Єврорегіон "Рейн-Вестфалія" можна віднести до найактивніших територіальних угруповань з включених до європейського господарського простору. Ефективне використання таких факторів, як вигідне геополітичне положення та високий економічний розвиток територій, що входять до цього єврорегіону, допомагають вирішенню цього питання.

Позитивні результати, отримані єврорегіонами Західної Європи в процесі їхнього уже багаторічного функціонування:

1) Розвиток співробітництва в рамках єврорегіонів за адміністративними лініями відбувається одночасно з усіх сторін і на всіх рівнях: між Європейським Союзом та урядами безпосередньо заінтересованих держав, а також між комунами та районними владами (що сьогодні є найважливішим).

2) Це співробітництво розвивається чітко на основі конкретних проектів, у яких особливо заінтересовані всі суміжні країни, провінції, міста та общини. На місцевому рівні, як правило, забезпечується не менше як 1/5 фінансування, решта надається Євросоюзом, федеральними та провінційними владами. Важливим також є те, що повноправними партнерами у рамках єврорегіонів виступають не держави, а управлінські структури відповідних провінцій та земель. Серед переваг цієї системи виділяється правило обов'язкового врахування інтересів регіону загалом та незавдання будь-якого збитку партнерам по регіону.

3) Заслуговує на увагу досвід розвитку економічних зв'язків між містами регіону. Вони, в основному, здійснюються не за допомогою адміністративних органів. А за участю торгово-промислових палат, у які об'єднуються всі підприємства територій - учасниць єврорегіону.

З огляду на ефективність функціонування єврорегіонів у ЄС, а також у зв'язку із західноєвропейськими геополітичними процесами, що розпочалися в 90-х роках, концепція єврорегіоналізму почала поширюватися і в країнах Центральної та Східної Європи. Прикордонне співробітництво тут відрізняється від його здійснення в Західній Європі у зв'язку з різними рівнями розвитку суміжних територій, слабким розвитком інфраструктури, неврегульованими правовими відносинами між місцевими органами влади країн-партнерів.

Для прикладу можна взяти прикордонні території Польщі, які беруть участь у 9 єврорегіонах, спільних з Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Україною, Угорщиною, Бєларуссю, Литвою, Росією: "Померанія", "Про Європа Віадрина", "Шпрева-Ниса-Бубр", "Ниса", "Союз гмін Верхньої Сілезії та Північної Моравії", "Татри", "Карпати", "Буг", "Німан".

Сфери транскордонної співпраці Польщі з сусідами:

1. Торговий обмін;

2. Експлуатація інфраструктури, головним чином у ділянці створення транскордонних переходів і міжнародних туристичних трас;

3. Охорона довкілля;

4. Наукового, культурного та освітнього співробітництва.

Така співпраця вимагає взаємодії на різних рівнях (національному, регіональному, локальному), а також застосування різних організаційних форм. Надзвичайно важливими для цієї співпраці були взаєморозуміння між владами окремих єврорегіонів з метою обміну досвідом (наприклад, як отримувати кошти з Європейського Союзу).

Найпершим у Польщі було створено єврорегіон "Ниса" в 1991 році з метою ліквідації кордонного бар'єру між учасниками об'єднання, поліпшення стану навколишнього природного середовища, економічного і соціального розвитку територій. Об'єднує цей єврорегіон регіони Польщі, Чехії та Німеччини.

Цікавим є досвід єврорегіону "Татри". Створювався він у два етапи:

1. У 1993-1997 роках жителі польсько-словацького пограниччя і локальні самоврядні структури самостійно (без дозволу державної влади) почали співпрацювати.

2. Аж у 1997 році уряди Польщі та Словаччини зареєстрували єврорегіон "Татри".

На першому етапі переважала торгова співпраця (базарна торгівля). Це вимагало регулювання руху на транскордонних переходах і відкриття нових переходів. Мала місце також культурна і спортивна співпраця. У 1998 році єврорегіон "Татри" отримав фінансову підтримку від Європейського Союзу. Перші кошти ЄС спрямовував на реалізацію чотирьох екологічних проектів: 1) будівництва велосипедної стежки; 2) екологічного розвитку села; 3) регіональної освіти на прикордонних територіях; 4) збалансованого розвитку туризму в одній частині єврорегіону. Передбачається реалізація 25 проектів у царині охорони середовища, розвитку спорту, культури і господарства, а також декілька великих інвестицій, які сприяють модернізації транскордонних переходів (будівництво доріг до цих переходів, мостів). Вони будуть фінансуватися, головним чином, з фондів, призначених Європейським Союзом для єврорегіону "Татри".

Найбільші досягнення єврорегіону "Татри":

1. Відкриття нових транскордонних переходів;

2. Створення умов для прикордонної торгівлі;

3. Організація культурних, туристичних, спортивних зустрічей (всього 20 протягом року) на польській і словацькій стороні.

4. Створення умов налагодження співпраці між господарськими фірмами Польщі і Словаччини (Польсько-Словацький Господарський Форум, Форму Міст Єврорегіону, щорічні торги).

5. Значне поширення знання про єврорегіон "Татри" серед жителів пограниччя.

6. Налагодження співпраці з органами влади інших єврорегіонів (особливо з "Ниса-Спрела"), а також з інститутами Європейського Союзу та з різними підрозділами польського уряду.

7. Пошуки політичної підтримки єврорегіону зі сторони політиків (особливо депутатів верхньої і нижньої палат парламенту) і членів Польсько-Словацької Урядової Комісії Транскордонної Співпраці.

8. Підготовка програми "Стратегія розвитку єврорегіону "Татри", який буде основою пошуків засобів від Європейського Союзу, а також документом, що окреслює головні напрями розвитку.

9. Організація заходів стосовно інформації про єврорегіон (між іншим, видання карти Єврорегіону, підготовка інформаційного осередку, публікація різних матеріалів).

Існування єврорегіону "Татри" повсюдно підтримане жителями і локальними самоврядними органами як з польського, так і зі словацького боку. Це приносить населенню конкретні господарські вигоди, зокрема завдяки прикордонній торгівлі. Покупці можуть платити за товар власною валютою. Перетин кордону дуже спрощений, оскільки здійснюється через спеціальні переходи.

Стратегічною метою єврорегіону не є подальший розвиток такого типу торгівлі, а створення різносторонніх умов для рівномірного розвитку Татр і Пенін разом з прилеглими територіями.

Заслуговує на увагу і єврорегіон "Німан". Тут цікавість полягає не так в результатах діяльності, як його склад учасників і геополітична природа. Щодо складу учасників, то насамперед впадає у вічі участь Росії своєю Калінінградською областю, а крім неї сюди входять території Білорусі, Литви і, звичайно, Польщі. Якщо усі інші сусіди Польщі, з