Білорусь", який не просто в поточному році збільшив на 10 млрд. біл. руб. витратну частину республіканського бюджету, і як наслідок, на адекватну величину – розмір гранично допустимого дефіциту республіканського бюджету на 2004 р. (що становить вже 1,8% від ВВП, проти спочатку закладеної в Законі про бюджет величини в 1,5% від ВВП). Він переорієнтовує на потреби республіканського бюджету поточного року безвідсотковий кредит, виділений Нацбанком раніше "заднім числом" уряду на фінансування бюджетного дефіциту 2003 р. (для будівництва в 2004-05 рр. бази відпочинку в Національному парку "Браславські озера") відповідно до указу президента РБ № 47 від 27.01.2004 р. Згідно новому Указу глави білоруської держави, більша частина цих засобів (9,84 млрд. біл. руб.) повинна бути передана мінфіном РБ в Управління справами президента РБ і направлена у вигляді державних капітальних вкладень на будівництво в 2004 р. іншого об'єкту – республіканського гірськолижного центру в Логойському районі Мінської області [33].
Міри по оздоровленню фінансового стану підприємств, що приймаються керівництвом, продовжували мати квазіринковий характер (використовувалися податкові й інші преференційні механізми). Ефект від подібної політики продовжував носити короткочасний характер, а фінансовий стан суб'єктів господарювання Білорусії характеризуватися як важкий і ще більше погіршав після істотного підвищення в січні внутрішніх відпускних цін на енергоносії.
На 1 травня 2004 р. в республіці частка збиткових підприємств і організацій склала 39,5% від загального числа підприємств і організацій, що враховуються в поточному порядку, (в т.ч. в промисловому секторі – 44,9%) і в порівнянні з початком поточного року збільшилася в 1,5 рази (в т.ч. в промисловості – в 1,9 рази) [33].
Прострочена кредиторська заборгованість білоруських суб'єктів господарювання на 1 травня 2004 р. перевищила дебіторську на 19%, проти 17% на початку року (в т.ч. в промисловому секторі – 35% і 17,6% відповідно).
Об'єми простроченої кредиторської і дебіторської заборгованостей білоруських промислових підприємств на 1 травня 2004 р. вдалося скоротити (в порівнянні з початком року на 7,3% і 19,4% відповідно при зростанні цін виробників промислової продукції за цей період на 9,5%), проте в цілому по економіці дані фінансові показники продовжували погіршуватися. Об'єм простроченої кредиторської заборгованості білоруських підприємств і організацій склав до 1 травня 5,1 трлн. біл. руб. (31,8% всього об'єму кредиторської заборгованості) і в порівнянні з початком року збільшився на 4,4% (при зростанні споживчих цін на за цей період на 6,3%); об'єм простроченої дебіторської заборгованості до вказаної дати склав 4,3 трлн. біл. руб. (36,6% всього об'єму дебіторської заборгованості) і в порівнянні з початком року збільшився на 1,6% (при зростанні споживчих цін за цей період на 6,3%) [33].
Не дивлячись на складнощі бюджетного процесу і кризового стану реального сектора білоруської економіки, в II кв. 2004 р. Нацбанку вдавалося зберігати керованість і відносну стабільність у системі грошово-кредитного регулювання.
Союз двох країн значно укріплює їх економічну безпеку. В умовах пострадянського світу, коли Росія виявилася практично відрізаною від основних європейських ринків, безперешкодний, відносно дешевий (якщо порівнювати з країнами Прибалтики) і безпечний (якщо порівнювати з українським маршрутом) транзит експортно-імпортних вантажів, перш за все російської вуглеводневої сировини (нафта, газ), є життєво важливим для неї. Причому з будівництвом другої нитки газопроводу Ямал – Західна Європа і газопроводу через Білорусію і Польщу до Словаччини в обхід України значення білоруського коридору тільки зростатиме. Крім того, більшість авіаліній, що сполучають Росію країну із західним світом, пролягає над Білорусією, а основні пасажиропотоки наземного транспорту з Росії у східно- і західноєвропейські країни і назад, проходять тепер через Брест [25, 93-102].
Для Білорусії величезне значення має безперебійне постачання (причому на пільгових умовах) російською сировиною і паливом, а також підключення її до енергетичної системи Росії.
Зі зростанням експортних можливостей білоруської економіки, але при тому, що вихід на європейські ринки дуже утруднений, зростатиме роль Росії як транзитного коридору для товарів, що прямують з Білорусії в країни Південної і Південно-східної Азії і в Далекосхідний регіон.
Розподіл праці, що склався за радянських часів, коли Білорусія була "складальним цехом" країни, привів до того, що тільки збереження ділових зв'язків між підприємствами-суміжниками, незалежно від державної приналежності, дозволяє їм виживати і розвиватися в умовах ринку. Досить сказати, що три білоруські промислові гіганти – Новополоцьке виробниче об'єднання "Полімер", Мінський автозавод і Мінський тракторний створюють 1 млн. 200 тис. робочих місць у Росії. Взаємними постачаннями продукції зв'язані зараз 200 білоруських і близько 800 найбільших російських підприємств.
Білорусія отримує з Росії продукцію металургійної промисловості, заводське устаткування, комплектуючі для багатьох видів виробів, що надзвичайно вигідно і російській стороні, зацікавленій у стійкому ринку збуту. В той же час відносно дешеві і при цьому якісні білоруські товари (побутова техніка, продукція деревообробної і легкої промисловості, вантажні автомобілі, трактори і т.д.) знаходять широкий попит у Росії. Частка постачань з Білорусії в оборонному виробництві нашої країни досягає 15%. Головним чином це засоби супутникового зв'язку, устаткування для радіостанцій, радіонавігаційна апаратура і інша наукоємна продукція. За підсумками 2000 р. Білорусія зайняла третє місце (після США і Німеччини) в зовнішній торгівлі Росії. У свою чергу на частку Росії припадає 60% загального зовнішньоторговельного обороту Білорусії [25, 93-102].
Таким чином, дослідивши передумови російсько-білоруських відносин, можна назвати їх сприятливими. Країни займають сусідське географічне положення одна щодо одної, мають багато спільного в історичному розвитку, зокрема давні традиції спільної діяльності, відчувають певну економічну і політичну залежність одна від
