Умови проведення торгів містяться в так званому тендері. Якщо мова йде про торги на виконання конкретних робіт, то до тендерів додаються описи, креслення, плани.

Якщо торги вимагають певних послуг, то звичайно пропозиції даються в письмовому вигляді й оголошуються в день торгу. Запізнілі пропозиції не приймаються. Усі пропозиції публікуються в пресі. Оференти присутні при оголошенні їхніх пропозицій. Якщо кілька пропозицій одинакові, то може бути влаштований аукціон. Якщо і це не дасть результату, то питання вирішує жереб.

Організатори торгів не зобов’язані вказувати причини відхилень пропозицій. Прикладом такої зовнішньоекономічної операції може бути організація торгів з купівлі меблів і устаткування для ООН. Торги на будівництво першої черги металургійного заводу в Алжирі виграла ФРН, на будівництво другої черги – Росія. Україна не брала участі в закордонних торгах.

4. Міжнародні ярмарки і виставки

Ярмарок – це періодичний ринок, де зустрічаються покупець і продавець. Виникнення ярмарків відносять до епохи раннього феодалізму. Значні ярмарки були в минулому центрами міжнародного товарообігу і відігравали важливу роль у торгівлі. Вони сприяли виникненню бірж і аукціонів.

Виставка – це публічна демонстрація досягнень у певній галузі економіки, науки, культури. Здебільшого торговельно-промислові виставки організуються з метою реклами товарів. У деяких країнах, наприклад в Україні, функціонують постійно діючі виставки – це виставки досягнень народного господарства.

Сьогодні спостерігається зростання кількості ярмарок і виставок, розширення площ, на яких вони розміщені, збільшення частки машин і устаткування, особливо новітньої техніки в загальній номенклатурі товарів. Нерідко держава субсидує організацію ярмарків і виставок закордоном.

До великих міжнародних ярмарків належать постійно діючі торговельні ярмарки в Нью-Йорку, Монреалі, Чикаго, Франкфурті-на-Майні, Ганновері, Мілані, Палермо, Парижі, Ліоні, Бордо, Марселі, Токіо, Осаке.

Організаторами торговельних ярмарків і виставок є торговельні палати, асоціації і федерації торговців і промисловців, державні і муніципальні органи, а також приватні підприємства.

Організації, що займаються влаштуванням ярмарків і виставок, є юридичними особами, вони реєструються і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах їх майна. Ці організації створюють ярмаркові комітети або управління ярмарків, функціями яких є: розроблення положень про ярмарок і права участі в ньому; будівництво і технічне облаштування павільйонів; організація роботи щодо залучення іноземних учасників та ін.

Питаннями регулювання діяльності ярмарків і виставок (складання загального розкладу роботи, ратифікація правових питань, вироблення загальних правил участі в їх роботі) займаються Спілка міжнародних ярмарків, в якій беруть участь 50 держав, і Міжнародне бюро виставок, членом якого поряд із багатьма іншими державами є й Україна.

Висновок

Таким чином, постановка питання про заходи наднаціонального регулювання, пов’язаного з діяльністю міжнародних товарних ринів, об’єктивно обумовлена подальшою інтернаціоналізацією господарського життя, зростанням економічної взаємозалежності, інтеграційними процесами в міжнародній торгівлі.

Список використаної літератури

1. Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. – СПб., 2000.

2. Сохацька О. Ф’ючерсні ринки. – Тернопіль, 1999.

3. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид., випр. і доп. / Заг. ред. А.І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 552 с.