будь-якого з видів перевезень. В цьому випадку продавець зобов'язаний доставити товар згідно умов контракту, укласти за свій рахунок угоду перевезення до узгодженого пункту та передати товар у розпорядження перевізника в місці призначення, а якщо доставка проводиться декількома перевізниками, першому з них. Крім оплати фрахту продавець несе витрати з відвантаження товару та будь-які витрати при відвантаженні товару в пункті призначення, якщо їх включено до фрахту або віднесено до продавця під час укладення угоди перевезення. Після цього продавець повідомляє покупцеві про постачання товару і надає йому транспортний документ.
Покупець повинен своєчасно повідомити продавця щодо обраного ним пункту призначення та сплатити додаткові витрати, що виникли в результаті передачі товару перевізникові, в тому числі при відвантаженні товару, якщо їх не було сплачено продавцем. Покупець також несе витрати щодо товару під час транспортування через треті країни.
Експортну ліцензію отримує продавець на власний ризик та за власний рахунок. Він також виконує та сплачує митні формальності.
Ризик загибелі або пошкодження товару переходить від продавця до покупця при передачі товару в розпорядження першого перевізника.
Перевізна платня та страхування сплачеш до (найменування пункту призначення)- СІР - умова, що використовується при перевезенні товару будь-яким видом транспорту. Тут продавець та покупець несуть такі ж обов'язки, що й за умови "перевезення сплачено до...", але в даному випадку передбачено обов'язкове страхування товару продавцем на користь покупця. Страхування здійснюється на таких же мінімальних умовах, що й при базисі "вартість, страхування та фрахт".
Постачання до кордону (найменування пункту постачання на кордоні)- ВАР - умова, яка на практиці використовується при перевезенні товару залізницею або автомобільним транспортом. Під терміном "кордон" розуміється будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту.
При використанні даної умови в контракті слід точно визначити зворотний кордон, вказавши конкретний пункт або місце, наприклад: "Постачання до франко-італійського кордону (Модан)".
Продавець повинен надати товар у розпорядження покупця в зазначеному місці постачання на кордоні в обумовлений термін, сплатити всі витрати щодо передачі товару покупцеві, включаючи оплату транзитного перевезення через треті країни, та витрати з відвантаження в тому випадку, якщо товар в момент прибуття на кордон має бути відвантажений у разі необхідності або за звичаєм.
Якщо товар перевозиться залізницею та процес транспортування продовжується за кордоном, зазвичай перевізником оформлюється наскрізний транспортний документ. Тоді продавець, на прохання покупця, за його власний рахунок та на його ризик може укласти угоду перевезення товару територіями країн-імпортерів та транзитних країн від кордону до місця кінцевого призначення.
Покупець має прийняти товар у зазначеному місці поставки на кордоні та нести витрати та відповідальність за всі його наступні переміщення.
Експортну ліцензію отримує продавець. Він також сплачує митні витрати щодо вивезення товару.
Ризик випадкової загибелі та пошкодження товару переходить до покупця з моменту належної передачі товару в його розпорядження у визначеному місці поставки на кордоні. До цього моменту, в тому числі під час транзиту, всі ризики несе продавець.
Постачання з оплатою мита (найменування пункту призначення) - ВВР - умова, що використовується для всіх видів доставки. Вона передбачає максимальні обов'язки продавця.
Продавець повинен, уклавши угоду перевезення товару та сплативши усі транспортні витрати до місця призначення, доставити товар у розпорядження покупця в строк, обумовлений в угоді та передати йому документ, за яким покупець зможе прийняти товар. Крім того, продавець має пред'явити ліцензію або дозвіл на імпорт, сплатити імпортне мито та податки, що стягуються при ввезенні до країни покупця, та виконати всі митні формальності з обох боків кордону. Для доставки вантажу продавець має право використання власних транспортних засобів.
Покупець зобов'язаний прийняти товар одразу, як тільки продавець належним чином передасть його в зазначеному пункті призначення, сплатити витрати з відвантаження товару в момент надходження його до даного пункту (якщо інше не передбачено в угоді) та всі випадкові витрати, що можуть виникнути під час транспортування.
Ризик випадкової загибелі чи пошкодження товару переходить від продавця до покупця з моменту належної передачі товару в його розпорядження в пункті призначення.
Розглянуту умову не можна використовувати, якщо продавець не може забезпечити виконання імпортної ліцензії.
Пріоритет у виборі способу доставки має покупець.
При виборі базисних умов угоди, як під час покупки, так і під час продажу товару, треба намагатися, щоб доставку вантажу за межами держави організовував та сплачував іноземний контрагент.
При імпорті товарів та при їх перевезенні морським транспортом найкращою є угода, укладена на умовах СИФ. Тут покупець повністю позбавляється ускладнень з організації доставки вантажу в чужій країні і повинен лише оплатити товар. Крім того, товар страхується від початку до кінця у відомій покупцеві страховійкомпанії, що зменшує можливі ускладнення, пов'язані з отриманням відшкодування.
Доцільною при імпорті є також умова постачання "вартість фрахт", якій надають перевагу країни, що розвиваються.
У разі доставки вантажу залізницею доцільно використовувати умову "постачання до кордону", маючи на увазі кордон країни покупця.
При експорті продукції для продавця більш доцільною є умова ФОБ або РСА, коли продавець знімає з себе ризик загибелі чи пошкодження товару, відповідно з моменту його відвантаження на судно або передачі перевізникові. Крім того, продавець отримує платіж задовго до отримання покупцем відправленого йому товару. Однак під час продажу на умовах ФОБ досить важко доставити вантаж в строк появи судна на причалі, а продавець має також нести відповідальність за ризики та витрати щодо складування вантажу в порті очікування судна.
Перевезення проданого товару залізницею доцільно здійснювати на умовах "постачання до кордону"