у країні І означає, що у точці Е1 попит на товар точно дорівнює пропозиції й у країни І немає товару для експорту. Тим самим визначається точка Р1' на кривій пропозиції на світовому ринку, яка показує мінімальну ціну, після досягнення якої експорту з країни І не буде. Для країни II рівноважна ціна Р2 означає, що у точці Е2, в якій попит дорівнює пропозиції, країні не потрібно ніякого імпортного товару, оскільки їй достатньо власних ресурсів. Цим визначається точка Р2' на кривій попиту на світовому ринку, яка показує максимальну ціну, після досягнення якої імпорт товару країною II припиниться [5, 24].
Оскільки ми розглядаємо тільки дві країни, кількість товару, який експортується країною І, має відповідати кількості товару, що імпортується країною II, або, іншими словами, надлишкова внутрішня пропозиція у країні І має дорівнювати надлишковому внутрішньому попиту у країні II, тобто графічно А1В1А2В2, де А1В1 – це експорт країни І, а А2В2 – імпорт країни II. Обсяг експорту А1В1 покаже другу точку, яка визначає Sщ – криву пропозиції товару на світовому ринку, а обсяг імпорту А2В2 – другу точку, що визначає Dщ – криву попиту на товар на світовому ринку. Але оскільки кількісно експорт дорівнює імпорту, то на рис. 1.6, б вони збігатимуться на відрізку Pщ' Eщ, визначивши нову ринкову рівновагу, яка досягається у точці Е за нового рівня світової ціни Pщ' – рівноважної ціни товару на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару за цією ціною визначаються відповідно кривими Dщ та Sщ [5, 24].
Якщо виникає ситуація, коли ціна світового ринку з яких-небудь причин підніметься вище від рівня Pщ', розширивши тим самим обсяг експорту понад А1В1, то обмеженість попиту кількісними рамками А2В2 понизить ціну до рівня Pщ'. Якщо ж ціна світового ринку чомусь впаде нижче від рівня Pщ', то кількісно попит на імпорт товару перевищить його кількість для експорту А1В1, і ціна повернеться до світового рівня Pщ' [5, 24].
Базуючись на викладеному вище, можна зробити такі висновки:
світовий ринок – це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;
обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту – обсягами надлишкового попиту на товари;
факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівновагові ціни на однакові товари у різних країнах;
ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;
з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які екс-по-р-туються та імпортуються на світовому ринку, з іншого – зміна кількості експор-тованих та імпортованих товарів приводить до зміни світової ціни [5, _].
Отже, світовий ринок – це сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок проявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів – експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка називається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціональні взаємозв'язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну, за якою здійснюється торгівля.
Розділ 2. Міжнародна торгівля як елемент світового ринку
2.1. Суть, види та показники світової торгівлі
У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.
Світова (всесвітня) торгівля – це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг.
У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:
Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених) у даній країні.
Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням.
Реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.
Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо).
Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв'язків.
У обсяг імпорту входить:
Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.
Реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди.
Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон.
Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари.
Імпортне постачання продукції в рамках ТНК [5, 41-42].
До товарів, крім матеріальної продукції, або "видимих" благ, належать призначені для продажу продукти інтелектуальної праці – патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.
До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та інші "невидимі" блага.
В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру – систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні. У
