Щодо подальших стосунків з МВФ існує цілий спектр думок. Одна крайність - це залишити все, як є. І хоча в неї є прихильники (особливо в уряді), ми бачимо, що такий сценарій неможливий, бо він веде нашу країну до національної катастрофи. Інша крайність, що має своїх прихильників серед лівих партій - це повний розрив відносин із МВФ, хоча, це теж не вихід. Достатньо зазначити, що у випадку розриву договору з МВФ Україна повинна була б повернути 11 млрд. дол. за борговими зобов'язаннями. Тому треба шукати істину десь посередині. Треба продовжувати співробітництво з фондом, знаходити розумні компроміси. Так, наприклад, у разі успішної реалізації Програми розширеного фінансування Україна могла б обмежитись консульта-тивною підтримкою фахівців МВФ. До такої практики відносин з МВФ перейшли Польща, Чехія, Угорщина після завершення фінансових програм, спрямованих на підтримку переходу національних економік до ринкових відносин. Можуть бути знайдені й інші форми співробітництва. Головне, щоб Україна у відносинах з МВФ почувала себе не прохачем, а рівноправним партнером.

Світовий банк

Велику роль серед міжнародних фінансових організацій відіграє в Україні Світовий банк. Україна є членом Світового банку з 1992 року і представлена у Вашингтоні як у Раді директорів, так і в Раді управляючих Світового банку. Їй належить 10908 акцій, що становить 0,7% від загальної кількості акцій Світового банку, а також 11158 голосів у банку, що становить 0,72% від загальної кількості голосів.

З моменту вступу України у Світовий банк Уряд України і керівництво банку розробили ряд програм і заходів щодо реформування багатьох сфер української економіки. Вони включають дослідження та звіти з різних секторів економіки, підготовку програм та проектів, що можуть бути представлені банку для фінансування, та інші заходи.

Першу позику в сумі 27 млн дол. США Україна отримала від Світового банку в 1993 році для цілей, як зазначалося, вдосконалення управління державним сектором ("public sector management"). Малося на увазі реформуван-ня управління фінансовою системою країни та вдосконалення системи оподаткування, що мало поліпшити становище з внутрішнім та зовнішнім боргами України.

Організаційні засади співробітництва між Україною і Світовим банком були закладені в 1994-1995 роках. Саме тоді було реалізовано так званий реабілітаційний проект, спрямований на досягнення макроекономічної стабілізації, лібералізації цінової та торговельної політики, створення конкурентного середовища на ринку товарів і послуг.

У 1995 році Україна отримала реабілітаційну позику у розмірі 400 млн дол. США. В цьому ж році Україна отримала і другий транш реабілітаційного кредиту в розмірі 250 млн. дол. США. Цей транш мав цільове спрямування - фінансування критичного імпорту та підтримання платіжного балансу України. Кредитною угодою було регламентовано, що кредити Світового банку надаються на термін до 20 років, мають пільговий період 5 років і ставку процента за кредит - 7,1%. Зазначені кредити направляються, зокрема, на покриття дефіциту бюджету.

Умовою їх надання є реалізація Україною проектів реформування економіки системного характеру, якими передбачається запровадження структурних та інституційних заходів. Такі заходи доповнюють програму макроекономічної стабілізації, поєднуючи її із заходами по структурних змінах економіки. Ці системні кредити залучаються в комплексі з кредитами МВФ, вирішуючи проблеми на рівні конкретних секторів економіки.

Крім системних, СБ фінансує інвестиційні проекти, які торкаються ринкової трансформації різних секторів економіки України.

У результаті співробітництва України зі Світовим банком в стадії розробки і реалізації знаходяться понад 20 спільних інвестиційних проектів. Серед них - проект реконструкції та модернізації паливно-енергетичного комплексу, проект підтримки трансформації державних та кооперативних господарств у приватні господарства, проект реформування сільськогосподарського сектору України, проект розвитку господарської інфраструктури, проект розвитку соціального сектору, проект створення транспортного зв'язку у Харкові і Львові та інші.

Взагалі не існує певної, заздалегідь визначеної, кількості коштів, які Світовий банк надасть Україні. Все буде залежати від результатів економічних реформ, які здійснюються в Україні, від числа заходів, які будуть узгоджені між Урядом України і Світовим банком, і від спроможності України погашати надані позики. Так, в 1997 році в рамках співробітництва зі Світовим банком було заплановано отримати 850 млн. дол. США, а отримано лише 200. млн дол. США. Недоотримання коштів по проектах пов'язане із невиконанням Україною заходів, передбачених відповідними кредитними угодами.

З метою визначення готовності до впровадження спільних із Світовим банком проектів, їх пріоритетності у економічному розвитку країни, у листопаді 1997 року було здійснено черговий перегляд проектного портфелю Світового банку в Україні. У ході переговорів досягнуто домовленості про наступні пріоритетні сфери залучення кредитів Світового банку: сільське господарство; енергозбереження; фінансовий сектор; соціальний захист; розвиток інфра-структури; підтримка інституційних реформ.

У 1999 році кредитні надходження від Світового банку тривали. Так, кредитний транш СБ, що Україна отримала в квітні 1999 року після рішення МВФ подовжити фінансування України, становить 150 млн. доларів. З них 100 млн. направлені на розвиток підприємств, 40