На засіданні Виконкому Союзу Білорусі і Росії 8 вересня 1999 р. було ухвалене рішення про надання державних гарантій російським учасникам програми на лізинг автомобілів, вироблюваних в Білорусії. Крім того, Рада міністрів РБ дозволила підприємствам ПО "БелавтоМАЗ" 80% засобів, що надходять на їх рахунки в 1999 р., направляти на власні потреби. Із здійсненням спільної Програми дизельного автомобілебудування білоруси пов'язують надії на виживання одного з промислових гігантів країни – МАЗу і відновлення ритму роботи цілого ряду суміжних підприємств.

В жовтні 1998 р. було підписана міждержавна угода про створення МФПГ "Формаш", співзасновниками якої від білоруської сторони стали Брестський маш-завод і Світлогорське ПО "Хімволокно", а від РФ – 40 промислових підприємств і НДІ. "Формаш" є головним виконавцем спільної програми "Організація серійного виробництва устаткування для випуску хімічних волокон" [33].

МФПГ "Формаш" є також одним з головних виконавців союзної підпрограми "Підвищення рентабельності виробництва і переробки льону на основі прогресивних ресурсозберігаючих технологій і техніки". Вже створені нові машини і технології обробітку льону. Білоруська сторона дуже зацікавлена у виконанні підпрограми в повному об'ємі. Це дозволило б не тільки підвищити рентабельність виробництва льону в 3 рази, але і розширити номенклатуру товарів – від волокна до льняної медичної олії і сорбентів, що мають важливе значення для населення постраждалого від аварії на ЧАЕС.

В серпні 1999 р. була зареєстрована МФПГ "Електронні технології". Її засновниками стали 14 найбільших НВО і підприємств у сфері розробки і виробництва електронної апаратури, а також ряд банків Росії і Білорусії. МФПГ "Електронні технології" є головним виконавцем союзної програми "Розвиток виробництва телеапаратури на підприємствах РБ і РФ". Основна мета програми – відновлення виробництва кольорових кінескопів і серійне освоєння випуску телевізорів 6-го і 7-го поколінь. В рамках програми ведеться робота по освоєнню виробництва замінників імпортних комплектуючих Воронезьким електроламповим заводом ВЕЛТ уже випущена перша партія кінескопів (10 тис. шт.). Разом із тим в реалізації програми виникли певні проблеми, пов'язані з відмовою Московського телезаводу "Рубін" купувати кінескопи ВЕЛТ, що не влаштовують його, перш за все за ціною [33].

У липні 1998 р. була підписана угода про створення МФПГ "Межгосметиз" для розвитку спеціальних видів металопродукції (катанки, металокорду і бортового дроту для шинної промисловості) і підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. До позитивних результатів, досягнутих за перший рік роботи, в МФПГ відносять: побудова жорстких схем бартерних взаємозаліків по всьому технологічному ланцюжку, організацію оплати продукції білоруських заводів постачаннями енергоресурсів, значне збільшення частки продукції МФПГ в загальному споживанні шинними заводами, що досягла до кінця 1998 р. 67%. [33]

"Межгосметиз", на відміну від інших міждержавних ФПГ, не бере участь в реалізації сумісних рос-білоруських цільових програм і не "зав'язаний" на бюджеті Союзу.

Решта ФПГ, створені за участю юридичних осіб з Росії і Білорусії, а також низки країн СНД, зареєстровані як транснаціональні. ТФПГ "Нижегородські автомобілі", зареєстрована в квітні 1995 р. Засновники – підприємства Росії, Білорусії, Таджикистану, Киргизстану, Латвії, Молдови й України. Виробництво вантажних і легкових автомобілів, дизельних і бензинових двигунів, рефрижераторних причепів, гусеничних транспортерів, виробів із скла.

ТФПГ "Точність", зареєстрована у вересні 1996 р. Засновники – підприємства Росії, РБ і України. Створення і модернізація високоточної зброї, а також цивільної техніки [33].

ТФПГ "Слов'янський папір", зареєстрована в січні 1997 р. Засновники – підприємства Росії, РБ і України. Переробка сировини для целюлозно-паперового виробництва і виробництва хімічних волокон.

ТФПГ "Аерофін", зареєстрована в лютому 1997 р. Засновники – підприємства Росії, Білорусії, Казахстану. Авіаперевезення пасажирів і вантажів, виробництво і ремонт авіатехніки.

ТФПГ "Оптроніка", зареєстрована в квітні 1997 р., є єдиною зі всіх ТФПГ чисто російсько-білоруською групою. Основна діяльність – створення оптико-електронних приладів і систем військової техніки і озброєння.

Таким чином, у відносинах між Росією і Білорусією слід відмітити таку форму міжнародного співробітництва як співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах.

Ця форма співробітництва наявна у таких галузях як машинобудування, приладобудування, металообробка, електроніка та ін.

3.5. Роль Росії і Білорусії в СНД

СНД як об'єднання 12 держав пострадянського простору виникла після розпаду СРСР відповідно до Мінської угоди, Алма-Атинської декларації та Протоколу до Мінського договору. При створенні СНД було визначено, що Співдружність будується на принципах міжнародного права. Членство в СНД є добровільним, і кожен з учасників має право його призупиняти чи припиняти. Органи СНД мають суто консультативні та координуючі функції.

Розвал Радянського Союзу та створення СНД в 1991 році були тільки початком перебігу складних інтеграційних і дезінтеграційних процесів на терені останньої імперії світу. СНД виявилась політично й економічно неспроможною, нестабільною структурою. Неефективність функціонування Співдружності зумовлена її суперечливою природою, яка закладена в концепцію її існування. Власне, СНД виникла як механізм розв'язання протиріч, що виникли в часи "перебудови" ще у колишньому СРСР між союзним Центром і периферією, яку утворювали радянські республіки. Боротьба відцентрових і доцентрових тенденцій розвитку призвела до утворення нових незалежних держав з власним розумінням своїх національних інтересів, тоді як функції "центру" перехопила одна з новоутворених держав – Російська Федерація, яка проголосила себе спадкоємницею СРСР і згодом почала спрямовувати свою політику на відновлення Союзу, тобто знову почала "збирати землі"