Щодо видобутку природного газу, то на цьому спеціалізується 60 країн, основні з них: Росія, Канада, США, Індонезія, Нігерія, Великобританія, Мексика, країни Перської затоки.

Електроенергетика – галузь промисловості, яка включає виробництво різних видів електроенергії, її транспортування, теплові мережі, котельні та інші об’єкти. Основні запаси гідроенергоресурсів мають: Росія, США, Канада, Китай, Бразилія.

Далі розглянемо особливості розвитку чорної і кольорової металургії.

НТР подарувала людству такі метали XX ст., як берилій, літій, титан та ін. Вона висунула нові вимоги до традиційних конструкційних матеріалів – чорних і кольорових металів. У світовому споживанні на сталь припадає 50%, пластмаси – 42%, кольорові метали – 8%. Найбільш потужні установки з виплавки сталі працюють у Росії, Україні, Японії, США, Франції, ФРН, Швеції. Отже, головними районами добування залізної руди в світі: Бразилія,США, Китай, Україна, Канада, Росія. Щодо виплавки сталі, то лідерами в цій галузі є: США, Японія, Україна, Росія Китай, Німеччина, Італія, Франція, Польща, Канада.

В табл. 2 показано відношення видобутку, виробництва і споживання кольорової металургії.

Таблиця 2

Відношення видобутку, виробництва і споживання кольорової металургії

Регіон світу | Видобуток | Виробництво | Споживання

Південна Америка | 26% | 15% | 6%

Північна Америка | 35% | 35% | 28%

Африка | 22% | 12% | 2%

Азія | 6% | 18% | 24%

Західна Європа | 4% | 18% | 38%

Австралія | 7% | 2% | 2%

Отже, найбільший видобуток в Америці, але найбільше споживання в Західній Європі. Майже вся продукція кольорової металургії із Африки йде на експорт. Така ж ситуація спостерігається і в Латинській Америці.

Хімічна промисловість – одна з найдинамічніших галузей сучасної промисловості, яка визначає НТР. Донедавна в країнах, що розвиваються, хімічна промисловість залежала від видобувної, зараз там активно розвивається хімія органічного синтезу. Випуск складної наукомісткої продукції продовжується в розвинутих індустріальних країнах – США, Японії, країнах Західної Європи, причому переміщується до джерел сировини або до портів її привозу. Чинники розміщення: електроенергія, вода, сировина, кваліфікована робоча сила, наукові центри, споживач, транспорт. Лідерами в цій галузі є США, Німеччина, Японія, Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Китай, Україна.

Машинобудування

Машинобудування – система взаємозалежних галузей, що виробляють машини й устаткування і цим забезпечують технічне переоснащення всього господарства, виготовляють різноманітні побутові апарати і прилади, створюють економічний і оборотний потенціал окремих країн. Машинобудування вирізняється великою складністю і розгалуженістю галузевої структури, різноманітним асортиментом продукції, актовною участю в територіальному і міжнародному поділі праці. Загалом, машинобудування – пріоритетна галузь промисловості світу, у ньому значна частка належить загальному, транспортному електротехнічному й електронному машинобудуванню. У США найбільші машинобудівні райони – на північному сході й у Каліфорнії, у Великобританії – у Лондоні, у Франції – у Парижі. Відбувається переміщення випуску сільськогосподарських машин і менш складного устаткування в країни, що розвиваються, та спеціалізація розвинених країн на особливо складних видах деталей.

Лише перша десятка розвинутих країн може виробити всю номенклатуру машинобудівної продукції. Це США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, якоюсь мірою Китай, Канада, Італія, сюди ж входить і Росія, (дають у сумі 3/4 світової продукції).

На Північну Америку (США, Канада, Мексика, тобто НАФТА) припадає 1/3 світового машинобудування. Цей регіон на світовому ринку є експортером продукції високої складності, важкого машинобудування і наукомістких галузей.

Машинобудування Західної Європи виробляє цієї продукції 25-30% від світового обсягу. Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Чехія, Польща та інші спеціалізуються на випуску окремих видів продукції, з якою вони виходять на світовий ринок.

Третій регіон – Східна і Південно-Східна Азія (особливо республіка Корея, Сінгапур) виробляють близько 20% продукції світового машинобудування. У країнах, що розвиваються, щойно стали на шлях індустріалізації, уже з’явилися окремі підприємства машинобудування, численні металообробні ремонтні майстерні для обслуговування транспорту, сільського господарства, виробництва нескладних інструментів.

Лісова і текстильна промисловість

Лісова промисловість храктеризується наявністю двох лісових поясів. Північний пояс, у якому заготовляється хвойна деревина, проходить через Росію, Фінляндію, Швецію, Канаду, США. Росія займає перше місце за запасами деревини, а за виробництвом целюлози і паперу відстає від США в 7 разів. Головні експортери лісу – Канада, США, Росія. Головні імпортери – країни Західної Європи і Японія. Південний лісовий пояс захоплює екваторіальний і субекваторіальний кліматичні пояси – Бразилію, Екваторіальну Африку, Південно-Східну Азію. Частину найцінніших порід дерев вивозять у різні країни. Решта йде на дрова.

Щодо текстильної галузі, то вона є однією з найстаріших. На першому місці стоїть виробництво бавовняних тканин, де лідерами є Китай, Індія, Росія. Друге місце належить виробництву тканин із хімічних волокон, тут першість належить США, Індії, Японії. На третьому місці – виробництво шовкових тканин. На четвертому – шерстяних тканин: Італія, Росія, КНР, Японія.

3. Глобалізація

3.1 Постіндустріальне суспільство

Весь період з кінця 50-х рр. і до нашого часу політологи та економісти шукали адекватне визначення світу в сьогодненні, який дуже змінювався в ці роки. “Післяіндустріальне суспільство” – найбільш