Перейшовши на вищій рівень свого соціально-економічного розвитку, Україна має усвідомити, що перед нею тепер стоять нові виклики. ЇЇ подальший розвиток у глобалізованому світі прямим чином залежить від того, чи зможемо ми побудувати свій імідж як серйозного партнера, від того, чи здатні ми захистити свої інтереси як держави. Це стосується всього спектру зовнішньої політики, але найбільший вплив на нас справить наше вміння побудувати рівноправні стосунки саме з нашими сусідами. В наших спільних інтересах - намагатися досягти у цьому найбільшого і взаємовигідного успіху.

Формування позитивного зовнішнього іміджу України – це важливе завдання загально-національного масштабу. Воно потребує спільних цілеспрямованих і послідовних дій офіційної влади й позиції, державних органів і громадських організацій, бізнесових структур і ЗМІ, мільйонів громадян України і численної української діаспори за кордоном [15,C.106].

Отже, для покращення іміджу України в країнах Європейського Союзу необхідно:

Реформувати економіку: Основними орієнтирами є створення нових робочих місць, зростання реальних доходів і платоспроможного попиту населення, відновлення позицій вітчизняного виробника на внутрішньому ринку, залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій у реальний сектор економіки, зниження енергоємності ВВП, нарощування економічного потенціалу шляхом підтримки перспективних галузей, скорочення питомої ваги сировини (напівфабрикатів) у структурі експорту, посилення позицій України на міжнародних ринках, диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, зменшення обсягів зовнішньої заборгованості, відновлення кредитоспроможності України, зменшення державного втручання в діяльність суб’єктів господарювання. Треба створити в Україні привабливий інвестиційний клімат, спростити систему оподаткування, забезпечити прозорість прийняття державних рішень (насамперед, стосовно приватизації і надання кредитів під гарантії Уряду), забезпечити реальне право приватної власності на землю.

Адміністративна реформа: Скорочення чисельності державних структур і числа державних службовців не повинно бути її головною метою. Головними цілями цієї реформи мають стати: (а)підвищення ефективності дій влади відповідно до завдань, що стоять перед державою на нинішньому етапі; (б)забезпечення прозорості прийняття рішень і персоніфікованої відповідальності за їх реалізацію; (в) ліквідація глибинних причин хабарництва там корупції; (г) підвищення престижу державної служби. Серед основних завдань – раціональний розподіл функцій між органами влади, ліквідація надмірних структур; створення дієвих “зворотніх зв’язків” [16,C.114] контролю з боку ЗМІ та громадськості; чіткий розподіл повноважень і відповідальності між державними органами усіх гілок влади і на усіх її рівнях (центральному, регіональному, місцевому). Перерозподіл функцій державних органів має супроводжуватись відповідним перерозподілом ресурсного забезпечення їх діяльності.

Правова реформа: треба закріпити в законодавстві зрозумілі і стабільні “правила гри” на економічному та політичному просторах, які стимулюють ініціативу і дають можливість задіяти інтелектуальний потенціал суспільства. Національне законодавство треба зближувати до стандартів Європейського Союзу. Економічні, політичні та інші права і свободи, задекларовані в Конституції України, мають бути наповнені реальним змістом. Створення надійних правових бар’єрів перед свавіллям чиновників забезпечить успіх адміністративної та економічної реформ.

Реформувати соціальну сферу: Держава має довести, що її турбота про громадян, їх права і свободи втілюються в життя. Пересічні громадяни не сприймають таких понять, як дефіцит бюджету, ВВП, обсяги виробництва, соціальні гарантії. Уряду треба назвати реальні строки погашення заборгованості по зарплаті, пенсіях і вчасно розраховуватись з людьми. Треба визначити мінімально необхідні і досяжні рівні медичного забезпечення житлом – гарантувати їх дотримання. Водночас, потрібно визначити досяжні стратегічні орієнтири в зрозумілих для населення термінах (а не у відсотках ВВП, темпів інфляції, дефіциту бюджету). Рівень житлового населення має постійно зростати і поступово наближатися до європейських стандартів.

Підвищити ефективність зовнішніх стосунків: Україні потрібна нова зовнішньополітична доктрина, в якій були б визначені пріоритети, стратегія і тактика реалізації зовнішньополітичного курсу держави в нових умовах. Курс на європейську інтеграцію має бути підкріплений потужною інформаційною кампанією в ЗМІ. Необхідно сприяти розвитку економічних контактів регіонів України з іноземними партнерами, маючи за мету поступову децентралізацію зовнішніх економічних зв’язків. Під егідою МЗС доцільно утворити Раду міжрегіонального співробітництва, до якої увійшли б керівники облдержадміністрацій, відповідальних міністрів і відомств. У МЗС також доцільно утворити окреме управління з міжрегіонального співробітництва. Треба провести своєрідну інвентаризацію участі України в міжнародних організаціях і визначити пріоритети використання обмежених ресурсів. Доцільно продовжувати пошук шляхів скорочення ставок внесків України в бюджети міжнародних організацій. Треба підвищити ефективність захисту прав громадян за межами України, оперативно реагувати на кризові ситуації. Доцільно запровадити організований набір громадян для роботи за кордоном ( згідно з визначеними квотами), вдосконалити національну систему підготовки та атестації моряків, інших фахівців відповідно до міжнародних норм. Необхідно нарощувати миротворчий потенціал України, віддавати перевагу участі в пошуково-рятувальних операціях, наданню гуманітарної допомоги, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, тобто “неконфліктних” операціях, що формують позитивний імідж України.

Більш активному просуванню іміджу України в світовий інформаційний простір буде сприяти впровадження наступних заходів:

Створення, за підтримки держави, потужного неурядового Фонду, який би сприяв формуванню позитивного іміджу країни;

Утворення у складі МЗС групи експертів з PR- технологій для проведення моніторингу зовнішньої політичної та економічної діяльності державних органів з точки зору іміджевого ефекту, підготовки пропозицій щодо координації дій владних структур у просуванні позитивного іміджу України, розробки заходів щодо усунення негативних чинників, що впливають на авторитет держави;

Організація системи професійної підготовки з PR-технологій для державних службовців, які представляють Україну за кордоном.

Створення інформаційних центрів при посольствах України із залученням іноземних фахівців, пошук джерел спонсорського фінансування їх діяльності.

Організація каналу супутникового телебачення для трансляції на зарубіжні країни; розповсюдження державних офіційних видань за кордоном

Поглиблення співпраці із