Суттєві зрушення відбулися в структурі міжнародної торгівлі: збільшилася частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства та сировини, крім палива.

Зменшення частки сировини в міжнародній торгівлі пояснюється такими причинами: розширенням виробництва синтетичних матеріалів на базі розвитку хімічної промисловості (синтетичний каучук, пластмаси і т.д.), значним використанням вітчизняної сировини і переходом на ресурсозберігаючі технології. У той же час різко зросла торгівля мінеральним паливом – нафтою і природним газом внаслідок розвитку хімічної промисловості і змін у структурі паливно-енергетичного балансу [3, 28].

Виникнення потужного виробничого апарату ТНК за кордоном, налагодження між окремими міжнародними ланками технологічних ланцюгів стійких коопераційних зв'язків призвело до того, що близько 1/3 всього імпорту і до 3/5 торгівлі машинами та обладнанням припадає на проміжну продукцію (комплектуючі вироби).

Має місце інтелектуалізація світової торгівлі. В експорті промислове розвинутих країн збільшується частка високотехнологічної продукції, зокрема виробів електроніки.

Важливого значення в міжнародній торгівлі набуває експорт та імпорт послуг (так званий "невидимий експорт"), Сюди відносять усі види міжнародного та транзитного транспорту, іноземний туризм, послуги банківських і страхових компаній, платежі за патенти та ліцензії, авторські гонорари і права, доходи від реклами, навчання, послуги охорони закладів здоров'я, торгове посередництво, програмне забезпечення обчислювальної техніки, художні роботи.

Разом із законною торговою практикою набирають силу (особливо це стосується багатьох країн Південно-Східної Азії) кримінальні форми торгівлі (контрабанда, торгівля товарами із фальсифікованими торговими знаками і т.д.). Обсяг такої торгівлі досягає 60 млрд. дол. у рік.

Отже, міжнародна торгівля – одна з найважливіших складових частин міжнародних відносин, показники якої відображають рівень економічного розвитку країн і характер відносин між ними.

Міжнародна торгівля – процес купівлі-продажу, який здійснюється між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах світу; вона включає експорт та імпорт товарів, співвідношення між якими називаються торговим балансом.

Зовнішня торгівля є важливим фактором підвищення ефективності суспільного виробництва. Ґрунтуючись на міжнародному поділі праці, вона дає можливість раціональніше використовувати капіталовкладення, з меншими витратами впроваджувати досягнення НТП, повніше задовольняти попит населення на товари народного споживання.

Система показників міжнародної торгівлі складається з таких елементів: загальний імпорт (експорт), прямий транзит, непрямий транзит, спеціальний імпорт, реекспорт, чистий експорт, чистий імпорт.

Розділ 3. Відкрита економіка як перспективний етап розвитку міжнародної торгівлі

Міжнародне співробітництво в результаті збільшення його обсягів та поглиблення дедалі більшою мірою впливає на характер і перспективи розвитку національних економічних комплексів. Причому можна казати про перехід кількісних змін у нову якість кооперації: на певних стадіях інтегрованості економік виникає феномен відкритості (або відкритих) економік.

Відкритою економікою можна назвати національний господарський комплекс, який бере участь у системі міжнародного поділу праці та опосередковує в ході міжнародної кооперації вагому частину сукупного продукту, причому макроекономічна рівновага такого комплексу забезпечується за активної ролі міжнародного сектору [13, 28].

Як бачимо, наведене визначення ґрунтується на відносних критеріях. Адже країни різняться своїми розмірами, відтак абсолютні показники міжнародної економічної діяльності не мають безумовного значення. Сполучені Штати Америки, Китай, хоча і відіграють помітну роль у світовій торгівлі, мають дуже місткі внутрішні ринки. Тому ступінь опосередкування ВВП експортно-імпортними операціями у них нижчий відповідного показника значно менших за розмірами Бельгії, Кореї, Люксембургу чи Ізраїлю. З тих самих причин Німеччина – країна, яка в 90-х роках XX ст. посідала чільні позиції у світі за валовими показниками експортно-імпортної діяльності, – реалізує на зовнішніх ринках меншу частину свого ВВП, ніж сусідні Нідерланди. Наприклад, наприкінці XX ст. у Сполучених Штатах Америки частка товарного експорту становила близько 10% від ВВП, тоді як у великій європейській країні цей показник має величину до 20 %, а в порівняно невеликій країні Старого Світу – до 50 % [13, 28].

Водночас США, ФРН, а також КНР набагато помітніше впливають на всю систему міжнародних економічних відносин, що також важливо враховувати. Україна опосередковує більшу частку ВВП, ніж США, проте має менш ефективну економіку і на відміну від цієї країни, справляє незначний вплив на світову економіку.

Світова економіка дедалі більшою мірою визначає особливості розвитку України. Основні напрями впливу – збільшення обсягів експорту та імпорту відносно ВВП та загострення ситуації із зовнішньою заборгованістю країни. Загальну характеристику значення міжнародної економічної діяльності для відкритої економіки України дає табл. 3.1.

Таблиця 3.

Показники та оцінка розвитку міжнародної економічної діяльності в системі відкритої економіки України: основний сценарій (1997-2009 pp.) [13, 28-29]

Показник | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002-2005 | 2006-2009

Темпи зростання

ВВП | -3,0 | -1,7 | -1,0 | 1,0 | 2,0 | 3,9 | 4,5

Експорт товарів та нефакторних послуг | 0,0 | -13,4 | -10,5 | 4,8 | 3,1 | 4,3 | 5,5

Імпорт товарів та нефакторних послуг | 2,0 | -14,0 | -14,5 | 3,1 | 3,4 | 5,3 | 5,7

Ціни | 17,3 | 13,2 | 27,0 | 20,0 | 17,0 | 10,5 | 10,0

Відсоток від ВВП

Експорт товарів та нефакторних послуг | 40,6 | 41,6 | 49,5 | 52,2 | 54,2 | 51,7 | 48,2

Імпорт товарів та нефакторних послуг | 43,7 | 44,4 | 50,5 | 52,4 | 54,5 | 53,3 | 50,7

Сальдо рахунку поточних операцій | -2,7 | -3,1 | -1,5 | -0,9 | -1,1 |