Проведення комплексної інформаційно-пропагандистської політики для забезпечення і підтримання позитивного ділового та інвестиційного іміджу України;

Забезпечення активності співпраці України із світовими та регіональними міжнародними організаціями [52].

Серед факторів, що сприяють іміджу України за кордоном, можна визначити:

Високий рівень двосторонньої співпраці в політичній сфері;

Наявність активного торгівельно-економічного співробітництва, стійких бізнес-інтересів;

Реалізація спільних економічних проектів;

Гуманітарна допомога;

Міжпарламентські зв’язки;

Регіональне співробітництво та побратимські зв’язки;

Прямі контакти між вищими навчальними закладами, науковими установами, бізнес-структурами;

Створення асоціацій дружби, земляцтв, випускників українських ВНЗ;

Участь у миротворчих операціях;

Активна та систематична співпраця з українською діаспорою;

Проведення культурологічних акцій, участь у фестивалях, конкурсах, спортивних змаганнях тощо [35].

Інформаційне лідерство та просування позитивного іміджу України посилює ефект зовнішньої і внутрішньої політики держави, оскільки безпосередньо має зв’язок зі стратегічними можливостями, що визначає її місце та значущість у світовому рейтингу, а також сприяє забезпеченню та захисту національних інтересів. Водночас важливо підкреслити, що інформаційно-пропагандистські заходи, спрямовані на підвищення міжнародного іміджу України, мають підкріплюватися реальними змінами на краще в усіх сферах, як в економіці ,так і в політичному і суспільному житті нашої країни [31,C.88].

Таким чином має покращитись внутрішній імідж України, що в свою чергу відіб’ється на населенні держави і на світовій громадськості. Ігнорування керівництвом даної проблеми може призвести до невиправданих наслідків: Україна залишиться ізольованою державою з якою ніхто не стане рахуватися. Кажуть, Україна повинна „очиститися” [22,C.17] і тоді її імідж видужає дуже швидко.

На Заході є дуже багато людей, які б хотіли побачити квітучу Україну, яка приєдналася до союзу Європейських держав. Але імідж не зміниться, якщо не провести жорстокі політичні і юридичні заходи. Немає сенсу обманювати Захід, стверджуючи, що причина поганого іміджу України криється в західній пресі, яка „вороже ставиться до України” [10],[11].

Аналіз внутрішніх і зовнішніх обставин свідчить про те, що попереду в Україні – тривалий перехідний період, протягом якого її імідж може змінитися в кращу або гіршу сторону. Україна не може залишатися в позаблоковому стані, а події, які відбуваються в середині країни не можуть не обминути уваги світової громад кості. І якщо ми є патріотами, то незалежно від того, який у нас політичний устрій, хто у нас при владі, ми повинні турбуватись про те, щоб у світі про українців думали добре. Тоді у нас влада буде змінюватися на краще, а не навпаки [8].

Важко сказати, що може статися через кілька років та байдужість нашого народу може призвести до того, що може відбутися справжній відхід України від декларованої зараз Європейської тенденції. Україна може залишитися позаблоковою державою, а щоб цього не сталося треба йти до вирішення усіх внутрішніх і зовнішніх проблем.

4.2 Оцінка іміджу України респондентами за допомогою методу

анкетування

Об’єкт: українська громадськість.

Предмет: ставлення респондентів щодо процесу трансформування іміджу в очах європейської громадськості та політичних стратегій України.

Цілі та завдання дослідження: з’ясувати, які внутрішні і зовнішні фактори на думку респондентів впливають на створення іміджу України і яким він є на даний час; оцінити сприйняття респондентами зовнішньої політики України та які напрямки зовнішньополітичної діяльності, на їх думку, є найбільш пріоритетними для України.

Соціологічне опитування проводилося з 1 квітня по 1 червня 2005 року серед громадян м. Рівне. Усього опитано 60 респондентів віком від 15 років і старше.

Метод отримання інформації: метод самозаповнення респондентами анкети [Дод.В].

За результатами анкетування [Дод.Г] в опитуванні приймали участь школярі (33%), студенти (50%) та викладачі (17%) [рис. Д.1]. Переважна частина респондентів (68%) були жінки, тоді як 32% припало на чоловіків. [рис. Д.2].Більшість опитуваних мають незакінчену вищу освіту (42%), чверть (25%)- незакінчену середню, 18% респондентів мають вищу освіту і лише 10% мають середню освіту, і 5% спеціальну [рис. Д.3].

Дослідження показало, що 70% опитаних оцінюють своє ставлення до іміджу, як позитивне, 27%- нейтрально і лише 3% - негативно[рис. Д.4]. Тішить той факт опитувань, що немає респондентів, які б взагалі не цікавилися політикою, інші опитані з різницею у систематичності: стежать за головними подіями – 75%; постійно стежать за політичним життям – 22%; інтерес до політичного життя проявляється дуже рідко у 3%(серед 2-х школярів) [рис. Д.5]. . Це свідчить про те, що люди цікавляться головними подіями, які відбуваються в Україні, але не вникають в суть політичних подій.

Завдяки дослідженню було виявлено, що каталізатором, який вплинув на інтерес до політичного життя країни стали суспільно-політичні події в житті країни – 61%; на другому місці з великим відривом - ЗМІ -21%; викладачі –8%, батьки – 7%; друзі та політичні партії, громадські організації – не впливають на інтерес молоді до політичного життя, лише 1% [рис. Д.5].

Більшість опитаних впевнені у тому, що сьогодні модно бути українцем – 92%, і цьому сприяла “помаранчева революція” – 73%, а також перемога Руслани Лижичко на Євробаченні – 13%; досягнення спортсменів – 3%, зростання в економіці – 3%. Лише 8% - вважають, що “ні, не модно”, а причина цього: “країна заробітчан” – 4%, трагедія на ЧАЕС – 3%, корумпована влада – 0,5%, низький рівень свободи слова – 0,5% [рис. Д.7]..

На думку опитаних Україна у світі уособлюється з ім’ям: Віктора Ющенко – 32%, братами Кличко – 23%, Русланою Лижичко –20%, Андрієм Шевченко –13%, Яною Клочковою – 6%, Вєркою Сердючкою – 4%, Русланом Пономарьовим –1%[рис. Д.8]. Не пов’язують із запропонованими іменами Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми. Серед респондентів