операцій є такі:
отримання у відповідному компетентному органі (за звичай, у міністерстві) експортної/імпортної (у країні контрагента) ліцензії у разі ліцензування експорту/імпорту (у країні контрагента) даного товару та за умови, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
укладання імпортером договору на перевезення, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
укладання договору страхування, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
отримання товару від експортера;
здійснення вивізних/ввізних (у країні контрагента) митних процедур, якщо цей обов’язок згідно з обраною у ЗТК умовою Інкотермс 2000 лежить на імпортері;
надання банківської гарантії належного платежу, якщо таке передбачено умовами ЗТК;
виплата авансів експортерам, якщо такі передбачені контрактами;
контроль за поданням замовлення на відрядження спеціаліста імпортера для приймання товару;
здійснення згідно з обраними в ЗТК умовами платежу розрахункових операцій через банки для одержання платежів;
подання експортерам претензій у зв'язку з неналежним виконанням ними контрактних зобов'язань.
При складніших імпортних операціях необхідні додаткові стадії, які можуть відповідно спричинити додаткові труднощі реалізації контракту:
контроль за отриманням від експортера (виконавця) креслень для узгодження із імпортером (замовником);
контроль за направленням експортеру (постачальнику) підтвердження про узгодження креслень;
контроль за виконанням будівельних робіт імпортером (замовником);
направлення у порт або прикордонну станцію прибуття рознарядок для відправлення отриманих (імпортних) вантажів за місцем призначення;
відрядження національних спеціалістів на фірму іноземного виробника для здійснення контролю виробництва на приймання імпортної продукції;
направлення замовлень на спеціальні транспортні засоби;
здійснення контролю за монтажем та введенням в експлуатацію імпортного обладнання, інформування, у разі необхідності, компетентних організацій для прийняття відповідних заходів [10, с. 138-139].
Кореманова Н.А. справедливо зазначила, що зовнішньоекономічний контракт не може бути безстроковим. Необхідно встановлювати визначені та розумні строки дії угоди, порядок пролонгування та дострокового припинення.
У світовій контрактній практиці часто зустрічаються несправедливі або помилкові формулювання умов визначення строків угод, які непрямо спрямовані у вічність. Таких рис набуває ЗТК, якщо сутність його предмета та об’єкта не має явно вираженого закінчення виконання зобов’язань. Наприклад, "Контракт може бути припинений за взаємною згодою сторін". Якщо при цьому не зазначений конкретний строк закінчення ЗТК, то якщо хоча б одна із сторін виявить незгоду з його припиненням, то він буде (за відсутністю інших мотивів для його припинення) діяти невизначено довго, аж до закінчення існування сторін контракту або самого об’єкта.
Інший приклад формулювання вічності ЗТК: "Цей Контракт діє строком один рік, проте, якщо жодна із сторін (або обидві разом) не висловить письмово волевиявлення про його припинення, строк дії цього Контракту автоматично продовжується на невизначений період, до письмового волевиявлення однієї або обидвох сторін про припинення або його зміну". Строк такого контракту, якщо не будуть залучені інші мотиви (рішення третьої особи, наприклад, суду) буде тривати до меж існування сторін, які його укладали. Такі та аналогічні їм формулювання не рекомендується використовувати при укладанні ЗТК.
Зазвичай, припинення ЗТК здійснюється:
Належним виконанням зобов’язань, після чого припиняються усі взаємні права та обов’язки, встановлені гарантії.
Закінченням строків його дії.
Згодою сторін, яка має бути оформлена відповідним документом за печаткою. Якщо сторони передбачають добровільне припинення ЗТК, то вони також повинні передбачити порядок баланса та погашення усіх взаємних зобов’язань, закінчення усіх взаємних розрахунків та перерахувань, якщо такі залишились незавершеними.
Заміною виконання; така норма хоча і не передбачається законодавством, але широко використовується у практиці комерційного обороту, коли, наприклад, продавець пропонує заміну товара іншим, який задовольняє покупця як належне виконання ЗТК. За формальною ознакою це буде вже інший контракт або угода у рамках генерального контракту.
Заліком вимог. Можливий за згодою сторін залік зобов’язань погашенням - виконанням сторонами однорідних вимог, які існують за контрактом та задовольняють сторони. Предметом заліку можуть бути лише однорідні вимоги – грошові зобов’язання.
Новацією, тобто заміною на підставі угоди одних зобов’язань на інші шляхом укладання нової угоди або ЗТК. Для припинення ЗТК в результаті новації, вона повинна бути законною. Оскільки новація - це новий ЗТК, усі гарантії, поручительства, застава та інше, які випливають із попереднього контракту, втрачають чинність.
Поглинанням іншими контрактам; ця підстава подібна до новації, але відрізняється зміною форми ЗТК та його правовою силою, наявністю захисних застережень.
Ліквідацією юридичної особи – сторони ЗТК; можливо зазначення переходу зобов’язань до правонаступника, наприклад, до вищестоячої організації, засновника або ліквідаційній комісії.
На правомірну вимогу однієї із сторін; у ЗТК передбачається мінімальний строк, з який одна сторона повинна поінформувати іншу про свій намір припинити ЗТК, наприклад, за три місяці. Тут же зазначається порядок обрахування плину часу – з дати отримання контрагентом письмового повідомлення. Вимога припинення ЗТК має бути обгрунтована та передбачений порядок узгодження заліку або погашення витрат, які мали місце у зв’язку з приготуванням до виконання. Необгрунтоване припинення – мотив для суперечки про погашення збитків.
Принциповою неможливістю виконання внаслідок форс-мажору.
Внаслідок порушення умов ЗТК.
За рішенням суду, арбітражу або інших органів держави, до компетенції яких відносяться такі дії [22, с. 204].
Ключовим питанням контракту є питання про ціну. Кращим критерієм для визначення ціни є зіставлення пропозицій різних фірм (складання так званого конкурентного листа), цін конкретних угод, прейскурантів, котирувань, робота з фірмами, що продають і купують аналогічний товар, зокрема на виставках і ярмарках.
Платіж – найважливіший аспект міжнародної торгівлі. І саме його неправильна організація є причиною катастрофічних результатів тієї чи іншої зовнішньоекономічної угоди.
Між платежем у рамках внутрішньої торгівлі й міжнародним платежем існує дві основні розбіжності:
1) в
