Транснаціональні компанії – найбільші інвестори України порівняно з іншими типами інвесторів (65% від загального обсягу). Найвідомішими є інвестиційні проекти таких компаній, як "Австрійські Авіалінії", що вклали у вітчизняні авіаційні підприємства майже $9 млн., спільне підприємство "Реємстма-Київ – тютюнова фабрика", мережа ресторанів "Макдональдс", якою вкладено інвестицій на суму більш ніж $70 млн., компанія "Голден Телеком", що інвестувала $60 млн., корпорація "Нестле" – інвестовано $41 млн., супермаркети австрійської компанії "Євро-Білла" та ін. [25]

Третя група прямих іноземних інвесторів – це інституційні інвестори, які є фінансовими посередниками і залучають кошти переважно через продаж акцій в інвестиційних фондах, вкладаючи ці кошти в диверсифікований портфель цінних паперів. До складу інституційних інвесторів відносять фонди прямого інвестування, які здійснюють переважно середньострокові капіталовкладення, купуючи великі пакети акцій компаній. Цей вид інвесторів досягає вищих рівнів прибутковості. Частка від загальної кількості інституційних інвесторів в Україні становить близько 13%. Серед інституційних інвесторів виділяють Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), які фінансуються урядами різних країн. Ці інвестори мають іншу інвестиційну стратегію і критерії інвестування. На відміну від ТНК їх цілі ширші, ніж максимізація прибутку. Вони сприяють реструктуризації підприємств, прискоренню трансформаційних процесів в економіці країни [25].

Необхідно зазначити, що при формуванні ефективного механізму реструктуризації національної економіки треба враховувати те, що прямі іноземні інвестиції не створюють національного капіталу, хоча у формі спільних підприємств можуть сприяти цьому. Прибуток, створений капіталом нерезидентів, в основному вивозиться за межі України. Стимулів для його реінвестування в Україні поки що недостатньо.

Загалом, що стосується притоку капіталу в нові ринки, виявляється, що чим успішніше країна проводить реформування своєї економіки, тим легше їй залучати "необхідний" рівень зовнішніх інвестицій. І навпаки, зростання іноземних інвестицій, у свою чергу, є чинником стійкого економічного зростання. Так, у країнах, що розвиваються, один відсоток збільшення прямих іноземних інвестицій веде до додаткового 0,8 відсотка збільшення доходу на душу населення.

Особливої уваги заслуговує той факт, що новітнім інвестиційним чинником економічного зростання є активне впровадження інформаційних технологій. Саме вони стали найвагомішим джерелом "нової економіки", яка досягла найбільшого розвитку у США в другій половині 90-х років XX століття. Зазначимо, що Україна продовжує зберігати відносні переваги у комп'ютерних науках, що надає країні гарні потенційні можливості до найшвидшого залучення до міжнародних інформаційних та технологічних мереж. За раціональної економічної політики таке положення стане поштовхом для забезпечення довгострокового економічного зростання.

Висновки

Враховуючи поставлені завдання можна зробити наступні висновки:

1. Головним результатом функціонування грошової системи є розроблення і реалізація певної грошово-кредитної політики. Позитивний вплив цієї політики на розвиток економіки визначає ефективність самої грошової системи.

2. Сутність монетарної політики визначається як комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний банк.

3. Інвестиційна діяльність – це послідовна сукупність дій її суб'єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій з метою одержання доходу або прибутку. Кожна держава як суб'єкт інвестиційної діяльності визначає правові, економічні і соціальні умови цієї діяльності в своєму законодавстві. У вужчому тлумаченні цього поняття застосовують термін "інвестиційний процес". Це поняття звичайно пов'язується з обґрунтуванням і реалізацією інвестиційних проектів.

4. Кредитні відносини впливають на процеси, що відбуваються в економіці і результати цього впливу дуже важливі та багатогранні. Насамперед, надання кредиту впливає на процеси виробництва, реалізації та споживання продукції, а також на сферу грошового обігу, що їх опосередковує.

5. Протягом останніх років Національний банк України проводив дуже непослідовну політику зміни облікової ставки.

6. Динаміка облікової ставки за минулий рік свідчить про адекватну діяльність Національного банку України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

7. Оцінюючи динаміку інвестиційного процесу протягом останні трьох років, слід зазначити досягнення позитивних зрушень в Україні, зокрема спостерігається стійка тенденція до зростання інвестицій в основний капітал.

8. З метою підтримання економічного зростання передбачається забезпечити збереження сприятливих макроекономічних умов розвитку за рахунок: дотримання бездефіцитності загального фонду бюджету, невідволікання у зв’язку з цим ресурсів банківської системи на фінансування дефіциту; забезпечення помірних темпів інфляції; відновлення довіри населення, вітчизняних та іноземних інвесторів до політики реформ, що дозволить використати стимули для наповнення реального сектора фінансовими ресурсами та трансформації їх в інвестиції; стимулювання експорту товарів з високим ступенем переробки, диверсифікації ринків збуту.

9. Стратегічні напрями подальшої активізації інвестиційної діяльності в Україні повинні забезпечити привабливість інвестиційного клімату та розвиток інфраструктури, необхідної для забезпечення сталого економічного зростання і підвищення життєвого рівня населення. Одними з таких важливих напрямів можна вважати дерегулювання підприємницької діяльності, лібералізацію ділової активності та створення конкурентного середовища.

Література