Дипломна робота

НА ТЕМУ:

Місце України в глобалізаційних процесах

Зміст

ВСТУП..............................................................................................................2

Розділ 1. ГЛОБАЛІСТИКА В СУЧАСНІЙ ГЕОПОЛІТИЦІ..........................4

1.1. Сучасні теорії глобалістики.......................................................................4

1.2. Глобалізація як об’єктивна тенденція економічного і

соціального рзвитку...................................................................................12

Розділ 2. СУЧАСНА ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА................20

2.1. Глобалізація економічних процесів..........................................................20

2.2. Розвинуті країни та їх роль у глобалізації...............................................32

2.3.! Інтеграція України в сучасну економічну систему................................41

Розділ 3. ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В СИСТЕМУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЯК ФАКТОР БЕЗПЕКИ РОЗВИТКУ..............................................................................................37

СВІТ І УКРАЇНА: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ГЛОБАЛЬНОГО

ТА НАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ....................................................58

ВИСНОВКИ............................................................................................

SUMMARY..............................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................

ВСТУП.

Глобалізація як історичне явище і феномен, а також як об'єктивна закономірність розвитку людства привертає все більшу увагу дослідників як у країнах Заходу, так і в країнах Сходу. В наш час формується нова галузь науки — глобалістика, яка є молодою і міждисциплінарною. Вона, в її сучасному розу-мінні, бере свої витоки з 60—70-х років XX століття. До середини 90-х років ця наука трактувалась в основному обмеже-но, лише як вчення про глобальні проблеми сучасності — природ-ні та суспільні.

Головними глобальними вважались проблеми: екологічна, ене-ргетична, сировинна, продовольча, демографічна, міжнародна без-пека. Особливого розвитку глобалістика як наука не отримувала, оскільки вона не мала єдиного об'єкта і предмета досліджень, а та-кож єдиної методології. Кожна глобальна проблема вивчалась окремо: екологія — екологами, економіка — економістами, соціо-логія — соціологами. До середини 90-х років серйозного науково-го взаємозв'язку глобальних проблем, їхньої єдності, “контактних зон” між ними не було. Тому не було і глобалістики як науки в по-вному розумінні цього слова. Формування сучасних основ гло-балістики розпочалось у 80-х роках XX століття.

Головним завданням сучасної глобалістики як ми його розуміємо в результаті проведених досліджень, є не лише розкриття сутності, закономірностей і тенденцій глобалізації, а й пошук методологічних основ та розробка концепцій міжнародних антикризових стратегій, які в свою чергу були б базовими для роз-робки національних стратегій розвитку в умовах глобалізації.

На межі XX—XXI століть світове співтовариство переходить до нової ери — ери глобалізації розвитку. Ця ера відкриває для людст-ва не лише нові, небачені досі можливості розвитку і якісного зрос-тання, але й нові загрози, проблеми і глобальні конфлікти. Якщо світ хоче не лише виживати, а й домагатися нового рівня розвитку для всіх країн, він повинен шу-кати нових шляхів подолання криз і конфліктів. Тому сьогодні вже немає сумніву, що перед людством об'єктивно постали глобальні проблеми XXI століття, невідкладні проблеми глобальної організації світового устрою і, навіть, прийня-тного для всіх держав глобального управління (Global Governance).

Світовий досвід другої половини XX століття показує, що ніякі специфічні умови, особливості національного розвитку, кризові стани і внутрішні трансформації не можуть ані відмінити, ані від-класти дію об'єктивних законів глобалізації розвит-ку. Країни, які виявляться неспроможними зайняти місце в системі світової глобалізації, неминуче опиняться під її “колесами”. Таким є закон сучасного розвитку — закон глобалізації. Глобалізація світового розвитку не є чимось таким, що впало на голову людства зненацька. Історично світ глобалізується і інтегрується в процесі всього періоду його розвитку.

На наших очах у світовій економіці відбуваються ґрунтовні зміни. Людство послідовно відходить від моделі світу, в якій національна економіка окремих країн була досить ізольованою від решти світу бар'єрами, що стояли на перешкоді міжнародній торгівлі та зовнішнім інвестиціям, відстанню, часовими поясами, мовними бар'єрами, а також особливостями національного законодавства, культури й бізнесу. Людство рухається до такої моделі світу, де економіки окремих країн функціонують у рамках єдиної, взаємозалежної світової економічної системи. Цей процес прийнято називати глобалізацією. Тенденція до створення інтеґрованої економічної системи спостерігається уже впродовж багатьох років, проте останнім часом темпи змін значно прискорились, і, схоже, вони зберігатимуться і в перші роки XXI століття.

Швидке формування глобальної економіки сприяє виникненню низки можливостей для бізнесу, як великого, так і малого. Воно дає змогу підприємствам збільшити обсяги своїх надходжень, скоротити витрати й підвищити прибутки.

Хоч формування глобальної економіки дає новим, та вже діючим підприємствам цілого світу досить широкі можливості, воно призводить також і до виникнення певних проблем, навіть небезпек, з якими підприємцям раніше навіть не доводилося стикатись.

Розділ 1. ГЛОБАЛІСТИКА В СУЧАСНІЙ ГЕОПОЛІТИЦІ

1.1. Сучасні теорії глобалістики

У теорії сучасної глобалістики, яка до кінця ще не сформована, намітились деякі стійкі зміни глобальності і глобалізації, які заслуговують на пильну увагу. Серед них конце-пції Римського клубу, що стосуються межі зростання, сталого роз-витку, універсального еволюціонізму, мітозу біосфер, контролю глобального розвитку, світ-системного аналізу. Саме ці концепції є основою для подальшого розвитку теорії і методології глобалісти-ки і глобалізації.

Про існування і дію об'єктивного закону глобалізації, як історичного явища і процесу, думали та інстинктивно здогадувались і писали ще деякі наші ве-ликі попередники, починаючи з XV, особливо XIX століття. Так, М. Драгоманов ще наприкінці XIX століття писав: «Уся практична мудрість людська може бути в тому, щоб убачити на-прямок руху світового, його міру, закон і послужитись тим рухом. Інакше той рух піде проти нас, розчавить нас». Ці слова є дуже актуальними для сучасної України, яка, ставши незалежною державою, ще не має ані національної стратегії, ані глобальної орієнтації, ні програми регіональної реінтеграції з Європою.

Наприкінці 90-х років з'явились спроби підбити певні підсумки розвитку сучасної глобалістики як науки. В центр дискусій у сучасній глобалістиці ініціатори дискурсу поставили Римський клуб і його концепції стабільного, сталого розвитку. Нам важко погодитись із такими твердженнями, бо вони фактично обмежують можливості розвитку концепцій глобалістики доповідями Римського клубу. Але ж дослідження глобальних проблем і