Розвивається вкрай небезпечне «сировинне омертвляння» економічних тканин країни. На світових ринках за Україною поступово закріплюється стратегічно невигідна товарна структура експорту, що підтверджується аналізом основних товарних позицій.

Слабка інтеграція в міжнародні економічні структури серйозно обмежує присутність нашої країни на пріоритетних для неї ринках. Відсутність членства в системі ВТО позбавляє Україну можливості використовувати міжнародні механізми регулювання торгових режимів, у т.ч. у торгових суперечках. Проти нас застосовуються особливі правила при визначенні рамкових умов проведення антидемпінгових розслідувань.

Торгове лавірування між Заходом і Сходом поки особливими успіхами не відзначено. З одного боку, Україна стрімко втрачає традиційні російські ринки, як, утім, і ринки СНД, тому що Росія не готова до введення зони вільної торгівлі в рамках Співдружності. Продовжує діяти система вилучень і тимчасових обмежень щодо важливих для України товарів (продовольство, текстиль, металопродукція).

З іншого боку, не удалося досягти помітних успіхів на шляху інтеграції в ЄС. Угода про партнерство і співробітництво (червень 1994 року) не полегшила доступу українського текстилю, металу й аграрної продукції на європейські ринки. А в загальній стратегії ЄС відносно України (грудень 1999 року) нічого не говориться про створення зони вільної торгівлі. А. Гриценко ,М.Пашков Украина на мировых рынках: добро пожаловать или…// "Зеркало недели", №25(298), 24 июня 2001

Негативні фактори розвитку зовнішньої торгівлі України обумовлені, насамперед, низьким темпом економічних перетворень, що негативно позначається на нашій участі в міжнародному поділі праці. В умовах твердої конкуренції на світових ринках відставання України від ведучих держав збільшуються; більш сильні конкуренти поступово витісняють нашу країну в «сіру» зону третього світу.

Необхідно створити організаційні макроекономічні передумови для майбутнього включення в європейські економічні структури (насамперед заохотити створення здатних до масштабної міжнародної кооперації великих фірм, фінансово-промислових груп).

Ще одним завданням початкового етапу є гармонізація законодавства України, що регулює зовнішньоекономічні, коопераційні відносини та створює для них загальне економічне середовище, з вимогами системи ГАТТ/СОТ і початком пристосування до вимог гармонізованого та уніфікованого законодавства ЄС.

Слід опрацювати питання про можливість вибіркового підключення до тих проектів європейського співробітництва та інтеграції, де Україна вже сьогодні здатна дотримуватись жорстких міжнародних вимог і стандартів й використання такого підключення з метою апробації конкретних механізмів взаємодії України з європейськими економічними структурами.

3. Міжнародний комерційний арбітраж у Україні

Питання Міжнародного комерційного арбітражу в Україні регламентується Законом України „Про міжнародний комерційний арбітраж” від 1994 року. Цей Закон виходить з визнання корисності арбітражу (третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму законодавстві.

Відповідно до статті 1 Закону „Про міжнародний комерційний арбітраж” цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.

До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.

В статті 2 Закону „Про міжнародний комерційний арбітраж” дається визначення терміну "арбітраж". Це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України. Термін "комерційний" тлумачиться широко і охоплює питання, що випливають з усіх відносин торгового характеру, - як договірних, так і недоговірних.

До сторін повинно бути рівне ставлення, і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладу своєї позиції.

За умови дотримання положень Закону „Про міжнародний комерційний арбітраж” сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи третейським судом.

Сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Третейський суд вирішує спір згідно з такими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положення права або системи права будь-якої держави повинно тлумачитись як таке, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї держави, а не до її колізійних норм.

В разі відсутності якої-небудь вказівки сторін третейський суд застосовує право, визначене згідно з колізійними нормами, які він вважає застосовними.

Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат суду, сприяє його діяльності.

Морська арбітражна комісія є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом),