Сфера дії типових контрактів постійно розширюється. Складніше створити типові контракти на машини й устаткування, тому що їх неможливо стандартизувати і вони рідко мають типові аналоги. Деякі контракти на машини й устаткування містять понад 100 статей, які зробити типовими набагато важче, ніж, наприклад, на марганцеву руду, у типовому контракті якої міститься лише 18 статей.

Типові контракти в основному розробляють великі експортери даного виду продукції. Для цього необхідно, щоб експортер контролював більшу частину світового ринку продукції. Наприклад, Росія розробила свої типові контракти щодо марганцю, нафти, зерна. Розробляють типові контракти також торговельні палати асоціації і федерації експортерів, біржа (зі своїх товарів).

Зрозуміло, що умови типових контрактів з часом змінюються. Адже умови контрактів - це спроби нав'язати волю великих експортерів іншим контрагентам, а співвідношення сил на світовому ринку постійно змінюється, що веде до зміни умов і технології торгівлі. Наприклад, раніше не дозволялося перевозити зерно в танкерах, сьогодні за умовами контрактів це можна робити, оскільки є засоби, що ліквідують запахи нафтопродуктів.

Крім того, постійно уточнюються юридичні формулювання окремих статей контрактів, щоб уникати зайвих суперечок і розбіжностей. [22, с. 12-15].

Серед різноманітних комерційних угод договір купівлі-продажу – один із найбільш поширених. За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати товар покупцю у власність, а покупець зобов’язується сплатити оговорену ціну. В торгівлі, і особливо в міжнародній, дуже часто покупець товару знаходиться далеко. В цьому випадку порядок передачі товару покупцю стає важливим.

Головні відмінності „внутрішньодержавної” купівлі-продажу від міжнародної купівлі-продажу:

- внутрішня купівля-продаж, як правило, регулюється однією державою, в той час як міжнародна купівля-продаж регулюється двома (або більше) державами;

- при міжнародній купівлі-продажу вартість товару розраховується двома (або більше) сторонами;

- при міжнародній купівлі-продажу варто враховувати, які міждержавні угоди можуть впливати на права й обов'язки сторін. [9, с. 76].

Детально описують етап виконання сторонами взятих на себе контрактних зобов'язань Панкова, Козик та інші автори. Згідно даного джерела експортер повинен виконати наступні зобов’язання:

своєчасно виготовити товар;

підготувати товар до відвантаження;

поставити за свій рахунок звичайне пакування та маркування;

оформити документацію, необхідну для відправки товару та отримання належних платежів;

поставити товар разом із доказом відповідності згідно з договором;

нести витрати, пов’язані із виконанням різних контрольних функцій (перевірка якості, вимірювання, зважування, облік товарів);

повідомити імпортера про готовність товару до відвантаження.

При поставці машин та обладнання виконання ЗТК передбачає організацію його технічного обслуговування.

Імпортер повинен виконати наступні зобов’язання:

Підготовка товару до відвантаження передбачає виконання продавцем певних вимог до упакування та маркування товару з врахуванням умов транспортування, кліматичних особливостей і специфіки митного режиму країни призначення. Такі вимоги дуже різноманітні для окремих країн, видів транспорту та різних товарів [6, с. 288].

Послідовність виконання контрактів планується у вигляді цільових заходів оперативними фірмами та функціональними відділами підприємств у табличній формі при простих експортно-імпортних операціях з сировиною, матеріалами та серійною продукцією або у вигляді організаційно- комерційних заходів – при складних зовнішньоторгових операціях та затверджується керівником.

За словами Беклешова Д.В. основними стадіями виконання простих експортних контрактів, на яких можуть з’явитися труднощі та проблеми, є:

укладання договорів з постачальниками сировини, комплектувальних виробів, напівфабрикатів тощо, необхідних для виготовлення експортних товарів;

систематичний контроль за виготовленням експортних товарів та за готовністю товару до попереднього приймання представниками покупця;

повідомлення імпортера про готовність товару до відвантаження (для своєчасного укладання імпортером договору на перевезення, якщо цей обов’язок згідно з умовою Інкотермс 2000, передбаченою у ЗТК, лежить на імпортері);

отримання у Торгово-промисловій палаті свідоцтва про походження товару;

отримання у відповідному компетентному органі (за звичай, у міністерстві) експортної/імпортної (у країні контрагента) ліцензії у разі ліцензування експорту/імпорту (у країні контрагента) даного товару та за умови, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на експортері;

отримання сертифікату якості, фітосанітарного, санітарного, ветеринарного, радіаційного та інших необхідних сертифікатів у відповідних органах;

укладання експортером договору на перевезення, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на експортері;

укладання договору страхування, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на експортері;

здійснення вивізних/ввізних (у країні контрагента) митних процедур, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на експортері;

оформлення товаросупроводжувальних та платіжних документів;

контроль за дотриманням терміну відвантаження товару у зазначене в ЗТК місце;

повідомлення імпортерів про здійснене відвантаження товару експортерами (для своєчасного відкриття акредитива імпортером, якщо ця форма розрахунку передбачена у ЗТК);

здійснення згідно з обраними в ЗТК умовами платежу розрахункових операцій через банки для одержання платежів;

надання банківської гарантії своєчасної поставки (якщо передбачений авансовий платіж за товар і імпортер вимагає надання такої гарантії);

оплата рахунків постачальників сировини, комплектувальних виробів, напівфабрикатів тощо, необхідних для виготовлення експортних товарів;

розгляд та задоволення претензій імпортера;

подання претензій імпортеру.

Складніші експортні операції можуть містити додаткові стадії реалізації контракту, і можливі проблеми відповідно:

попереднє узгодження з промисловими організаціями технічних та інших умов поставок експортної продукції;

відрядження спеціалістів для здійснення шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт та для технічного обслуговування обладнання у гарантійний період;

укладання договорів про транспортування вантажів по території країни імпорту, договорів з національними монтажними фірмами, якщо такі дії за умовами ЗТК входять в зобов'язання експортерів.

Основними стадіями виконання простих імпортних