Проте 2004 рік приніс в українську зовнішню політику і новий досвід, більш чітке розуміння її слабостей і резервів. Це був період принципових рішень для партнерів і швидкого вичерпання можливостей маневрування для України. Наслідком цього стала більша певність у позиціях і більша ясність щодо реального стану справ. Дорога в Європу одержала більш детальну розмітку. Вона не стала довшою, але нам доведеться суворо дотримуватися ще більш складних правил, що потребує висококваліфікованого керманича.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ІМІДЖУ УКРІЇНИ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

3.1 Моделювання системи іміджу України в країнах Європейського Союзу

Об’єкт: Внутрішня модель розвитку України та напрямки її зовнішньої політики. Співвідношення зовнішнього і внутрішнього іміджу України.

Предмет: Показати як імідж України сприяє цим взаємовідносинам. Імідж буде впливати на відносини як такі, якщо імідж негативний, то країни з якими Україна контактує будуть ставитись до неї з обережністю в усіх галузях відносин.

Цілі дослідження: показати радикальні шляхи покращення іміджу України; визначити шляхи зміни внутрішнього стану речей в Україні; заакцентувати увагу на основних проблемах.

В дослідженні даної проблеми існує багато цілей, де -

Головні з них: в зовнішній політиці Україна повинна сприйняти поняття „багатовекторності” [45] у розумінні, прийнятому у світі; підтримувати відносини позаблокової держави з багатьма учасниками європейської спільноти; держава повинна поступово сконцентрувати свою „багатовекторність” на партнерство з Євросоюзом; ефективне функціонування ринкової економіки і верховенство права.

Другорядні: цивільний демократичний контроль над військовою сферою; прискорення економічних реформ і підвищення рівня життя населення; утвердження демократичних засад в українському суспільстві.

Відмінність між цілями полягає у тому, що головні цілі спрямовані на зовнішній аспект діяльності, а другорядні на вирішення внутрішніх проблем. З часом ці цілі можуть змінитися або втілитись у життя, або через певний період з’являться нові цілі.

Головна ціль дослідження – це послідовність і передбачуваність у зовнішній і внутрішній політиці, що пов’язане з цілеспрямованим лобіюванням і захистом економічних інтересів на міжнародній арені.

Завдання дослідження: показати негативні елементи іміджу України, з чим вони пов’язані і до чого можуть призвести (такі як непродумані злочинно - корумповані діяльності владних структур, довге розкриття певних резонансних справ, які, можливо, є політичним замовчуваннями).[Дод.А]; показати реальні шляхи покращення іміджу України як внутрішнього, так і зовнішнього.

З цілей дослідження випливають такі завдання: проведення послідовних економічних реформ; захист прав і свободи громадянина; розв’язати проблему безробіття; Україна повинна розумно і вигідно вибирати стратегічних партнерів; Україна повинна мати загально прийняті у світі демілітовані та демарковані кордони.

Вище перераховані аспекти є основними в побудові позитивного іміджу України.

Моделювання системи:

Моделювання системи в цій роботі необхідне для того, щоб повністю охопити всі питання, які стосуються іміджу України, деякі повністю і деякі частково. Для того, щоб змоделювати систему мені потрібно відшукати складові елементи об’єкту, який я розглядаю в своєму дослідженні [42,C.45].

Якщо розглядати імідж України з точки зору системного аналізу, то його можна поділити на внутрішній і зовнішній контексти. Призначення такої системи визначити як ці 2 типи іміджу впливають на ставлення до України країн ЄС. Спробуємо накреслити схему, яка можливо допоможе нам у відшуканні шляхів покращення іміджу [Дод.Б].

Як бачимо, схема дала можливість повністю охопити питання, які пов’язані з внутрішнім і зовнішнім іміджем України. Ми відшукали причини, які досі не згадувалися. Цей підхід дозволив нам системно підійти до проблеми і проаналізувати всі сторони іміджу України.

Я поділила причини, що створюють негативний імідж на внутрішні і зовнішні та вказала наслідки, які з цього слідують.

Нестабільна політика уряду у питаннях зовнішньої і внутрішньої політики, невиконання взятих на себе зобов’язань, корупція на найвищому рівні, хворий інвестиційний клімат, низький загальний рівень життя та зменшення соціальних програм, втручання держави в інформаційні процеси та тиск влади на ЗМІ, що породжують скандали – все це призводить до погіршення іміджу України [52].

Як ми і передбачали, системний підхід дав нам можливість розглянути набагато більше причин і факторів, які ведуть до погіршення іміджу України. Саме тому, вчені, які працюють над важливими дослідженнями використовують системний аналіз.

Пошук розв’язків: Виходячи з результатів проведеного дослідження, змоделювавши систему, можна виділити пріоритетні напрямки створення позитивного іміджу України. Перша їх складова зорієнтована на вирішення внутрішніх проблем, друга – на донесення про Україну, її потенціал, здобутки і цінності.

Формування за кордоном позитивного образу України на основі використання незаперечних позитивних явищ та процесів, що відбуваються в українському суспільстві;

Вироблення єдиного комплексного підходу до провадження центральними та місцевими органами виконавчої влади інформаційно-пропагандистської діяльності, пов’язаної з підвищенням міжнародного іміджу нашої держави, з урахуванням необхідності підтримання у свідомості української громадськості важливості розуміння дій держави та її керівництва, що спрямовані на забезпечення належного життєвого рівня українського народу;

Проведення активної, послідовної, системної інформаційно-роз’яснювальної роботи, зокрема створення сприятливих інформаційних можливостей для подання об’єктивної інформації про Україну;

Сприяння розвиткові в Україні єдиного інформаційного простору та процесу становлення в ній інформаційного суспільства, забезпечення його відкритості;

Забезпечення всебічної інтеграції України у європейський та євроатлантичний простір, у тому числі шляхом обміну інформацією з країнами – членами Європейського союзу та поглиблення транскордонного інформаційного співробітництва з новоприйнятими членами Європейського Союзу; приведення законодавства у відповідність з європейськими стандартами [21,C.56];

Пропагування та опушення