Згідно з Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим Указом Президента України від 23 жовтня 2000 р. № 1159/2000, Міністерство здійснює такі функції у сфері ЗЕД:

а) іфограмно- координаційні, зокрема:

забезпечує реалізацію державної зовнішньоекономічної політики, розробляє концепцію та стратегію розвитку зовнішньоекономічного потенціалу України, механізмів державного регулювання зовнішніх економічних зв'язків; аналізує стан і прогнозує тенденції розвитку вітчизняних товарних ринків та вплив на них світових ринків;

проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, аналізує ефективність експорту та імпорту, розробляє та забезпечує реалізацію заходів щодо розвитку і поліпшення структури експорту та імпорту; розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон'юнктурних змін світового ринку; бере участь у складанні зовнішньоторговельного і платіжного балансів;

готує пропозиції та здійснює заходи щодо встановлення системи тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД;

б) регуляторні та реєстраційно-дозвільні, зокрема:
здійснює ліцензування зовнішньоекономічних операцій;
визначає рівень індикативних цін та публікує їх перелік;

застосовує до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарювання спеціальні санкції, передбачені ст. 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

проводить реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарювання та узагальнює інформацію про їх діяльність;

забезпечує державне регулювання у сфері здійснення українських інвестицій у не грошовій формі за кордон;

Органи державного регулювання ЗЕД України можуть створювати свої територіальні підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції, яка визначається законами України та положеннями про ці органи. Дії зазначе-них підрозділів (відділень) не повинні суперечити нормативним актам місцевих рад, за винятком випадків, коли такі дії передбачені або випливають із законів України (ст. 10 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій є адміністративним, нетарифним методом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і являє собою комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб'єктом ЗЕД експорту (імпорту) товарів.

З огляду на те, що ліцензування зовнішньоекономічних операцій здатне справляти значний обмежувальний вплив на міжнародну торгівлю, його застосування підлягає жорсткій регламентації в рамках СОТ. Так, Угода про процедури ліцензування імпорту встановлює, що ліцензування імпорту повинне бути простим, прозорим та передбачу-ваним. Зокрема, ця Угода:

зобов'язує органи державної влади публікувати достатню інформацію щодо цілей та процедур надання ліцензій;

встановлює порядок повідомлення СОТ державами-членами у разі впровадження нових або зміни існуючих процедур ліцензування імпорту;

встановлює загальні критерії оцінки компетентними органами заявок на отримання ліцензій.

Порядок ліцензування зовнішньоекономічних операцій, що встановлений ст. 16 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», наближений до вимог СОТ (зазначена стаття була викладена у новій редакції Законом України № 1315-ІУ від 20 листопада 2003 р. на виконання Програми заходів щодо завершення вступу України до СОТ, затвердженої Указом Президента України від 5 лютого 2002 р. № 104) та передбачає здійснення ліцензування експорту (імпорту) товарів у двох формах:

1) У формі автоматичного ліцензування.

Автоматичне ліцензування — це комплекс дій органу

виконавчої влади з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню.

2) У формі неавтоматичного ліцензування.

Неавтоматичне ліцензування - це комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти. Неавтоматичне ліцензування використовується в разі встановлення квот на експорт (імпорт) товарів. Експортною (імпортною) квотою є граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.

Ліцензування експорту (імпорту) товарів запроваджується в Україні в разі:

значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку;

необхідності забезпечення захисту життя, здоров'я, людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;

експорту імпорту дорогоцінних металів, крім банківських металів;

необхідності застосування заходів захисту вітчизняного товаровиробника;

необхідності авторських прав;

необхідності України.

Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот, приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, періоду дії цього режиму та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.

У разі застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника рішення про запровадження режиму ліцензування приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

Ліцензії видаються Міністерством економіки України, а також у межах наданих ним повноважень - відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій на підставі заявок суб'єктів ЗЕД, що подаються за формою, встановленою Мінекономіки.

У разі запровадження режиму автоматичного ліцензування заявка на одержання ліцензії та інші необхідні документи можуть подаватися в будь-який робочий день до митного оформлення товарів. Строк видачі ліцензії не повинен перевищувати 10 робочих днів від дати одержання заявки та інших необхідних документів, що відповідають установленим вимогам.

У разі запровадження режиму неавтоматичного ліцензування:

строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днів від дати одержання заявки, якщо вони розглядають

Література

Цивільний кодекс України І

Господарський кодекс України.

Кодекс торговельного мореплавства України // Голос України.-1993.-№11-12.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради України.-1991 .-294.

Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» // Відомості Верховної Ради України.-1994.-22

Про квотування та ліцензування експорту товарів (робіт, послуг): Декрет КМ України від 12 січня 1993 р. //Підприємшщтво і ринок