Однак на підставі статистичних даних 70-х років для однієї країни можна було побудувати аж декілька кривих Філіпса .В аналітичній економії заговорили про те ,що крива Філіпса вже не підтверджується. Проте подальші дослідження показали, що крива Філіпса може переміщуватись.

Крива Філіпса стабільна ,якщо в національній економіці існує інерційний ,тобто з року в рік однаковий ,темп інфляції. Цей темп підтримується доти ,доки немає збурень у сукупному попиті чи сукупній пропозиції. Збурення в сукупному попиті настають ,наприклад ,тоді ,коли рівень безробіття помітно нижчий за його природну норму. У цьому разі темп інфляції зростає , бо тиск до підвищення заробітної платні ,що індукують незайняті робочі місця ,перевищує тиск до зниження заробітків ,що генерує безробіття. Зростання темпу темпу інфляції переміщуватиме Крива Філіпса вгору.

Якщо рівень безробіття перевищуватиме природній ,то темп інфляції знижуватиметься. Річ у тім ,що тиск до зниження зарплати ,індукований безробіттям ,перевищує силу тиску до зростання заробітної плати ,тому рівень заробітної плати і витрати знижуються ,а відтак і ціни ,що уповільнює темп інфляції. Тому Крива Філіпса переміщується донизу.

Збурення пропозиції мають місце тоді ,коли умови функціонування національної економіки різко змінюються, що впливає на витрати виробництва товарів та послуг і внаслідок цього – на ціни ,які встановлюють фірми. За несприятливих збурень пропозиції витрати виробництва зростають ,а відтак і ціни. Це означає ,що темп інфляції змінюється і Крива Філіпса переміщується вгору. І навпаки ,за сприятливих збурень сукупної пропозиції , наприклад унаслідок збільшення світових цін на нафту ,темп інфляції знижуватиметься і крива Філіпа переміщуватиметься донизу.

Щоб глибше зрозуміти ,як збурення у сукупних попиті і пропозиції переміщують криву Філіпса ,використаємо рисунок 1.2.

Припустимо ,що національна економіка функціонує за природної норми безробіття ,тобто продукує природний обсяг продукції та перебуває у точці А.Нехай унаслідок певних обставин ,наприкладстимулювальної політики уряду ,сукупний попит почав швидко зростати. Рівень безробіття знижується ,і фактичний ВВП перевищує природний .Оскільки рівень безробіття спадає ,фірми активно наймають працівників ,а окремі з них енергійніше підвищують заробітну плату. В результаті зростають витрати,і ціни теж починають зростати .Відтак зарплата і ціни уже прискорено зростають. В економіці відбіваються зміни ,які можна зобразити переміщенням угору по кривій SRPC. Інфляційні очікування ще не змінюються ,але нижчий рівень безробіття пришвидшує темп інфляції.

Із підвищенням заробітної плати та цін фірми й наймані працівники починають очікувати вищої інфляції ,що передбачають в угодах щодо зарплати і цін. Отже ,інерційний темп інфляції зростає. Короткострокова крива Філіпса переміщується вгору. Нова крива Філіпса SRPC’ лежить вище від початкової кривої SRPC,показуючи вищий очікуваний темп інфляції. У точці С рівень безробіття той самий, що й у точці В ,але темпи інфляції вищі.

Розвиток національної економіки зрештою уповільнюється ,і обсяг виробництва повертається до природного, а рівень безробіття – до його природної норми. Внаслідок вищого рівня безробіття темп інфляції знижується(рух від точки С до точки Е). Економіка повертається до точки Е. Тепер за природного рівня безробіття інерційний темп інфляції у точці Е вищий ,ніж у точці А , яка також відповідає природному рівню безробіття . Учасники ринкового процесу очікують вищого рівня цін. Отже ,у національній економіці рівень зайнятості буде тим самим ,що й до піднесення ,але всі номінальні показники зростатимуть швидше ,бо темп інфляції буде вищий.

Загалом є підстави для таких тверджень. З відхиленням рівня безробіття від його природної норми темп інфляції змінюється. Доки рівень безробіття нижчий за його природну норму ,доти темп інфляції зростатиме. І навпаки ,інфляція зменшуватиметься доти ,доки рівень безробіття перевищуватиме природну норму безробіття. Коли ж у національній економіці рівень безробіття дорівнює його природній нормі ,інфляція стабілізується ,тобто загальний рівень цін зростає певним усталеним темпом.

Державні мужі мають можливість керувати короткостроковою крива Філіпса. Вони зможуть зменшувати рівень безробіття , і нація тимчасово насолоджуватиметься високим рівнем зайнятості ,але за рахунок зростання інфляції. І навпаки ,якщо інерційний темп інфляції надто високий ,то ,викликавши спад і збільшивши безробіття ,можна зменшити інерційний темп інфляції. У довгостроковому періоді крива Філіпса є вертикальною лінією ,що піднімається угору від природної норми безробіття ,як показано вертикальною лінією ЕА на рис 1.2 . Тому зникає можливість вибору між інфляцією та безробіттям.

Сучасна крива Філіпса відрізняється від ранньої трьома особливостями. По-перше ,у сучасній кривій Філіпса темпи приросту номінальної заробітної плати замінено на темпи інфляції. Утім це не має принципового значення ,бо у періоди високих темпів зростання зарплати швидко зростають і ціни. По-друге ,сучасна крива Філіпса враховує очікувану інфляцію. По-третє ,вона враховує збурення сукупної пропозиції.

Рівняння сучасної кривої Філіпса записують так:

р = р е – в (Б’ – Б*) + ? ,

де р – темп інфляції ;

р е – очікуваний темп інфляції ;

в – параметр ,який показує ,на скільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття. Цей коефіцієнт завжди більший від нуля ;

? – збурення пропозиції ;

Б’ – рівень безробіття ;

Б* - природна норма безробіття ;

Отже ,інфляція = очікувана інфляція – в (циклічне безробіття) + збурення пропозиції .

Перший