Обов’язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню усіма підприємствами (ст. 5 декрету). Статтею 18 декрету наголошується, що імпортовані товари мають супроводжуватися сертифікатом, який засвідчує їхню відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів, що діють в Україні. Разом з цим підкреслюється, що іноземний сертифікат має бути визнаний уповноваженим на те органом з сертифікації України.

Порядок ввезення на митну територію України продукції, що імпортується в Україні обов’язковій сертифікації, запроваджено наказом Держстандарту (89). Він застосовується до продукції, що імпортується та включена до відповідного переліку товарів, розробленого Держстандартом та є об’єктом купівлі-продажу або обміну.

Обов’язковій сертифікації не підлягають товари, що переміщуються через митну територію України транзитом, у разі розміщення на митних ліцензійних складах, а також майно, що тимчасово ввозиться в Україну.

Документами, що засвідчують відповідність характеристик товаро нормам Держстандарту та надають право на випуск товару у вільний обіг в Україні, є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання. Сертифікат відповідності видається на імпортовані товари у разі проведення випробувань органам Держстандарту України. Якщо іноземний сертифікат, що надійшов разом з імпортованою партією товару, в Україні визнається, то Держстандарт видає відповідне свідоцтво про визнання такого сертифіката.

Постановою КМУ (90) у 1997році уведено в дію Порядок оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають в Україні купівлі продажу або обміну. Зазначений Порядок непоширюжться на імпортні товари, які ввозяться:

як подарунки;

яу гомоні тарна та технічна допомога;

як інвестиція до статутного фонду суб’єктів підприємницької діяльності України;

як виставкове майно – в режимі реімпорту – в режимі для розміщення на митних ліцензійних складах;

в режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Підставою для проведення митного оформлення імпортованої партії товару, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, для вільного використання на внутрішньому національному ринку є поданий до митниці сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифікату. В окремих випадка можна подати до митного органу копію сертифіката. Можливо також проведення митного оформлення імпортованого товару за його наявності Вєдиному реєстрі сертифікованої вУкраїні продукції.

Дія зазначених документів Держстандарту як пістави для митного оформлення поширюється на партію товору, яка надходить на адресу одного одержувача – імпортера за одним товарним – документом.

У разі відмови Держстандарту у видачі сертифіката у відповідності на імпортовану партію товару, товар має бути вивезен за межі Украіни.

Українські стандарти якості

Вони як метод нетарифного регулювання імпорту продукції споживання належать до засобів прихованого протекціонізму. Відповідно до вимог сттаті 4 Закону України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” (92) товари 1-24 груп Товарної номенклатури ЗЕД в разі їх імпорту підлягають обов’язковій сертифікації, санітарно-епідеміологічному та радіологічному контролю.

Законодавчо закрів Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої серовини” (93), який установив правові засади забезпечення якості та безпекі зазначених товарів, а також порядок їх зберігання, транспортування та утилізації. Визначив підпорядкованість державних органів, продавців та споживачів у разі ввезення товарів на митну територію України.

Законом в Україні закріплено основні терміни, що стосуються якості безпекі харчових продуктів, а саме:

безпека харчових продуктів – відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових продуктів при їх споживанні узагально прийнятих кількості межі яких установлюються Міністерством Охорони Здоровю України;

продовольча серовина – продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного та біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харч. продуктів;

харчовий продукт – будь який продукт, що у натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для пиття;

якість харчового продукту – сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність задовільнити потреби в організму людинив енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, гарантувати безпеку для її здоровя, стабільність складу і поживних властивостей у продовж строку придатності у споживанні.

Державн6е регулювання в Україні якості та безпекі харчових продуктів і продовольчої серовини Кабінетом М У шляхом (ст. 11 Закону):

державного нормування показників якості та безпеки зазначених Законом товарів та їх державної реєстрації;

обов’язкової сертифікації не тільки харчових продуктів та продовольчої серовини а також сокупних матеріалів;

установленням відповідного порядку їх ввезення в Україну, а також здійсненням контролю за його дотриманням.

Статтею 16 Закону (93) зазначається, що ввезення на митну територію України імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і сукупніх матеріалів допускається за умови виконанням імпортером правил їх реєстрації та сертифікації. Імпортер зобов’язаний застерегти у ЗЕ контракті показники якості та безпекі імпортованих товарів, а державні структури – забезпечити відповідний контроль.

Контроль за дотримання порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої серовини та сукупних матеріалів на митну територію України статтею 17 Закону (93) покладених на державну митну службу України, митні органи якої мають право здійснювати митне оформлення імпортованої продукції для вільного використання лише за наявності:

сертифіката відповідності;

ветеринарного дозволу на харчові продукти та сировину рослинного походження;

карантинного дозволу на харчові продукти та сировину рослинного походження;

маркування харчових продуктів і продовольчої серовини згідно з законодавством України.

ВИМОГИ ДЛЯ ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ЯКА ІМПОРТУЄТЬСЯ НА ВНУТРІШНЬО УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК.

Розглядаючи до пакування та маркування слід керуватись тим, що “матеріали, які використовуються у прцесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування та маркування харчових продуктів контактують з тими продуктами, але самі не придатні для споживання”.

Маркування має здійснюватись державною мовою України та інформувати про:

загальну назву харчового продукту;

номінальну кількість харчового продукту установлених одиницях виміру;

склад харчового продукту, якщо він виготовлений з