Доходи від перевезення транспортом розраховуються множенням обігу перевезення на транспортний тариф, що встановлюється для перевезення визначеного виду продукції (послуг, робіт) та конкретного виду транспорту. Для отримання загального результату виробничої діяльності транспорту необхідно підсумувати доходи, отримані від усіх видів діяльності. Розмір прибутку визначається відніманням з доходів суми витрат, що включає витрати на оплату праці робітників, амортизацію основних фондів, вартість витраченого палива, матеріалів, електроенергії, витрати на утримання доріг та ін. При цьому розраховується загальний (балансовий) прибуток як підсумок від усіх видів діяльності та прибуток, що одержано від перевезення.

Для знаходження величини рентабельності активів можна використовувати декілька формул:

1) показник рентабельності активів (ROA) обчислюють:

,

де ЧП- чистий прибуток підприємства;

А- середньорічна вартість активів підприємства;

РП- обсяг реалізованої продукції;

Ррп- рентабельність реалізації продукції;

КОа- коефіцієнт оборотності активів підприємства.

2) Рентабельність чистих активів = р. 220 ф. 2 / р. 280 ф. 1 - (р. 480 ф. 1 + р. 620 ф. 1 + р. 630 ф. 1),

де р. 220 ф. 2 - прибуток;

р. 280 ф. 1 - підсумок активу балансу;

р. 480 ф. 1 - довгострокові зобов'язання;

р. 620 ф. 1 - поточні зобов'язання;

р. 630 ф. 1 - доходи майбутніх періодів.

3) Рентабельність активів = прибуток від звичайної діяльності (або збиток від звичайної діяльності)/усі активи =

= Ф.2 р.190 (або р.195) ст.3/[Ф.1 (р.280 ст.3 + р.280 ст.4)] /2.

Рентабельність активів характеризує результативність вкладення коштів у капітал підприємства та раціональність використання їх діючим менеджментом. Оскільки активи забезпечують усі види діяльності підприємства, рентабельність активів розраховують на підставі сукупного розміру прибутку. Показник обчислюють як “нетто” (“Звіт про фінансові результати” містить дані, необхідні для розрахунку).

Індикатором рентабельності активів виступають, по-перше, суб’єктивні вимоги інвесторів щодо дохідності, до якої вони звикли, вкладаючи свої гроші; по-друге, поточний рівень відсотків по довгострокових банківських кредитах:    

де WА – область допустимих значень індикатора рентабельності активів (визначається вимогами інвесторів щодо дохідності власних коштів та поточним рівнем відсотків по довгострокових банківських кредитах). Виходячи з того, що один з показників рентабельності розраховують як “брутто”, а інший – як “нетто”, їх індикатори є непорівнянними.

Ще одним показником економічного зростання є умовно-постійні витрати. Їх і умовно-змінні витрати виділяють за ступенем реагування на зміну обсягів діяльності. До умовно постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється внаслідок зміни обсягів товарообігу, тобто витрати, пов’язані з управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва (допоміжні матеріали, видатки на обслуговування виробництва, паливо на опалення, електроенергія на освітлення, амортизація основних фондів. Заробітна плата з нарахуваннями управлінського апарату та ін.). Частково розпишемо умовно-постійні витрати:

1. Адміністративні витрати. Групуються за такою номенклатурою статей:

Стаття 1.1. Витрати на оплату npaцi адміністративно-управлінського персоналу.

До статті 1.1 відносять витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу підпри-ємства та іншого загальногосподарського персоналу (штатних i позаштатних працівників).

До фонду основної заробітної плати відносять заробітнy плату, нараховану за виконану роботу (відпрацьований час) за тарифними став-ками та/або посадовими окладами.

До фонду додаткової заробітної плати відносять:

1) надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством, у тому числі:

2) оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства торгівлі, але виконують роботи (надають послуги) згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадить безпосередньо це підприємство. При цьому розмір коштів, спрямованих на оплату праці зазначених працівників визначають, виходячи з кошторису на виконання poбіт (надання послуг) за договором i платіжним документом;

- оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових poбіт (ремонт інвентарю, побілка та фарбування, експертиза тощо);

3) оплату щорічних i додаткових відпусток відповідно до законодавства, надання грошових компенсацій за невикористану відпустку (крім оплати відпустси у відловідній частці заробітної плати, яку виплачують за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства);

4) оплату спеціальних перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством;

5) оплату робочого часу працівників, яких залучаютъ до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони ці обов’язки викону-ють в робочий час відповідно до законодавства;

6) оплату за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні, у понадурочний i нічний час за розцінками, встановленими законодавчими актами України;

7) виплату різниці в окладах працівників, працевлаштованих з інших підприємств із застереженням протягом деякого часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також у разі тимчасового заступництва;

8) суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим до ро-боти на підприємствах торгівлі відповідно до спеціальних договорів з державними організаціями (на надання робочої сили), як видані безпосередньо цим особам, так i перераховані державним організаціям;

9) оплату праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств торгівлі, залучених без звільнення від основної роботи до перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників до керування виробничою практикою студектів;

10) суми заробітної плати зa основним місцем роботи робітників, керівників i спеціалістів підприємств торгівлі за час їx навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

11) оплату відпусток, наданих згідно із