Ці Загальні умови відповідно до ЦК та ГК визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво об'єктів), а також окремих комплексів чи видів робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Зовнішньоекономічні договори підряду укладаються між суб'єктами ЗЕД України та шоземними суб'єктами на експорт та імпорт робіт. Експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядниками за межами або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт - шляхом їх виконання шоземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних за-мовників.

Порядок укладення та виконання і форма зовнішньоекономічного договору підряду, права та обов'язки сторін, вимога до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої викону-ються роботи, якщо сторони не домовились про інше.

Зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб'єктом ЗЕД України або його представником, що діє на підставі договору або закону від імені особи, яку він представляє.

Умови зовнішньоекономічного договору підряду визначатися на основі примірних чи типових зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених тощо. Процедура підготовки та узгодження зовнішньоекономічного договору підряду, строки його вимоги до змісту повинні визначатися з урахуванням вимог права, яким керуються сторони.

Зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мовами. Якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів України, визначальним є текст українською мовою.

Обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визначення валюти, в якій визначається ціна робіт та проводиться розрахунок.

У зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок передачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть вирішуватися спори, а також право, яке буде застосовуватись під час їх вирішення що піддягають оподаткуванню митом та зборами, а також такі, що потрапляють під обмеження до ввезення в Україну та вивезення з України. На МЛС забороняється розміщувати товари, що заборонені до ввезення на Україну чи вивезення за межі України, а також товари, розміщення на МЛС яких заборонено законами України, нормативними актами Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України.

3. Поширеним видом зовнішньоекономічних операцій є товарообмінні (бартерні) операції, які здійснюються відповідно до Закону України від 23 грудня 1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом ЗЕД України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому- поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі (ст. 1 Закону).

Це визначення дає уявлення про ознаки товарообмінних (бартерних) операцій:

це експортно-імпортні операції, що означає поширення на них загального правового режиму експорту та імпорту, зокрема режиму тарифного та нетарифного регулювання;

ці операції опосередковуються бартерними договорами (різновид
договору міни) або договорами зі змішаною

формою оплати, що передбачають розрахунок частково грошовими коштами, частково - товарами, роботами, послугами (власне бартером виступатиме частіша операції, неопосередкована рухом грошових коштів);

в основу цих операцій покладений принцип еквівалентності обміну — експортна та імпортна частини таких операцій мають бути рівними за вартістю.

З метою і забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій Закон встановлює правила грошової оцінки товарів за бартерними договорами. Так, у бартерному договорі обов'язково зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою правління НБУ від4 травня 1998р. №34;

4) товарообмінні (бартерні) операції передбачають саме невикористання грошової форми розрахунку, а не відстрочку платежу. З огляду на це не можна визнавати бартерними операції, в яких розрахунок за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) здійснюється шляхом видачі векселя. Вексель поєднує в собі ознаки платіжного документа та цінного паперу і посвідчує безумовне грошове зобов'язання сплатити суму грошей власнику векселя після настання вказаного у векселі строку, тобто передбачає проведення розрахунків у грошовій формі.

Хоча товарообмінні (бартерні) операції можуть бути вельми вигідні їх сторонам, масштабне здійснення таких операцій скорочує надходження валютних коштів в економіку країни, а відтак є небажаним з точки зору публічних інтересів. Цим обумовлені законодавчі обмеження здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД, а саме:

заборона проведення товарообмінних (бартерних) операцій з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. №756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» затверджено переліки товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється (додаток № 1 - перелік товарів, експорт яких за бартером заборонено, як-от: насіння соняшникове, олія соняшникова, окремі види алкогольних напоїв, сигарети тощо, додаток № 2 - перелік товарів, імпорт яких за бартером заборонено: окремі види ювелірної сировини та ювелірних виробів);

обмеження строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій (тобто строків, у які має бути здійснена «балансуюча» частіша операції) та