Він містить багато даних, необхідних для складання рахунків розподілу доходів у СНР і частково – для рахунка операцій з капіталом і фінансового рахунка. Ці дані потребують, однак, певних перегрупувань, щоб привести їх у відповідність з визначеннями СНР.

Варто ще раз нагадати, що розрахунки національного багатства обмежено в БНГ практично тільки виробничими матеріальними активами плюс чисті вимоги до іншого світу [18, 22].

Перед порівнянням показників балансу народного господарства і системи національних рахунків слід насамперед розглянути їхні найважливіші концептуальні відмінності.

Головна (перша) така відмінність полягає в неоднаковому визначенні меж сфери виробництва суспільного продукту і національного доходу, що призводить до різних тлумачень таких категорій, як "споживання" і "перерозподіл".

Друга відмінність полягає в одиницях класифікації, що їх застосовують у рахунках виробництва, споживання та нагромадження СНР і в матеріальному балансі, а також різних (територіальних та національних) принципах реєстрації. У СНР у рахунках виробництва одиницею класифікації є установа (фабрика, завод), а в матеріальному балансі – підрозділ підприємства, однорідний з погляду складу продукції, технології та структури витрат (наприклад, промислова діяльність, будівництво, підсобне сільське господарство, галузі невиробничої сфери та ін.).

У БНГ існує територіальний принцип реєстрації, відповідно до якого у валовий продукт включають продукцію іноземних чи спільних підприємств, розміщених на території певної країни, але не включають продукцію вітчизняних підприємств, розміщених за кордоном. У СНР до національного продукту включають доходи від виробництва, одержані підприємствами і робочою силою цієї країни за кордоном, і виключають доходи від виробництва, які одержано іноземними одиницями на території цієї країни. Валовий продукт, однак, включає всю продукцію, вироблену підприємствами, розміщеними на території цієї країни, без огляду на те, кому вони належать [18, 22].

Розглянемо детальніше відмінності у змісті окремих найважливіших показників балансу народного господарства і системи національних рахунків.

Основна відмінність валового суспільного продукту в БНГ від валової продукції в СНР полягає в тому, що в СНР до обсягу її разом з вартістю матеріальних благ включено вартість нематеріальних послуг як платних, так і безплатних. Крім того, у СНР до випуску (валової продукції) включено вартість відходів, одержаних в процесі переробки сировини та реалізованих на сторону, а в БНГ вартість таких відходів не включається до валової продукції. У системі національних рахунків продукція підприємств громадського харчування включає вартість переробленої сировини, а в БНГ вона визначається так само, як і щодо підприємств торгівлі, тобто без урахування вартості сировини.

Основні відмінності понять "матеріальні витрати" в БНГ і "проміжне споживання" у СНР пов'язані з різним визначенням виробництва. Проміжне споживання у СНР охоплює поточні "виробничі" витрати організацій і установ виробничої сфери на матеріальні блага та нематеріальні послуги, а також витрати підприємств сфери матеріального виробництва на нематеріальні послуги як додаток до витрат на виробництво матеріальних благ.

У БНГ витрати підприємств матеріального виробництва на нематеріальні послуги не включаються до матеріальних витрат, оскільки платежі за ці послуги вважаються перерозподільними потоками.

Іншою відмінністю є те, що витрати підприємств на матеріальні блага і послуги у зв'язку з наданням послуг соціально-культурного характеру, а також на службові відрядження у СНР відносять до проміжного споживання, а в БНГ – до національного доходу. Витрати матеріальних оборотних коштів у БНГ входять до національного доходу, а в СНР – до проміжного споживання (за винятком втрат від наводку, пожеж та ін.).

Важлива відмінність проміжного споживання від матеріальних витрат поля-гає в тому, що в складі останніх у БНГ обліковується споживання основних виро-б-ничих фондів, а у СНР амортизація не включається до проміжного споживання.

Донедавна Україна складала БНГ, призначений для макроекономічного аналізу і управління централізованою плановою економікою. У цьому Україна має величезний досвід. Досить нагадати розрахунки українських учених 1923-1924 рр. (табл. 1.1), коли було визначено частку України в національному доході СРСР.

Таблиця 1.

Зведений рахунок національного доходу УРСР

у 1923-1924 роках, млн. черв. крб. [18, 24]

Галузі | СРСР | УРСР | % УРСР до СРСР

Сільське господарство | 4850,0 | 1194,0