Результати дослідження показали, що сучасна молодь та люди дорослого віку не є інертною, апатичною масою, і їй не байдужі процеси, що відбуваються в країні. Дослідження показало, що більшість респондентів є патріотами власної держави, сприймають її з усіма плюсами і мінусами, вони впевнено і гордо зазначають, що Захід вже почав по інакшому сприймати Україну, завдяки “помаранчевому бренду” [9], оскільки український народ зміг виконати завдання, яке ставлять перед собою багато країн, проте потерпають від невдачі. Респонденти підтримують зовнішньополітичні орієнтири України і виступають за зміцнення авторитету і ролі України у регіональній політиці в регіональних економічних та політичних утвореннях.

4.3 Українська проблематика в європейській пресі

Об’єкт: преса країн Європейського союзу, зокрема Франції-“Le monde”, Польщі – “Gazeta Wyborcza” та європейський кур’єр – ““Europeplusnet”.

Предмет: особливості та періодичність висвітлення подій, які відбуваються в Україні.

Цілі та завдання дослідження:

Дослідити, які матеріали з української проблематики висвітлює західна преса.

Оцінити тональність й активність висвітлення українських подій у закордонній пресі.

Гіпотеза дослідження: З 2004 року події в Україні№ все більше привертають увагу європейської громадськості, які впливають на формування зовнішнього іміджу України.І

На підставі попередньої аналітичної роботи я вибрала для вивчення три Інтернет- видання:

Польщі (як нового члена ЄС з 2004р) - “Gazeta Wyborcza” одна з найпопулярніших друкованих видань [11].

Франції (як першозасновника ЄС) - “Le Monde” [12]. Щоденна газета публікує матеріали актуальних питань внутрішньої політики і міжнародних відносин, економіки, фінансів, соціального життя, культури, релігії, охорони здоров’я та спорту. Ціль газети - дати максимально широку панораму сучасних подій.

Європейський кур’єр - “Europeplusnet” [10] видання, що висвітлює події в Європі.

Визначивши канали, джерела інформації та вище зазначені періодичні видання наступним етапом роботи буде формування сукупності повідомлень вибраного джерела. Відповідно до поставленої гіпотези основним обмежувачем тут виступають часові рамки інформаційного простору, зокрема для спостереження і аналізу я визначила 2004 рік [19,C.33].

Визначивши емпіричні об’єкти можна розробити методику контент-аналізу [20,C.45]. Методика припускає використання в дослідженні різних категорій, які повинні знайти адекватне вираження у змісті досліджуваних періодичних видань. Засобами вираження виступають наступні категорії:

Події в Україні (корупція, кримінал, вибори, економіка, екологічні проблеми, які містять свої під категорії)

Зовнішній імідж України (держава, влада, люди, організації, миротворчі організації, які в свою чергу теж містять ряд під категорій).

Сукупність категорій та під категорій утворює концептуальну схему контент-аналізу, яка адаптована для зображення образу предмета, присутнього в текстовій реальності.

Проаналізувавши західну пресу за 2004 рік дозволяє зробити певні висновки. По-перше, уявлення про Україну є досить поверховими і фрагментарними; загалом, матеріали негативно впливають на міжнародний імідж України. По-друге, більшість критичних матеріалів віддзеркалює болючі проблеми України і цілком відповідає дійсності. Незначна частина повідомлень негативного характеру зумовлена суб’єктивними чинниками (усталені стереотипи сприйняття України, власна позиція автора, орієнтація на інтерес масового читача). По-третє, негативні матеріали закордонної преси ґрунтуються на фактах ,і оцінках, запозичених у ЗМІ України.

Польська преса виявилася найбільш насиченою інформацією про Україну, яка своєчасно та об’єктивно висвітлювала події в країні. В першій половині 2004 року у пресі активно обговорювалися події навколо газопроводу Одеса-Броди, зокрема що місяця з’являлося по 5-7 статей на цю тематику, критикувалась непослідовна політика української влади (2 статті), а також була одна стаття на тему “Рік Польщі в Україні” [11]. Польська преса проявляє постійний інтерес до зовнішньої політики України. Критикує президента Л.Кучму за “щоденну” зміну зовнішньополітичних орієнтирів та наголошує на бажанні Польщі співпрацювати з Україною.

В другій половині 2004 року, зі стартом передвиборчої кампанії в Україні, з’являються статі, що обговорюють внутрішньополітичну ситуацію в країні (2 статті), зокрема обговорюється опозиція і критикується влада, яка готова на все, щоб загородити дорогу кандидату в президенти В.Ющенку. Найактуальнішою темою польських ЗМІ стали вибори президента в Україні, яким присвячено 9 статей за цей період. Найбільше публікацій присвячених фальсифікаціям та акціям протесту, в яких приймали участь польські громадяни, містять номери за листопад та грудень, зокрема 11 статей.

З вказаних даних видно, що події, які стосуються внутрішнього і зовнішнього іміджу України поляки оцінюють негативно ( позитиву - 7 пунктів, негативу – 12 пунктів).

Французька преса висвітлювала послідовно лише події пов’язані з порушення під час виборів та їх наслідками. В першій половині 2004 була лише одна публікація, що стосувалася зовнішньополітичних орієнтирів України. В другій половині, починаючи з жовтня, преса порівняно активно обговорює перебіг виборчого процесу (4 статті). Публікації з жовтня по грудень містять найбільше інформації про Україну, зокрема про вибори і їх результати (24 статті), 29 статей грудня висвітлюють внутрішньополітичне становище після виборів президента, де найбільше згадується лідер “помаранчевої революції ” В.Ющенко.

З вказаних даних видно, що події, які стосуються внутрішнього і зовнішнього іміджу України французи оцінюють позитивно ( позитиву - 12 пунктів, негативу – 3 пунктів).

Європейська преса мало приділяла уваги подіям в Україні. Декілька статей було приділено культурним подіям, зокрема перемоги України на Євробаченні. В грудні з’явилося 2 статті присвячені Україні та виборам президента. Така мала кількість статей про Україну напевно пояснюється тим, що Україна не є членом Європейського Союзу.

З вказаних даних видно, що події, які стосуються внутрішнього і зовнішнього іміджу України європейське видання оцінює позитивно ( позитиву - 4 пунктів, негативу – 0 пунктів).

Створений іноземними ЗМІ образ України є досить поверховим, фрагментарним і переважно негативним.

Загалом можна сказати, що європейська преса до жовтня 2004 року мало приділяла уваги подіям