і великі запаси корисних копалин Казахстану пов`язані зі складністю геологічної будови території – древнім складчатим фундаментом і крихким осадовим чохлом. Головне багатство надр – кольорові, чорні та рідкісні метали. З осадових переважають нафта і газ, кам`яне і буре вугілля, фосфорити, боксити, кухонна сіль. В 2005 році об`єм видобутку нафти з газовим конденсатом склав 61,454 млн тонн, що на 4% перевищує показник 2004 року [8, с.17].
На заході зосереджені нафта і газ, уран, фосфорити, хром. Північ багата залізними рудами, золотом, кам`яним вугіллям; видобувають боксити, азбест, кухонну сіль. У східній частині – переважають поліметалічні руди. У центрі – руди чорних металів (залізо, марганець) і мідь, а також поклади коксівного кам`яного вугулля Карагандинського басейну. На півдні – родовища фосфоритів каратау і Текелійське родовище поліметалічних руд. Повсюдно є запаси сировини для промисловості будматеріалів.
Казахстан має різноманітні рекреаційні ресурси. В країні є мінеральні джерела і лікувальні грязі, чудові мальовничі ландшафти і пам`ятки природи, велика піщана пляжна смуга на узбережжі, тепле море, іонізоване повітря тощо. Перспективним буде розвиток санаторно-курортного лікування. Для охорони дикої природи створено 8 заповідників у всіх природних зонах – від пустель до високогір`їв. Рідкісні види тварин охороняються в Алматинському, Барсакельмеському, Наурзумському та інших запаовідниках. У 1997 р. заснований Баян-Аульський природний парк.
2.2 Киргизстан
Площа Республіка Киргизстан складає 199 945 кв. км. Довжина кордону країни становить 3878 км. Сусідами країни є Казахстан, Китай, Таджикистан та Узбекистан. Киргизстан – переважно гірська, високогірна країна з льодовиками, сніговими полями і глибокими озерами. Половина території Киргизстану розташована на висотах понад 3000 м, тобто придатні для землеробства території дуже обмежені (частина Ферганської, Чуйської, Алайська долини) і становлять 10%. На північному заході – гори Паміро-Алаю, на північному сході – Тянь-Шаню. Найвища точка країни – пік Перемоги (7439 м). Паміро-Алай і Тянь-Шань мають високогірні долини й улоговини. На півночі країни – Чуйська й Таласька долини, на півдні – Алайська, на південному заході – частина Ферганської долини.
Ріки переважно належать до басейну Сирдар`ї. Вони багаті на гідроенергію та використовуються для зрошення. Найбільша ріка – Нарин, найбільше озеро – Іссик-Куль площею 6236 кв. км. Грунти – сіроземи, в горах – каштанові та чорноземи. Середньовисотні гори вкриті лісами, низькогір`я використовуються як пасовиська для овець. Площа лісів складає 7000 кв. км. На рівнинах рослинність пустельна й напівпустельна. У горах – гірські степи, ліси, луки.
Клімат – різко континентальний. У долинах середні температури січня коливаються від –1 до –6, на високогір`ї –27 С. середні температури липня у долинах коливаються від +15 до +27, на високогір`ї – лише +5 С. Річна кількість опадів – 180–250 мм на сході Тянь-Шаню. Вона зростає до 900–1000 мм на південно-західних схилах Ферганського хребта. На низовинах дмуть гарячі вітри пустель.
На території Республіки Киргизстан поширені наступні корисні копалини та мінеральні ресурси: нафта, невеликі запаси природного газу, кам`яне та буре вугілля, ванадій, мідь, свинець, цинк, олово, молібден, уран, радій, рідкісноземельні метали (індій та ін.), золото, сірка, миш`як, кам`яна сіль, мармур. У Киргизькій Республіці є значні поклади сурми та ртуті.
Киргизстан, володіючи унікальними природними ресурсами має велечезний нереалізований потенціал для развитку туризма на міжнародному та регіональному ринках. Оскільки більшу частину території Киргизстану займають гори, то саме вони являються найбільш привабливим ресурсом для туристів далекого зарубіжжя. Височенні гірські вершини, льодовики, печери, озера, ріки являються важливими можливостями Киргизстану для развитку альпінізму, гірськолижного туризму, треккінга тощо. Основний туристичний продукт Киргизстану - різноманітні та частково освоєні рекреаційні ресурси на озері Іссик-Куль і практично неосвоєні ресурси озер Сон-Куль, Сари- Челек, ущелини Ала-Арча тощо. Відомі за межами країни курорти Іссик-Кульської курортної зони, а також інші курорти – Джалал-Абад, Іссик-Ата, Кизил-Булак. Велика кількість мінеральних і термальних джерел.
На території країни знаходяться національний парк Ала-Арча, заповідники Беш-Аральський, Іссик-Кульський, Наринський, Сари-Челецький, Сонг-Кьольський.
2.3 Таджикистан
Площа Таджикистану складає 143,1 тис кв. км. Держава межує з Узбекистаном, Киргизстаном, Китаєм, Індією та Афганістаном. Країна розташована у важкодоступних гірських районах Паміру та Паміро-Алтаю. До складу країни входить Горний Бадахшан (м. Хорог), повністю розташований в горах Паміру.
Переважає гірський рельєф. Лише 10% площі країни становлять рівнини. На півночі лежить Ферганська долина; на північному заході – Туркестанський, Зеравшанський, Гіссарський та Алайський хребти. Високогірна система Памір розкинулася на південному сході. Найвища точка – пік Комунізму (7495 м). Близько 50% території знаходиться на висоті понад 3000 м. Площа льодовиків становить 8,5 тис. кв. км. найбільший із них – льодовик Федченка завдовжки 77 км. У південно-західній частині – Вахшська та Гіссарська долини. Таджикистан – сейсмічно небезпечна зона на теренах СНД. Слабкі поштовхи реєструються практично щоденно, середні (4-5 балів) – щороку, сильні (6-7 балів) – через кілька років, а руйнівні та катастрофічні – один раз протягом десятиліть чи століть.
Головні ріки – Сирдар`я, Амудар`я, Зеравшан, Вахш. Значні гідроенергетичні ресурси (близько 32 млн кВт). Є досить велике озеро Каракуль. Діють великі зрошувальні канали – Гіссарський, Дальверзинський, таджицька частина Великого та Північноферганського каналів.
Без зрошення рослинництво неможливе, бо опадів мало, і припадають вони на холодний період року. Рослинність – пустельна, степова та високогірні луки. Загальна площа лісів становить 5000 кв. км.
Клімат – різко континентальний. Йому притаманні значні добові й сезонні коливання температури повітря та сухість. У долинах і на рівнинах до висоти 500 м середні температури січня коливаються від
