У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





РЕФЕРАТ

На тему:

Правові засади захисту національного товаровиробника в зовнішньоекономічних відносинах

ПЛАН

Загальні умови захисту національного товаровиробника Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту.

1. Визначення граничних рівнів митних тарифів та однакове їх застосування до усіх торговельних партнерів (принцип найбільшого сприяння) є основоположним принципом системи СОТ. Разом з тим угоди СОТ передбачають винятки з цього принципу, спрямовані на захист національного товаровиробника, до яких належать:

застосування антидемпінгових заходів (ст. 6 ГАТТ, Угода про застосування статті УІГАТТ (Угода про антидемпінг);

застосування компенсаційних заходів (Угода про субсидії та компенсаційні заходи);

застосування захисних (спеціальних) заходів у разі раптового та різкого зростання імпорту (Угода про захисні заходи).

Угода про антидемпінг та Угода про субсидії та компенсаційні заходи надають право стягувати особливі види мит (антидемпінгове та компенсаційне) з імпортних товарів, постачальники яких припускаються недобросовісної торговельної практики. Проте країна-імпортер може стягувати такі мита тільки тоді, коли у результаті проведених нею розслідувань було встановлено, що відповідний імпорт завдає «матеріальної шкоди» вітчиз-няній промисловості. Розслідування з метою застосування особливих видів мит мають розпочинатися на підставі подання скарги галуззю вітчизняної промисловості або від її імені про те, що імпортні товари завдають їй шкоди.

Обидві Угоди встановлюють подібні критерії для визначення шкоди. Так само є подібними і процедури розслідувань за скаргами з метою застосування антидемпінгових або компенсаційних мит.

Угода про антидемпінг встановлює, що товар повинен вважатися демпінговим, якщо його експортна ціна нижча від ціни аналогічного товару, що реалізується для споживання в країні-експортері. Згідно з Угодою про субсидії та компенсаційні заходи субсидією вважається фінансове сприяння, що надається урядом або іншим державним органом, або будь-яка форма підтримки доходів і цін, у результаті яких надається пільга (існування такої пільги занижує експортну ціну товару порівняно з його нормальною вартістю). Положення останньої Угоди стосуються лише так званих «специфічних» субсидій - тобто субсидій, доступ до яких мають лише певні підприємства, галузі економіки, або групи підприємств чи галузей економіки країни. Угода визначає дві категорії субсидій - заборонені (надання яких обумовлене результатами експорту або використанням вітчизняних товарів замість імпортних) та ті, що дають підстави для вжиття компенсаційних заходів (щодо цих субсидій країна-імпортер повинна довести заподіяння ними шкоди, інакше воші визнаються дозволеними).

Основним правилом, встановленим Угодою про антидемпінг та Угодою про субсидії та компенсаційні заходи, є те, що антидемпінгові та компенсаційні мита повинні стягуватися тільки тоді, коли в ході розслідувань були виявлені такі обставини:

а) мало місце значне зростання імпорту демпінгових або субсидованих
товарів в абсолютних показниках або стосовно виробництва або споживання;

б) ціни на такі товари знизили ціни на аналогічні товари, стримали
ціну на аналогічний товар або перешкодили її зростанню, та

в) в результаті галузі вітчизняної промисловості країни-імпортера
завдана шкода або існує загроза заподіяння такої шкоди.

Обидві Угоди вказують, що, визначаючи, чи завдає імпорт шкоди вітчизняній промисловості, до уваги слід брати «відповідні економічні фактори, які впливають на стан галузі». Окрім того, необхідно чітко встановити факт причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим чи субсидованим імпортом та шкодою галузі промисловості. Якщо така шкода зумовлена скороченням попиту або змінами у структурі споживання, антидемпінгові чи компенсаційні мита не повинні накладатися. Такі мита не повинні накладатися також у разі, коли зростання імпорту негативно впливає лише на декількох виробників. Воші можуть застосовуватися лише тоді, коли буде встановлено, що імпорт завдає шкоду виробникам, «сумарний обсяг виробництва яких становить основну частку загального вітчизняного виробництва» галузі промисловості.

Угода СОТ про захисні заходи дозволяє країнам вживати захисних заходів для обмеження імпорту протягом певних періодів, коли вітчизняній промисловості країни-імпортера завдається шкода в результаті раптового та різкого зростання імпорту. Зростання імпорту, охоплене правилами цієї Угоди, не пов'язане з недобросовісною торговельною практикою іноземних постачальників.

Нормативно-правова база захисту вітчизняного товаровиробника в Україні відповідає вимогам СОТ і складається з трьох спеціальних законів від 22 грудня 1998 р.: «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

2. Стаття VI ГАТТ встановлює, що демпінг, який полягає в тому, що товари однієї країни надходять на ринок іншої країни за ціною нижче нормальної ціни товарів, підлягає осуду, якщо він спричиняє або загрожує спричинити матеріальну шкоду промисловості, створеній на території договірної сторони, або істотно затримує створення вітчизняної промисловості.

Механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань визначено Законом України від 22 грудня 1998 р. «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», який регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

Цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Демпінг - це ввезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару (ст.1 Закону). При цьому:

порівнянною ціною є ціна подібного товару у країні експорту, що практикується у звичайних торговельних операціях;

подібним товаром є ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, який не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, дуже подібні до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування;

країною експорту є країна походження товару, що імпортується


Сторінки: 1 2