3.3.Обгрунтування заходів щодо вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності служби зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ фірми “Габен” на засадах досягнення показників

економічного зростання

Результати аналізу діяльності фірми “Габен” і досліджень тенденцій її розвитку свідчать про існування позитивних характеристик, як постійний ріст обсягів реалізованої продукції, загальне розширення діяльності фірми. Недоліками в роботі є розпорошення функцій, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності, між різними підрозділами фірми, наявність значних розмірів дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Доцільно створити на фірмі відділ зовнішньоекономічної діяльності, об’єднавши з відділом зберігання та митного забезпечення у зв’язку з послідовністю та поєднанням завдань, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Для цього потрібно найняти нового працівника, який займався б підготовкою проектів зовнішньоторгових контрактів, роботою з іноземними контрагентами та виконанням інших функцій, пов’язаних із ЗЕД; також – маркетолога для досліджень внутрішнього ринку збуту товарів.

Ще одним заходом щодо подолання виявлених недоліків є зміна системи розрахунків із клієнтами, а саме – введення договірної системи розрахунків з гуртовими покупцями, надання знижок при оплаті в зазначений невеликий термін, часткова передоплата товарів.

Згідно отриманого завдання рекомендовані заходи повинні забезпечити зростання рентабельності активів на 7,33 % до 7,62 %. Сформуємо структурно-логічну схему досягнення заданого значення рентабельності активів (рис. 10).

Розглянемо саме поняття активів. Активи – це все те, що утворює майно підприємства і має вартість. Поділяються на поточні (ліквідні) і постійні

1) Аналіз фактичних значень рентабельності активів

= рентабельність активів (%) |

Значення показників за роками

2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2002 | 2003

-227,5 | -104,0 | 245,0 | 473,7 | 4,7 | 7,62

827,0 | 490,0 | 899,8 | 1456,6 | 1649,1

0

(непок-ритий збиток) | 0

(непок-ритий збиток) | 27,22 | 32,52 | 0,29 (зросла дебітор-ська заборго-ваність)

2) Чинники, які впливають на зміну значення рентабельності активів

Економічні | Організаційні | Технологічні

Постачальники (менші матеріальні витрати)

Споживачі (вчасна оплата товарів зменшує дебіторську та кредиторську заборгованості, зменшує активи)

Конкуренти (спричинення пошуку економії коштів, нових ефективних способів у рекламуванні та збуті) |

Система збуту продукції (швидка та вчасно проплачена реалізація продукції зменшує активи)

Транспортне забезпечення (паливо, інші матеріали; схеми економічно ефективного постачання на склади представництв)

Матеріально-технічне забезпечення (його вартість і ефективність використання) | Тривалість виробничого циклу (дизайн і будівництво; укладання угоди, її виконання та реалізація товарів на ринку)

Запаси та незавершене виробництво (їх ефективне використання (зменшення) зменшує активи)

3) Заходи для досягнення необхідного значення рентабельності активів

Відділ зовнішньоекономічної діяльності

вдосконалення системи управління, аналіз ринків, пошук дешевшої імпортної сировини та товарів, збільшення чистого прибутку | Вдосконалення системи розрахунків

зменшення дебіторської заборгованості, зменшення кредиторської заборгованості, зменшення активів

4) Вагові значення заходів у очікуваній величині рентабельності активів

Відділ зовнішньоекономічної діяльності – 8 % | Вдосконалення системи розрахунків – 92 %

5) Розрахунок впливу запропонованих заходів на величину рентабельності активів

Рис. 10. Структурно-логічна схема досягнення необхідного значення рентабельності активів

(неліквідні) активи. Поточні активи включають кошти і ті активи, які при нормальному функціонуванні підприємства протягом року перетворюються в гроші чи споживаються в процесі виробництва (оборотний капітал). Постійні активи – це ті активи, які не призначені для продажу, а постійно використовуються для виробництва продукції, її зберігання, транспортування, тобто це основний капітал (будинки, споруди, устаткування, транспорт, нематеріальні активи).

У системі бухгалтерського обліку (балансі) підприємства основний капітал обліковується під назвою необоротних активів, а оборотний капітал – оборотних активів.

У реальній практиці господарювання будь-яка діяльність здійснюється у процесі взаємодії праці людини та засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим змістом є виробничими фондами підприємства, сукупність яких поділяють на основін та оборотні фонди.

Складовим елементам виробничих фондів властиві характерні ознаки, за якими розмежовують основні та оборотні фонди (табл.7). це уможливлює однозначне тлумачення їх сутності та значення для відтворювально-виробничих процесів.

Таблиця 7

Характерні ознаки основних і оборотних фондів

Ознака | Основні фонди | Оборотні фонди

Тривалість функціонування у виробничому процесі | Функціонують тривалий період | Беруть участь лише в одному виробничому процесі

Зміна споживчої форми | Зберігають споживчу форму | Змінюють або повністю втрачають споживчу форму

Ступінь використання у кожному виробничому циклі | Частково | Повністю

Перенесення вартості на вартість виготовлюваної продукції | Переносять свою вартість частинами в міру спрацювання | Вартість повністю відноситься на витрати на виготовлення продукції

За чинною системою обліку та статистикою на балансі підприємства постійно знаходяться об’єкти соціального призначення, які умовно називають невиробничими основними фондами.

За ринкових умов господарювання кожне підприємство для забезпечення своєї діяльності має відповідні фінансові (грошові) кошти. Під час створення та функціонування будь-якого підприємства використовуються певні джерела формування та виокремлюються відповідні види фінансових (грошових) коштів: інвестиційні (капітальні) витрати та оборотні кошти (поточні витрати).

Стартовим джерелом формування фінансових коштів підприємства завжди є статутний (акціонерний) капітал. Останній, розмір якого визначається статутом, створюється за рахунок реалізації акцій, державних коштів і приватного капіталу.

Найбільшим за розміром джерелом формування власних фінансових коштів діючої фірми є чистий прибуток від її діяльності.

Важливим джерелом формування необхідних власних коштів слугують амортизаційні відрахування на реновацію основних фондів і нематеріальних активів. Щорічно розмір амортизаційних відрахувань залежить від їх норми та балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів. У разі тимчасової потреби первинні суб’єкти господарювання можуть одержати банківський та (або) комерційний кредит за умови його поверненя та сплати певного відсотка (кредитної ставки).

Застосовують декілька видів оцінки основних фондів, а саме: залежно від моменту проведення оцінки – за первісною або відновоною вартістю, з огляду на стан основних фондів – за первісною