цін, які «тягнули» за собою показники ставок кредитування. Останнє, у свою чергу, погіршувало умови інвестування, зокрема інвестування міжнародного. Утім, на етапі виходу з кризи саме цю проблему, як очікується, значною мірою вдасться розв'язати. Щоправда, погіршення світової кон'юнктури призведе до нових ускладнень у формуванні платіжного балансу, передусім рахунку поточних операцій, через зниження попиту на вітчизняну експортну продукцію. Про це свідчать дані табл. 3.4.
Таблиця 3.
Оцінка та прогноз фінансових показників (2000-2003 pp.) [13, 32]
Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Інфляція на кінець року, % | 25,8 | 7,2 | 8,0 | 6,0
Індекс цін виробників, % зміни на кінець року | 20,9 | 3,3 | 7,0 | 6,5
Обмінний курс на кінець року грн./$ | 5,43 | 5,40 | 5,75 | 6,00
Кредитні процентні ставки комерційних банків, % | 41 | 32 | 28 | 25
Сальдо бюджету (за методологією МВФ), % ВВП | -1,1 | -1,3 | -1,7 | -0,7
Сальдо рахунку поточних операцій, $ млн. | 1481 | 900 | -110 | -310
Грошова маса, % зміни | 45 | 32 | 20 | 16
Результати, яких було досягнуто країнами у процесі здійснення посткомуністичних реформ, значно різняться залежно від того, наскільки наполегливо та компетентне ці реформи проводилися. Причому йдеться як про наближення до принципової мети – створення ефективних ринкових систем, так і про розв'язання функціональних завдань, пов'язаних із інтеграцією у світову господарську систему.
Поняття «відкрита економіка» відрізняється від поняття «ефективна економіка», хоча вони і взаємозв'язані. Наприклад, у саму парадигму розвитку економіки Південної Кореї закладена ідея максимальної відкритості, причому умовою останньої, у свою чергу, є достатньо висока конкурентоспроможність як окремих виробників-експортерів, так і всього відтворювального комплексу цієї країни. Ілюстрацією сказаному є динаміка ВВП і міжнародної торгівлі цієї країни та очевидний зв'язок між обома показниками. Так, при розрахованому на 2000 та 2001 pp. позитивному сальдо торговельного обігу відповідно в 12 млрд. дол. та 10 млрд. дол., у ці ж самі роки відбулося й економічне зростання на 7 % та 6 % відповідно [13, 33].
Про те, наскільки це стосується країн з економіками перехідного типу, свідчать порівняльні дані по групі країн Центральної та Східної Європи, пострадянського простору. Ці дані враховують широкий комплекс критеріїв оцінки та формуються за десятибальною шкалою (табл. 3.5).
Таблиця 3.
Економічний стан та ступінь інтегрованості до світової економіки країн центральної та Східної Європи [13, 34]
Країна | Економічний стан | Інтегрованість до світової економіки
Місце | Загальний бал | Місце | Загальний бал
Словенія | 1 | 8,84 | 1 | 8,91
Угорщина | 2 | 8,42 | 2 | 8,78
Польща | 3 | 7,92 | 5 | 7,85
Естонія | 4 | 7,00 | 4 | 8,33
Республіка Чехія | 5 | 6,92 | 3 | 8,49
Словаччина | 6 | 6,22 | 6 | 7,49
Хорватія | 7-8 | 6,00 | 9 | 6,38
Латвія | 7-8 | 6,00 | 8 | 6,91
Литва | 9 | 5,66 | 7 | 7,00
Болгарія | 10 | 4,56 | 10 | 5,69
Росія | 11 | 4,35 | 12 | 5,21
Казахстан | 12 | 4,33 | 13 | 4,58
Румунія | 13 | 3,56 | 11 | 5,53
Македонія | 14 | 3,41 | 14 | 4,00
Боснія та Герцеговина | 15 | 3,36 | 21 | 2,72
Азербайджан | 16 | 3,33 | 16 | 3,72
Туркменістан | 17 | 3,08 | 23 | 2,54
Грузія | 18-19 | 2,91 | 20 | 2,81
Киргизстан | 18-19 | 2,91 | 18 | 3,30
Узбекистан | 20 | 2,75 | 25 | 2,30
Україна | 21 | 2,45 | 15 | 3,99
Вірменія | 22 | 2,33 | 19 | 2,90
Албанія | 23 | 2,25 | 26 | 2,25
Таджикистан | 24 | 2,00 | 22 | 2,60
Молдова | 25 | 1,91 | 17 | 3,50
Білорусь | 26 | 1,83 | 24 | 2,50
Югославія | 27 | 1,72 | 27 | 2,09
Відкритість є даниною реаліям сьогодення і метою є не стан відкритості як такий, а забезпечення динамізму та високої якості макроекономічного розвитку. Наприклад, ступінь відкритості економіки України інколи навіть дивує експертів, оскільки він є вищим, ніж можна було очікувати, знаючи низьку конкурентоспроможність вітчизняного виробництва.
Чим можна пояснити такий феномен? Насамперед тим, що Україна має надмірно витратну економіку. Це означає, що виробництво в країні потребує надто багато сировини та, що є головним, енергії. Особливо негативною тенденцією, характерною для початкових років незалежності держави, було погіршення показників енергомісткості продукції. Енергоносії ж традиційно закуповуються по імпорту з Росії, Туркменістану, а на початку XXI ст. набуває великого значення закупівля нафти в Азербайджані, газу та нафти в Узбекистані. Отже, для того щоб українська економіка функціонувала, доводиться закуповувати багато енергоносіїв. Звичайно, для цього необхідно щось продавати.
Основною номенклатурою вітчизняного експорту є металевий прокат, продукція металургії. А саме ця галузь є дуже витратною, особливо в нашій країні. Ось і виходить, що для того, аби експортувати, доводиться здійснювати великі закупівлі. Імпорт «працює» на експорт, який відтак не є ефективним засобом поліпшення макроекономічного стану в державі, а становить ланку замкненого кола неефективної системи господарювання: системи, що підтримує сама себе, а не працює задля поліпшення життя людей.
Отже, термін «відкритість» в економіці пов'язаний із поняттями «ефективність розвитку», «залежність» та багатьма іншими. Причому в сучасному світі у