До другої групи віднесено методи „побічного” або „прихованого” протекціонізму, серед яких центральне місце посідає реголюючий вплив податків та податкової політики держави. Податки без посередньо впливають на вартість імпортованих товарів, а вразі зниження ставок імпортованого мита сутьєво підвищується роль внутрішніх податків, які ведуть до загального підвищення цін на товари. Податком, який безпосередньо стягується при митному оформленні товарів, є податок на додану вартість.

Стандарти та вимоги до імпортованих товарів (16), як засобів нетарифного регулювання, складають третю групу, що утворина на підставі національних технічних, адміністративних норм та правил, запровадження яких утворює протекціоніські барєри на шляху імпортованих товарів. Ця група, що включає технічні бар’єри, якісні показники, санітарно-гігієнічні вимоги, параметри атестації фарматевтичної продукції, необхідність збереження навколишнього середовища та стандарти до маркування, пакування імпортованого товару, певним чином регулюється положеннями, напрацьваними у ході „Токіївського раунду” ГААТ.

Якісні характеристики товару мають відповідати вимогам внутрішнього ринку країни-імпортер застосовує свої національні системи перевірки якості товарів. Особливості національних систем перевірки можуть презвести до певних часових та матеріальних витрат на проведення випробувань як збоку експортера, так і імпортера відповідно товару. Перевірка якісних характеристик майже завжди застосовується до електротехнічних товарів, складного обладненнята хімичних речовин.

Методи кількісних обмежень

Кількісні обмеження як сукупність методів нетарифного регулювання визначають обсяг та номенклатуру можливого експорту чи імпорту

в дану країну. Їх застосовують підвищує ціни імпортних / експортних товарів, внаслідок чого зменшується їх обсяги у зовнішньоторговельних операціях.

Закон України (43) визначено, що квотування здійснюється шляхом запровадження режиму видачі індивідуальних ліцензій. Загальний обсяг експорту / імпорту за всіма виданими ліцензіями не може перевищувати розмір установленої квоти, яка визначає граничний обсяг товару, дозволений до експорту / імпорту з / в Україну впродовж встановленого строку, виражений у натуральних вартісних одиницях. Законом визначено такі види квот:

глобальні – обсяги експорту чи імпорту певного товару або певних товарів без зазначення певної країни, що торгує;

групові – обсяги експорту чи імпорту певного товару або певних товарів з визначенням групи країн, що торгують.

Індивідуальні – обсяги експорту чи імпорту певного товару або певних товарів з визначенням конкретної країни, що торгує.

Водночас, додатково у практику регулювання ЗЕД введено ще три види квот (85):

антидемпінгові – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об’єктом антидемпінгового розслідування та / або антидемпінгових заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається у натуральних та / або вартісних одиницях виміру;

компенсаційні – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об’єктом антисубсидиційного розслідування та / або компенсаційних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку який визначається в натуральних та / або вартісних одиницях виміру;

спеціальні – граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об’єктом спеціального розслі та / або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати у натуральних та / або вартісних одиницях виміру.

Таким чином, в Україні законодавчо закріплено шість видів квот. Перші три з розглянутих можуть вводитись стосовно імпортних чи експортних груп товарів. Решту введено з митою захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту.

Перелік товарів, що підлягають квотуванню та ліцензуванню щорічно затверджується відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Так, на 1999 рік з митою формування раціональної структури експорту та імпорту окремих видів товарів та виконання укладених міжнародних угод було визначено (86):

загальні обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню та включає такі товари за кодами ТН ЗЕД 25.30.9000;26.16; 28.43; 71.02; 71.03;71.06; 71.08; 71.10; 71.12; 71.18. крім того, за кожним кодом визначено граничний обсяг можливого експорту даного товару з України у натуральних одиницях виміру;

обсяг квот окремих категорій чорних металів та виробів з них, експорт яких до країни – членів європейського співтовариства з вугілля та сталі ліцензується. До цих категорій належать плоский рулонний та товстолистовий прокат, балки, катанка та інші вироби з чорних металів. Для кожного виду металу визначається його категорія та граничний обсяг експорту з України у натуральних одиницях виміру;

перелік категорій товарів та обсяги квот на експорт текстильної продукції до країн – членів Європейського союзу та до США. До переліку входять пряжа бавовняна, тканини з бавовни, готовий одяг, постільна і спеціальна білизна та інше. Для кожної категорії визначено граничний обсяг можливого експорту з України у натуральних одиницях виміру.

Технічні бар’єри як сукупність методів нетарифного релювання

Технічні бар’єри, утворення національним законодавством, створюють найскладнішу перешкоду на шляху імпорту товарів на український ринок. До них належать український стандарти, вимоги до якості товарів, вимоги до пакування та маркування, санітарно-гігієнічні вимоги охорони навколишнього середовища, державні адміністративні заходи, спрямовані на ускладнення процедури митного оформлення, державно закріплена кількість документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення.

Головним вітчизняним документом, що став основою Української системи сертифікації є Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію” (88), яким визначено Держстандарт національним органом з сертифікації. Дія декрету поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності.

Державні стандарти містять обов’язкові та рекомендовані вимоги до продукції. До обов’язкових належать вимоги стосовно