., тобто фактично є скелею, не придатною для життя людини чи самостійної господарської діяльності, а тому його не потрібно брати до уваги при визначенні меж виключної еконо мічної зони. На даний час острів Зміїний належить до єдиного економічного комплексу Одеської області і відіграє важливу роль у розвідці та видобутку вуглеводів на континентальному шельфі. Ресурси Зміїного, який є демілітаризованою територією України, забезпечують життєдіяльність його мешканців.

Українсько-російська ділянка кордону заслуговує на особли ву увагу. Значні зміни в ситуацію навколо кордону вніс 2003 р., коли 28 січня під час візиту президента РФ Володимира Путіна до Києва було підписано Договір про держкордон між Україною та Російською Федерацією. Цей Договір зафіксував сухопутну частину українсько-російського державного кордону і підтвер див, що Азовське море і Керченська протока є внутрішніми во дами кожної з країн. Договір ратифікований парламентами обох держав і після того, як 23 квітня 2004 р. президенти двох країн обмінялися ратифікаційними грамотами, набрав чинності.

Загальна довжина державного кордону України від Білорусі до Азовського моря становить 1788 км Будкін В. У рамках особливого партнерства // Політика і час. – 1998. - № 9. – С. 23-28

. Обстановка на спільній ділянці державного кордону ускладнюється діями організованих злочинних угруповань, які контролюють процес нелегальної міграції. Канали переправлення нелегальних мігрантів із країн Далекого, Південного та Близького Сходу через українсько-російський кордон і далі в країни Західної Європи є найбільш безпечними.

Наразі Росія на офіційному рівні категорично заперечує демаркацію сухопутної ділянки і делімітацію морської ділянки кордону. Президент РФ В.Путін вважає, що Росії не слід квапитися з облаштуванням кордонів із колишніми союзними республіками. 8 липня 2002 р. в м. Саранську на нараді з пи тань соціально-економічного розвитку Приволзького федераль ного округу президент Росії заявив, що немає сенсу витрачати кошти на облаштованість кордону між Росією і колишніми рес публіками СРСР, якщо в межах Євразійського економічного співтовариства буде введено спільний економічний простір. У своєму інтерв'ю від 29 серпня 2002 р. в м. Междуреченську президент РФ зазначив, що побудова кордонів між Росією й державами СНД може стати визнанням позбавлення Росії цих ринків. Незмінність думки про необов'язковість демаркації Росією державного кордону з країнами СНД підтверджує вис ловлена в березні 2003 р. на нараді поблизу казахстанського кордону заступником директора Федеральної прикордонної служби РФ М. Резниченком упевненість у тому, що «коли буде створений єдиний економічний простір, то кордон на казах станському напрямку Росії виявиться не потрібним» Шерр Джеймс. Від документів до дій не можна подолати прірву? // Національна безпека і оборона. – 2003. - № 7. – С. 76.

Особливо складною поки що залишається проблема делімі тації морської ділянки кордону. Позиції сторін щодо кордону в Азовському морі до зустрічі президентів України та Росії 24 грудня 2003 р. принципово розходились у тому, що Україна виступає за поділ моря (як дна, так і водної поверхні) відповідно до Конвенції 00Н з морського права 1982 р., а Росія - проти поділу, обґрунтовуючи це «історичним» характером викорис тання нею моря. Розбіжності набувають ваги у зв'язку зі знач ними запасами нафти та газу на шельфі моря. До того ж Росія не визнає кордону в Керченській протоці.

Адміністративний кордон у Керченській протоці було ви значено в СРСР і нанесено на відповідні карти. Керч-Енікальський канал (КЕК), основна транспортна артерія протоки, розташований в українській частині. Не встановлюючи кордону в протоці, Росія порушує Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією 1997 р. Вона наполягає на визначенні кордону по осі системи поділу руху через протоку - осі КЕК. Україна відстоює ту позицію, що, відповідно до норм Договору 1997 р. та міжнародного права, розмежування Кер ченської протоки здійснюється з урахуванням адміністративного кордону СРСР. Керч-Енікальський канал є структурним під розділом Керченського порту Сікора Б. Російська економічна експансія в Україні // Універсам. – 2002. - № 7-8. – С. 29

. Тому Україна вважає, що про блема цієї ділянки кордону вже врегульована і надалі можуть обговорюватися тільки питання її уточнення.

Особливого значення українсько-російський кордон набув після подій осені 2003 р., коли у вересні Росія розпочала будівництво греблі з метою з'єднати Таманський півострів з ук раїнським островом Тузла.

Острів Коса Тузла розташований у Керченській протоці. Раніше він був з'єднаний суходолом з Таманським півостровом, проте в 1925 р. після сильного шторму утворилася промоїна і Коса Тузла стала островом. Згід но з Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 7 січня 1941 р. острів Се редня Коса (Тузли) був переданий з Темрюкського району Краснодарсь кого краю РРФСР до складу тоді ще Кримської АРСР з підпорядкуванням в адміністративно-господарському відношенні населеного пункту Середня Коса Керченській міській Раді депутатів трудящих Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. – 1941. – 19 апреля. - № 16 (131). – С. 4

У 1954 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР Кримський пів острів було передано до складу УРСР Сборник законов СССР 1938-1975 гг. – М., 1975. – С.104.

У 1972 р. на нових чергових топографічних картах, відповідно до норм законодавства СРСР, у Керченській протоці було перевірено пра вильність нанесення лінії кордону між УРСР та РРФСР, статус якої з юридичної точки зору нічим не відрізнявся від лінії адміністративного кордону на суходолі. Відповідні документи та карти