Міжнародна торгівля
курсова робота з міжнародних економічних відносин
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми. Системна трансформація в Україні, основним змістом якої є формування ринкового середовища та демократизація усіх ланок соціального життя, справедливо розглядається як важлива передумова розширення та підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності в комплексі її макро- та мікроекономічних форм. Така позиція була офіційно закріплена в Стратегії економічної та соціальної політики на 2000-2004 pp. Одним із ключових елементів концепції державного розвитку, метою якого є забезпечення високих щорічних темпів економічного зростання (починаючи з 2002 p. на рівні 6-7 %), розглядається оптимізація та збільшення позитивного впливу з боку механізмів міжнародної економічної діяльності України. При цьому транснаціоналізація української економіки, що зорієнтована на підвищення міжнародної конкурентоспроможності, дедалі більшою мірою визначатиме глобальну перспективу держави.
У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.
Світова (всесвітня) торгівля – це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг. Все сказане вище і зумовлює актуальність дослідження даної курсової роботи
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є міжнародні економічні відносини, зокрема міжнародна торгівля.
Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є проблеми розвитку міжнародної торгівлі.
Мета дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді проблем розвитку міжнародної торгівлі.
Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:
дослідження поняття світового ринку і міжнародних економічних відносин;
характеристика міжнародної торгівлі як елементу світового ринку;
дослідження відкритої економіки як перспективного етапу розвитку міжнародної торгівлі.
Методологічною основою роботи є принцип об’єктивізму. Присутнє намагання уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок і способом уникнення цих упередженостей є використання таких методів дослідження як аналітичний, порівняльний, описовий, статистичний.
Розділ 1. Поняття світового ринку і міжнародних економічних відносин
1.1. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв'язками.
Етапи розвитку світового господарства:
І – кінець XIX – початок 20-х років XX ст.;
II – друга третина 20-х років – кінець 80-х років XX ст.;
ІІІ – кінець 80-х – початок 90-х років XX ст. і продовжується нині [4, 475-480].
Світове господарство характеризується:
зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;
створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;
формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами [4, 475-480].
Рис. 1.. Економічні засади функціонування світового господарства [4, 475-480]
Міжнародний поділ праці (МПП) – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природнокліматичних, історичних та економічних умов (рис. 1.2).
Рис. 1.. Форми міжнародного поділу праці [4, 475-480]
Показник участі країни у МПП [4, 475-480]:
Експортна квота = | Обсяг експорту | Ч 100 %
Обсяг валового внутрішнього продукту
Сучасний етап розвитку МПП характеризується:
розвитком спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, прогресивних технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислове розвинених країн (скорочення у їхніх структурах виробництва базових галузей);
поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;
інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетінням продажу послуг з виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформацією;
загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціональних конкурентних переваг [4, 475-480].
Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв'язків між країнами завдяки відкритості національних економік.
Рис. 1.. Форми інтернаціоналізації економік [4, 475-480]
1.3. Становлення світового ринку
Міжнародний поділ праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення світового ринку. Його виникнення і становлення є наслідком дуже тривалого історичного розвитку. Сутність світового ринку та його структуру можна зобразити схемою, наведеною на рис. 1.4.
Рис. 1.. Схема світового ринку [5, 19]
Зовнішні контури фігури (рис. 1.4) позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин між країнами.
На рис. 1.5 зображена еволюція форм ринку: внутрішній національний – міжнародний – світовий.
Рис. 1.. Еволюція форм ринку:
а – внутрішній ринок; б – національний ринок;
в – міжнародний ринок; г – світовий ринок [5, 20]
Найпростіша форма внутрішнього ринку виникла на ранній стадії товарного господарства, що базувалося на суспільному поділі праці. Поділ праці неминуче вимагає обміну, з примітивних форм якого і розпочалося формування внутрішнього ринку. На внутрішньому ринку виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець – одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар. Розвиток обміну привів до появи грошей, що розширило стимули для виробництва тих чи інших товарів спеціально для обміну. Тільки тоді й змогло з'явитися товарне виробництво в прямому розумінні слова, тобто виробництво таких виробів, які потрібні їх виробнику не для власного споживання, а як носії вартості, що дають змогу отримати натомість десятки інших потрібних предметів. Іншими словами, з'явилося виробництво на ринок, для задоволення потреб інших людей. З появою грошей між продавцем і покупцем стають посередник-купець, який надає послуги з реалізації товару, а також міняйло, що позичає для нього гроші.
Таким чином, внутрішній ринок являє собою форму господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником всередині країни.
Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців (наприклад, на ринку праці – работоргівля). Отже, національний ринок – це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців [5, 21].
Мануфактура, що
