Тривалість обороту засобів в імпортних операціях може збільшитися на термін відкриття акредитива на користь іноземного постачальника.

Методика і техніка аналізу обороту засобів в експортних і імпортних операціях принципово не відрізняється від загальної методики аналізу обороту оборотного капіталу підприємства.

2.4.2. Накладні витрати по експорту і імпорту товарів

При аналізі накладних витрат, передусім визначають два узагальнюючих показники [9, 142]:

ЗРНВ в гривнях (відносний рівень накладних витрат в гривнях) = НВ в грн. / З =

= | накладні витрати по експорту за рік в гривнях Ч 100 | =

виробнича собівартість реалізованих товарів за рік

= 100000 грн. Ч 100 / 1000000 грн. = 10 %

Тобто на кожну гривню виробничої собівартості товарів припадало 10 копійок накладних витрат в гривнях. Повна собівартість становила 1 гривня 10 копійок.

ЗРНВ в інв. = | накладні витрати по експорту за рік в інв. гривнях Ч 100 | =

Виручка-брутто в інв. гривнях за рік

= 50000 грн. Ч 100 / 800000 грн. = 8 %.

Тобто з кожної інвалютної гривні виручки 8 інвалютних копійок витрачено на оплату накладних витрат в інвалюті. Виручка-нетто становила 98 інвалютних копійки. Аналогічним чином складаються такі ж показники по імпорту товарів.

Показники за звітний рік, що зіставляються з показниками за попередній рік, дають первинне орієнтування в зміні відносних рівнів накладних витрат. Наступний етап – вивчення чинників, що визначили зміну кожної статті абсолютного рівня накладних витрат.

Нижче наведена схема основних чинників по найважливіших статтях витрат [9, 143]:

Таблиця 2.

Стаття витрат | Чинники

1. Перевезення товарів | 1. Кількість (вага) вантажу

2. Радіус (дальність) перевезень

3. Ставка по перевезенню (тариф, фрахт)

4. Спосіб і умови перевезення

2. Перевалка товарів | 1. Кількість (вага) вантажу

2. Ставка по перевалці (за 1 т)

3. Надбавка по нестандартних вантажах і вантажах-важковиках

3. Зберігання товарів | 1. Кількість (вага) вантажу

2. Спосіб зберігання

3. Час зберігання

4. Ставка за зберігання

Вивчення накладних витрат потрібно провести в розрізі окремих товарів, а потім – шляхом узагальнення виявлених чинників можна отримати і повну картину по всьому товарообороту.

Наведемо приклад розрахунку чинників по зберіганню товару № 3 в СНД (в гривнях) [9, 144]:

Таблиця 2.

Показники | Попередній рік | Звітний рік | Приріст ( + –)

Витрати по зберіганню | 960000 | 1400000 | 440000

Чинники:

1. Вага, т | 20000 | 14000– | 6000

2. Середній термін зберігання, днів | 12 | 20 | 8

3. Середня ставка за зберігання за один тонно-день, грн. | 4 | 5 | 1

Розрахунок проводиться прийомом "різниць".

1- а підстановка – визначення чинника кількості (ваги): (–6000) Ч 12 Ч 4 =
= –288000 грн. Таким чином, зниження кількості вантажів, що зберігаються, зменшує витрати по зберіганню на 288000 гривень.

2- а підстановка – визначення чинника терміну зберігання: 14000 Ч 8 Ч 4 = = 448000 грн. Тобто, збільшення часу зберігання товару спричинило зростання витрат по зберіганню на 448000 грн.

3- я підстановка – визначення чинника ставки за зберігання: 14000 Ч 20 Ч 1 = 280000 грн. Т.ч., підвищення ставки за зберігання збільшило витрати на 280000 грн.

Разом сума приросту витрат по зберіганню склала: –288000 + 448000 +
+ 280000 = 440000 грн. Аналогічним чином визначаються чинники і по інших статтях накладних. витрат.

Наступний етап – вивчення конкретних причин по кожному чиннику і з'ясування можливості знизити рівень накладних витрат на майбутній час.

2.4.3. Ефективність експорту-імпорту товарів

Показник ефективності експорту товарів визначається по формулі [9, 145]:

виручка-нетто в інвалютних гривнях Ч 100

повна собівартість товару в гривнях

Крім зміни курсу гривні на показник впливають такі основні чинники, як:

1. експортна ціна-брутто (контрактна ціна);

2. рівень накладних витрат в інвалюті (виручка-нетто = виручки-брутто – накладні витрати в інвалюті);

3. виробнича собівартість одиниці товару в гривнях;

4. рівень накладних витрат в гривнях (повна собівартість = виробнича собівартість + накладні витрати в гривнях). Наведемо приклад розрахунку чинників по товару № 2 [9, 145].

Показник ефективності – це показник інвалютної виручки на гривню витрат. Приріст інвалютної виручки на кожні сто гривень витрат становив 439.9 інвалютних гривні. Приріст викликаний зміною: а) ціна-брутто (контрактної); б) курсом гривні до долара; в) рівнем накладних витрат в інвалютних гривнях в; г) виробничої собівартості однієї одиниці; д) рівнем накладних витрат в гривнях. Кількість саме по собі на рівень ефективності не впливає.

Таблиця 2.

Складова ефективність | Попередній рік | Звітний рік | Приріст

( + –)

Кількість одиниць | 4000 | 5000 | 1000

Ціна-брутто, долара за одиницю | 100 | 90 | -10

Курс гривні до долара | 5.25 | 5.32 | +0.07

Ціна-брутто, інвалютні гривні за одиницю | 10000 | 18000 | 8000

Виробнича собівартість одиниці, гривень | 800 | 1000 | 200

1. Виручка-брутто, інвалютні гривні | 40000000 | 90000000 | 50000000

2. Накладні витрати, інвалютні гривні | 4000000 | 10800000 | 6800000

в % до виручки-брутто | 10% | 12% | 2%

Разом виручка-нетто, інвалютні гривні | 36000000 | 79200000 | 43200000

3. Виробнича собівартість, гривні | 3200000 | 5000000 | 1800000

4. Накладні витрати, гривні | 640000 | 750000 | 110000

в % до виробничої собівартості | 20% | 15%– | 5%

Разом повна собівартість, гривні | 3840000 | 5756000 | 1910000

Ефективність, % | 937.5% | 1377.4% | 439.9 пункту

Вплив перерахований чинників визначимо прийомом "ланцюгових підстановок":

1- я підстановка (заміна кількості при