Тобто, зміна кількості товару не впливає на його ефективність, про що говорилося вище.

2- а підстановка (заміна ціни-брутто при незмінному курсі гривні) [9, 146]:

Таким чином, падіння експортної ціни при незмінному курсі гривні зменшило рівень ефективності на: 843.7% – 937.5 % = –99.8 пункти. Тобто, недобір валютної виручки становить 99.8 інвалютних гривень на кожні 100 гривень витрат.

3-я підстановка (заміна курсу гривні) [9, 146]:

Е'" = | (5000 Ч 90 Ч 200) – 10% (HPінв.) | Ч 100 =

4800000

= | 90000000 – 9000000 | Ч 100 = | 81000000Ч100 | = 1687.5%.

4800000 | 4800000

Таким чином, підвищення курсу гривні підвищило рівень ефективності на: 1687.5% – 843.7% = 843.8 пункти. Тобто, підприємство отримало за рахунок підвищення курсу долара до гривні додатково 843.8 інвалютних гривні на кожні 100 гривень витрат.

4-а підстановка (заміна рівня накладних витрат в інвалюті) [9, 146]:

Е"" = | 90000000 – (12% = 10800000) | Ч 100 =

4800000

= | 79000000 Ч 100 | = 1650%.

4800000

Звідси 1650% – 1687.5% = –37.5% пункти. Тобто, підвищення рівня накладних витрат в інвалюті знизило ефективність на 37.5 пункти. Отже, збільшення рівня накладних витрат в інвалюті зменшило інвалютну виручку на 37.5 інвалютних гривні на кожні 100 гривень витрат.

5-а підстановка (заміна виробничої собівартості) [9, 147]:

Е''''' = | 79200000 Ч 100 | = | 7920000000 | = 1320%.

5000 Ч 1000 + 20% (HPгрн.) | 6000000

Звідси 1320% – 1650% = –330 пунктів. Таким чином, підвищення витрат на виробництво товару знизило ефективність на 330 пунктів. Тобто, на кожні 100 гривень витрат отримали менше інвалютних гривень на суму 330.

6-а підстановка (заміна останнього чинника – рівня накладних витрат в гривнях). Після цього ефективність досягне рівня 1377.4%. Звідси: 1377.4% –
– 1320.0% = 57.4% пункти. Таким чином, рівень ефективності зріс на 57.4 пункти. Результати аналізу представимо в таблиці (в пунктах) [9, 147]:

Таблиця 2.

Приріст

Усього | У т.ч. за рахунок зміни

Кількості | Ціна-брутто | Курсу гривні | ОУН в інвалюті | Виробничої собівартості | ОУН в гривнях

439.9—– | 99.8 | 843.8– | 37.5 | 300.0 | 57,4

Далі вивчається кожний чинник нарізно і розробляються шляху поліпшення ефективності в подальших операціях.

2.4.4. Узагальнення результатів аналізу. Коефіцієнт віддачі оборотного капіталу

Після завершення аналізу обороту, накладних витрат, ефективності треба відповісти на основне питання – наскільки раціонально, тобто по господарському, використовувався оборотний капітал. Узагальнюючим показником може служити коефіцієнт віддачі оборотного капіталу, що обчисляється по формулі [9, 148]:

О (віддачі) = | В (виторг-нетто від експорту чи імпорту)

СО (оборотний капітал)

Формула перетворюється [9, 148]:

О = В / СО = В / З = (В / З) Ч (З / СО)

де В / З = Е – ефективність експорту або імпорту,

З / СО = ч о – число оборотів оборотного капіталу (тобто оборотність). Таким чином, інтегральний коефіцієнт віддачі синтезує всі три показники: оборот, накладні витрати (входять в показник ефективності) і ефективність. Наведемо приклад (в грн.) [9, 148]:

Таблиця 2.

Показники | Попередній рік | Звітний рік | Приріст

( + –)

Виручка-нетто від експорту (В), інв. грн. | 36000000 | 79200000 | 43200000

Собівартість реалізованих товарів (З), грн. | 3840000 | 5750000 | 1910000

Середні залишки по експорту (оборотний капітал – СО), грн. | 384000 | 638889 | 254889

Ефективність експорту Е, % | 937.5% | 1377.4% | 439.9 пункту

Число оборотів (ч/о) | 10.0 | 9.0– | 1.0

Тривалість обороту (ОД), днів | 36 | 40 | 4.0

Віддача оборотного капіталу (О) | 99.75 | 123.97 | 30.22

Курс гривні до долара | 100.0 | 200.0 | 100.0

Як видно з таблиці, віддача засобів зросла 30.22 інв. грн. на кожні 100 грн. оборотного капіталу. При цьому потрібно врахувати, що курс гривні до долара зріс на 200%. Визначимо вплив чинників ефективності і оборотності на віддачу засобів при незмінності курсу гривні (100 гривень за 1 долар).

Тоді виручка-нетто,

В1 = 79200000 / 2 = 39600000 інв. грн.

(Така була б виручка-нетто, якби курс не зріс в 2 рази.) Всі інші показники (З і СО) не міняються, оскільки визначаються в гривнях. Тоді,

О1 = 39600000 / 638889 = 61.98 інв. грн.

О0 = | В0 | Ч | З0 | = | 36000000 | Ч | 3840000 | = 9.375 Ч 10 – 99.75 інв. грн.,

З0 | ч/о | 3840000 | 384000

АТ = 61.98 – 99.75 = –31.77 інв. грн. Таке зменшення інвалютної виручки в інвалютних гривнях за рахунок падіння віддачі оборотного капіталу (при незмінному курсі гривні).

1-а підстановка (визначення впливу ефективності без урахування підвищення курсу гривні до долара, в інв. грн.) [9, 149]:

О' = | 39600000 | Ч | 3840000 | = 6.886 Ч 10.0 = 68.87.

5750000 | 384000

Звідси, зменшення віддачі за рахунок падіння ефективності: 68.87 – 99.75 =
= –24.88 інв. грн. Це сталося за рахунок падіння експортної ціни (див. табл. 2.7).

2-а підстановка (визначення впливу числа оборотів): О" = 6.886 Ч 9 = 61.98. Звідси зменшення віддачі за рахунок сповільнення оборотності оборотного капіталу на 4 дні = 61.98 – 68.87 = –6.89 інв. грн.

Таким чином, віддача оборотного капіталу (якщо не вважати підвищення курсу гривні) поменшала на 31.77 інв. грн. на кожні 100 гривень оборотного капіталу, що сталося за рахунок:

а) зменшення ефективності (падіння експортних цін), що зменшило валютну виручка-нетто на 24,88 інвалютних гривень;

б) сповільнення обороту оборотного капіталу (на