Минулого 2006 року було укладено 19 договорів у поданих вище співвідношеннях із 12 фірмами-партнерами.

Основними базовими умовами поставки імпортування товарів, використовуваних “Габеном” і партнерами з-за кордону, є CIP і DAF з використанням залізничного, але більше автомобільного транспорту.

Продукція, що імпортується фірмою, є готовою до продажу, не потребує переробки чи доопрацювання, тобто повна собівартість продукції фірми “Габен” формується з купівельної вартості, транспортних витрат, витрат на збут і витрат на оплату праці, інших витрат.

На сучасному етапі діяльності фірма має високий рівень дебіторської та кредиторської заборгованості, недостатньо аналізуються ринки збуту продукції.

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМИ “ГАБЕН”

3.1. Дослідження чинників, що впливають на механізм зовнішньоекономічної діяльності служби зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ “Габен”

Зовнішнє середовище діяльності підприємств характеризується екстремальною нестійкістю і призводить до нестабільності внутрішнього середовища окремого підприємства. Важливо є розглянути якомога більше чинників впливу на діяльність, зокрема зовнішньоекономічну діяльність, на механізми діяльності.

Спершу зосередимось на чинниках зовнішнього середовища, основними з яких є фінансові (методи оцінки діяльності на місцях; системи оподаткування “де факто” і “де юре”; терміни здійснення розрахунків з дебіторами, постачальниками та кредиторами; потреба в інвесторах тощо), маркетингові (вартість одержання та доступність даних по ринках; методи та видатки розподілу; характер конкуренції; державне регулювання цін, рекламної діяльності), політичні та інші.

Постійна зміна системи обліку та звітності результатів діяльності підприємств протягом останнього десятиріччя сприяла наявності на підприємстві тільки податкового обліку під час складання звітності. Тому на теперішній час керівництво віддає перевагу показникам прибутку податкового обліку. Підприємства практично позбавлені можливості вибору облікової політики, не дотримуються принципу порівняння під час складання показників звітності, оскільки такі вимого лише формальність. Сучасний механізм формування показників прибутку не дає уявлення про деякі важливі для проведення дослідження показники, наприклад, суму торгових націнок, постійні та змінні витрати та т.ін.

Не забезпечено належного механізму розраховування за зобов’язаннями. Неконтрольованість процедур повернення коштів, як з боку підприємств, так і держави, створює реальні можливості користання ними неналежними особами чи структурами без подальшої відповідальності за це.

Щодо інвестування діяльності фірми “Габен”, то, вийшовши на вищий рівень, вона не має потреби у довгостроковому інвестуванні, забезпечення здійснюється переважно короткостроковими кредитами банків.

Детальніше розглянемо внутрішній ринок збуту продукції. Постановою Кабміну № 42 від 24 січня 2001 року “Про організацію виробництва вітчизняних засобів захисту рослин” проголошено, що хімічний набір “страв” для поля Україна виготовлятиме сама. Деякі потужності цього профілю вціліли. У 80-х роках, коли в Україні почали впроваджувати інтенсивні технології в рослинництві, середньорічне використання засобів захисту рослин сягнуло понад 100 тис. тонн. Частково виробництво препаратів зосереджувалось і на хімічних підприємствах України — первомайському “Хімпромі” Харківської області та столичному хімзаводі “Радикал”. Згодом, економічно стриножені, обидва призупинили свою діяльність. Транснаціональним компаніям такі банкрутства дали змогу міцно вкоренитися на українських теренах (близько 120 інофірм). Сьогодні Кабмін намагається реанімувати українське виробництво пестицидів, розширити їх асортимент, удвічі знизити ціну на них і в стільки ж разів — наростити виробництво. Це, за його розрахунками, дало б змогу заощаджувати щороку понад 200 млн. гривень або 20 % імпортованих засобів захисту рослин [31].

Проте на сьогодні забезпеченість агроформувань засобами захисту рослин становить 20, але не планових тис. тонн, а відсотків, у тому числі гербіцидами — п’ята частина до потреби. Найбільше їх бракує саме у зерносіючих регіонах — Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях (до 8%).

Забезпеченість селян мінеральними добривами складає всього 30 %. Лише 11 кілограмів діючої речовини міндобрив припадає на гектар — у 20 разів менше, ніж у розвинутих країнах Європи (2000 р. і раніше). Хоча 80% міндобрив експортується. Фахівці Мінагрополітики звинувачували українські хімічні підприємства у встановленні “захмарних” цін на міндобрива, але це не підтвердилось - вони виявилися на рівні рентабельності 7—11% [30].

В 1999—2000 роках імпорт хімічних засобів (вітчизняне виробництво було надзвичайно низьким) не перевищував $60 млн, то 2001 року обсяг ринку був на рівні $110 млн без ПДВ у цінах придбання гуртовими покупцями. Необхідність здешевлювати продукцію спонукає сільгоспвиробників підвищувати врожайність. Через це вони з 2001 р. збільшують закупівлі високоврожайного насіння, добрив і засобів захисту рослин. Відповідно пожвавлюється дистрибуція в регіонах, а сам ринок хімікатів активно зростає.

Розвивається й вітчизняне виробництво. Із збільшення цін на міндобрива у січні виробники пояснювали свої кроки зростанням тарифів на залізничні перевезення з 10 січня на 7 % - 10 %. Утім, зростання цін на міндобрива є цілком прогнозованим, враховуючи сезонні фактори на ринку, зокрема сезонність фінансування вітчизняного АПК, що починається в лютому. В умовах ажіотажного попиту на добрива, який триває всього 2 місяці, щороку піднімаються ціни на них. Знаючи про це, аграрії, яким не так бракує обігових коштів (переважно фермери), запасаються добривами, в 10 - 20% дешевшими [31].

Ринок хімічних засобів є перспективним, враховуючи те, що існує постійна потреба у підживлюванні врожайності, а використання таких засобів вшестеро-всемеро нижче за науково обгрунтовану норму.

Негативними чинниками впливу на діяльність, крім вищезгаданих, є відсутність державної політики щодо таких напрямів діяльності; подвійна реєстрація препаратів; некваліфікованість чиновників нижчого рівня; насиченість ринку неякісним товаром і контрабандою; цінова політика з боку постачальників; інші.

Незважаючи на загальний податковий тиск, фірма “Габен” визнана, винагороджена за високу культуру в сплаті податків підтримкою з боку Державної податкової адміністрації, їй наданий режим максимального сприяння, пільги при ввезенні товарів на митну територію