За короткий час відомі компанії високорозвинених країн зуміли проникнути на чеський ринок. Йдеться про такі фірми, як:

США – McDonald's, Kentucky Fried Chicken, Pizza Hut (продовольство), TGI Friday's, Dunkin Donuts, Future Kids (навчання), Holiday Inn, Choice Hotel International (готелі), Rentex – Hertz (оренда автомобілів)

Німеччина – OBI (агробізнес), Nord-West-Ring (оптова торгівля взуттям), Family Frost (заморожені продукти), Zimbo Czechia (м'ясні продукти)

Італія – Stefannel, Versace, Ungaro, Versus, Sergio Rossi (магазини моди)

Франція – Yves Rocher (косметика ), Kookai, Lacoste (одяг )

Великобританія – Marks & Spencer (одяг), Mothercare (одяг для матері і дитини і приналежності), Next (сімейна мода).

З іншого боку, з'явилися внутрішні франчайзери подібно до ETA (електричні прилади), Boty Roman Petr (взуття), Dobra Ajovna (виробництво чаю), Body Basics (косметика), Rapid Service (послуги чистки) [24].

Процесу розвитку франчайзингу перешкоджають наступні чинники: (1) неадек-ва-тна законодавча основа, (2) нестача внутрішнього капіталу, (3) обмежений доступ до кредитів, (4) відносно великий ризик країни і інші перешкоди. Франчайзинг на ринках країн Центральної і Південно-східної Європи найбільше розвивається в роздрібній торгівлі. Перспективи розвитку за такими сферами діяльності, як: чистка одягу, готельна індустрія, оренда автомобілів, освіта.

Розділ 3. Розвиток міжнародного франчайзингу в Україні

3.1. Інституціональне середовище становлення та розвитку франчайзингу в Україні

Серед договорів на передачу прав в останні десятиліття широкого застосування в країнах з розвинутою економікою дістав договір франчайзингу. Однак в Україні для законодавчого регулювання комерційних справ, відомих у міжнародній практиці як "франчайзинг" і "франшиза", використовується термінологія "комерційна концесія". Правовідносини сторін у договорі комерційної концесії регулюються ЦК України (статті 1115-1129) [29, 279].

Відповідно до ст. 1115 ЦК за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом [2].

Таким чином, комерційна концесія (франчайзинг, франшиза) є відносно новим інститутом українського цивільного права. Її мета – сприяти просуванню на ринку товарів, зокрема, високотехнологічного устаткування, яке, як правило, є засобом виробництва інших товарів, виконання робіт чи надання послуг, а також створення нових комплексів по збуту товарів та наданню послуг. На підставі договору здійснюється сплатна передача виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності, комерційну інформацію (ноу-хау), знаки для товарів і послуг, фірмове найменування для використання іншим суб'єктом в його підприємницькій діяльності.

У залежності від сфери, де використовується договір комерційної концесії, виділяють такі його види: виробничий, збутовий, в сфері обслуговування, торговий [30, 727].

Договір комерційної концесії є консенсуальним, взаємним і сплатним. Він регулює зобов'язальні відносини, предметом яких є комплекс виключних прав, які використовують у підприємницькій діяльності.

Франчайзинг – це спосіб ведення підприємницької діяльності, заснований на правах, придбаних однією фірмою в іншої, на використання в межах обговореного ринку визначених торговельної марки, технології, ноу-хау. Франчайзинг можна розглядати як систему договірних відносин, при якій одна фірма (франчайзор) надає іншій фірмі (франчайзі) за плату і на певний термін комплекс виключних прав – франшизу. Франшиза – це дозвіл на використання комплексу виключних прав правоволодільця (визначеної торговельної марки, операційної системи, ноу-хау).

Найбільшими експортерами, що здійснюють торгівлю за угодами франчайзингу, вважаються США, Канада, Японія, Австралія, Франція, Німеччина і Великобританія. франчайзинг у тій чи іншій формі існує більш ніж у 80 країнах. У 1960 р. була створена Міжнародна Асоціація Франчайзингу (IFA). Франчайзингові фірми створюють близько 13% валового національного продукту США, що втричі більше, ніж торгівля автомобілями.

Яскравим прикладом франчайзингу є мережа підприємств "Макдональдс", "Кодак", "Фуджі", "Вілла", "ТНК-Україна", "Лукойл-Україна", "Альянс" та ін.

Зміст поняття "комерційна концесія", що об'єднує систему відносин з організації промислового використання в підприємницькій діяльності об'єктів виключного права, аналогічний розумінню терміна "франчайзинг".

За договором комерційної концесії одна особа (правоволоділець), що має відпрацьовану на практиці систему ведення визначеної промислової (комерційної) діяльності, надає іншій особі (правоотримувачу) право на використання цієї системи (об'єкта виключного права) за визначену винагороду на визначених договором умовах. Відповідно до ст. 1115 ЦК України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг [29, 280].

За своєю юридичною природою договір комерційної концесії є консенсуальним, двостороннім та платним. Він застосовується лише у сфері підприємництва, тому відносини між учасниками договору комерційної концесії регулюються спеціальними правилами цивільного законодавства про зобов'язання при здійсненні підприємницької діяльності.

Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору у певній сфері цивільного обороту або на певній території.

Цей вид договору містить елементи різних цивільно-правових договорів. Зокрема це елементи ліцензійного договору (наприклад, дозвіл на використання об'єктів виключних прав), елементи договору про надання платних послуг (консультативне і технічне сприяння). Елементи договору простого товариства пов'язані з необхідністю співробітництва між сторонами концесійного договору для досягнення загальних підприємницьких цілей. Можна вказати і на наявність елементів договору купівлі-продажу, наприклад, придбання необхідної технічної і ділової документації тощо.

У юридичній літературі договір комерційної концесії часто