Економічна сутність лізингу робить його застосування найефективнішим у галузях, що випускають продукцію високого ступеня готовності, збут якої багато в чому зазначається її конкурентноздатністю і наявністю засобів у користувача цієї продукції.

У міжнародному бізнесі набули розповсюдження такі форми лізингу (рис 1.3.)

Рис. 1.3. Форми організації лізингових операцій [19, с.272]

Оперативний лізинг - це лізингові контракти, що укладаються на короткий і середній термін (коротше амортизаційного періоду), відповідно до яких орендарю надається (при дотриманні визначеного терміна) право в будь-який інший час розірвати договір. Як правило, це об'єкт лізингу, при якому орендарі швидко змінюють один одного. Орендодавець тут несе підвищений ризик. А орендарі, що швидко змінюються, змушують лізингову компанію виявляти особливий інтерес до гарного утримання предмета лізингу. Часто лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об'єкта лізингу, тобто регламентний ремонт, страхування, здійснюючи тим самим повно сервісний лізинг або частково сервісний лізинг (у контракті визначається поділ зобов'язань). Після завершення терміна дії договору лізингу предмет договору може бути повернутий власнику або знову зданий в оренду.

Фінансовий лізинг характеризується тривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості устаткування. Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгострокового кредитування купівлі. Після закінчення терміна дії фінансового лізингового контракту орендар може повернути об'єкт оренди, продовжити угоду або укласти нову, а також купити об'єкт лізингу по залишковій вартості вона носить чисто символічний характер).

При майновому лізингу розрізняють лізинг нового майна (із перших рук) і лізинг майна, яке було в користуванні (із других рук), тобто підприємець продає майно, власником якого він є і ним уже користується.

По об'єктах угод розрізняють лізинг рухомого (дорожній транспорт, повітряний і морський транспорт, вагони, контейнери, техніка зв'язку) і нерухомого майна (торгові і конторські будинки, виробничі помешкання, склади й ін.).

При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і надає йому для використання в економічних і виробничих цілях. Так само, як і в угоді із рухомим майном, контракт укладається на термін менший або рівний амортизаційному періоду об'єкт; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.

При зворотному лізингові укладається договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг.

При пайовому лізингові здійснення лізингових операцій відбувається за участю суб'єктів лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти.

Міжнародний лізинг передбачає укладання договору лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або у разі коли майно чи платежі перетинають державний кордон.

Як уже було відзначено, лізинг підрозділяється на оперативний і фінансовий. Наприклад, при оперативному лізингу автотранспортних засобів від орендаря потрібна гарантія того, що після закінчення терміна оренди, машина буде мати певну залишкову вартість. Оренда з такою гарантією називається орендою відкритого типу (open-end), а без неї - закритого типу (closed-end).

Різновидом лізингу, застосовуваного в міжнародній сфері стали угоди "дабл діп". їхній зміст полягає в комбінації податкових пільг у двох і більше країнах. Наприклад, у 80-ті роки придбання ряду літаків було кредитовано через "дабл. діп" між США й Англією. Вигода від податкових пільг в Англії більше, якщо орендодавець має право власності, а в США - якщо орендодавець має тільки право володіння. Лізингова компанія в Англії купує літак, віддає його в оренду американській лізинговій компанії, а та в свою чергу - місцевим авіакомпаніям. Такого роду угоди можуть здійснюватися між різними країнами.

Так, у 80-х роках "Pan American" фінансував свої нові аеробуси по угодах "дабл. діп" між Францією і США.

Механізм лізингових операцій показаний на рис 1.4.

Лізингодавець (лізингова компанія)

1

1 - заявка на устаткування;

Рис. 1.4. Загальна схема механізму проведення лізингу [19, с.274]

Оскільки лізинговим компаніям часто не вистачає власних коштів для здійснення лізингових операцій, вона може залучати позички. Така операція одержала назву лізингу з додатковим залученням коштів (рис. 1.5.)

Часто лізинг здійснюється не напряму, а через посередника.

Основний орендодавець одержує переважне право на одержання орендних платежів. У договорі зазвичай обумовлюється, що у випадку банкрутства третьої ланки орендна плата буде надходити основному орендодавцю. Подібні угоди одержали назву сублізинг.

Останнім часом одержала поширення практика укладання угоди між виробниками устаткування і лізинговими компаніями. Відповідно до цих угод виробник від імені лізингової компанії пропонує клієнтам фінансування своєї продукції за допомогою лізингу. Таким чином, лізингова компанія використовує торгову мережу постачальника, а постачальник розширює межі збуту своєї продукції.

Ці угоди, що одержали назву "поміч у продажі" (seles-aid), застосовуються зазвичай для устаткування низької вартості - від 5 до 20 тис. дол.

При постійному і тісному співробітництві підприємств із лізинговими компаніями можливе укладання угод по наданню лізингової лінії (lease-line). Ці угоди аналогічні банківським кредитним лініям і дозволяють орендарю брати додаткове устаткування в лізинг без укладання щоразу нового контракту.

Рис. 1.5. Схема лізингу з додатковим залученням коштів [19, с.276]

Лізинг - операція, що відрізняється досить складною організацією. У багатьох угодах мають місце як мінімум три