або двох судноплавних підприємств:—
конференціальні. на яких працюють судна двох чи більше компаній з одної чи різних країн.
Головне призначення конференційних ліній (конференційних угод) полягає у встановленні однакових тарифів й умов перевезення для всіх учасників перевезень. Згідно до Кодексу проведення лінійних конференцій, який був розроблений в рамках ООН в 1974 році, конференцією вважається група, що складається з двох чи більше перевізників, які надають послуги по міжнародних лінійних перевезеннях у визначеному напрямку.
Головним документом в морських перевезеннях являється коносамент. Це документ, виданий судновласником (капітаном) вантажовідправнику в свідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.
Коносамент виконує три основні функції:
1) засвідчує прийняття вантажу для перевезення;
2) являється товаросупроводжуючим документом, поскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;
3) свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти надання документів.
В коносаменті містяться дані про назву судна, його власника, тоннаж судна, назву портів завантаження й розвантаження, суму фрахту і місце його оплати, кількість виданих екземплярів, в тому числі оригіналів, та ін. На полях коносаменту, поскільки він являється розпискою судновласника за товари, міститься їх опис. Підписується коносамент капітаном чи судноплавним агентом.
Коносаменти можуть бути таких видів: іменний (вказує одержувача вантажу), на пред'явника і ордерний (виданий за "наказом, відправника" або за "наказом одержувача"). Коносамент поділяється також на прямий, тобто без перевалки, і транзитний, що передбачає перевалки на шляху просування вантажу.
Як правило, виписуються три оригінальних екземпляри і декілька копій коносаменту, але тільки один з оригіналів може бути супроводжуючим документом.
Трампове судноплавство — форма організації судноплавства, в якому судна здійснюють нерегулярні рейси. Вони не мають чіткого розкладу і направляються судновласником туди, де є попит на тоннаж і пропозиції вантажів. Трампове судноплавство займається, як правило, перевезенням окремих видів масових вантажів (ліс, вугілля, руда, зерно, нафта, нафтопродукти, цемент, добрива і т.д.). Хоч при необхідності можуть перевозити генеральні вантажі, упаковані чи неупаковані (обладнання, хімікати, металовироби, автомобілі, вагони, сільгосптехніку та ін.).
Договір на перевезення вантажів в трамповому судноплавстві підписується у формі чартера. Чартер грає головну роль в регулюванні сторін в трамповому судноплавстві. Тут коносамент — документ, що доповнює його. Основними пунктами чартерного договору являються:
час і місце підписання чартера;
повна назва сторін;
назва й опис судна;
місцезнаходження судна в момент укладення договору;
вид вантажу й спосіб його перевезення;
умови завантаження і розвантаження, враховуючи демеридж (штраф за простій судна більше строку) і диспачу (винагорода, виплачена перевізником фрахтователю за більш швидке завантаження в порівнянні зі встановленими нормами);
порядок виплати фрахта та ін.
В практиці морського судноплавства широко використовуються типові договори перевезень, що одержали назву проформ-чартерів. На їх основі укладаються чартери на перевезення конкретних товарів в певному напрямку.
В залежності від фахтових угод розрізняють такі види чартера: рейсовий, тайм-чартер, димайс-чартер, бербоут-чартер.
Плата за перевезення вантажу (фрахтувальник — фрахтовнику) трамповим судном складається в залежності від коньюктури ринку на транспортні послуги і встановлюється безпосередньо судновласником.
Залізничні перевезення. Міжнародні залізничні перевезення здійснюють на основі двохсторонніх і багатосторонніх міждержавних угод, а також міжнародної залізничної накладної.
Залізнична накладна являється договором перевезення. Вона виконує функції підтвердження прийому вантажу до перевезення, товаросупроводжуючого документа і договору про перевезення.
Значну роль в регулюванні міжнародних залізничних перевезень відіграють міжнародні угоди. Вони ж визначають форму залізничної накладної.
В практиці міжнародної торгівлі широко використовується форма накладної, розроблена Міжнародною конвенцією по перевезеннях вантажів залізницею — МГК, яка з 1984 р. називається КОТІФ — (Угода про міжнародні вантажні перевезення). Учасниками КОТІФ являються 33 держави. Це головним чином країни Європи, а також ряд країн Азії і Північної Африки.
Текст накладної за КОТІФ друкується на стандартних бланках зазвичай на двох мовах. Скріплена штемпелем перевізника, вона супроводжує вантаж, а дублікат залишається у вантажовідправника. До накладної додається товаросупроводжуюча документація: відвантажувальна специфікація, сертифікат якості, пакувальний лист і т.д.
Між колишніми соціалістичними країнами Європи й Азії була укладена багатостороння конвенція про міжнародну залізничну угоду (СМГС). З деякими доповненнями вона використовується і в даний час. Її учасники — країни СНД, колишні соціалістичні країни Азії (Китай, Монголія, Північна Корея, В'єтнам), Болгарія і Польща, Угорщина, Чехія, Словакія, Румунія, які денонсували СМГС, однак готові користуватися її положеннями.
Головне призначення СМГС полягає в тому, що для всіх залізниць — учасниць Угоди вона встановлює єдині перевізні документи. Угода складається з 8 розділів, в яких регулюється весь комплекс питань транспортного процесу: укладання договору перевезення, порядок прийому вантажів до перевезення, накладна,, вирахування провізних платежів та ін. СМГС доповнюється ря-, дом тарифів, правил та інструкцій.
Укладання договору міжнародного перевезення вантажів за. СМГС оформляється накладною єдиного зразка, що складається з 5 листків.
1. Оригінал накладної — супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом з 5-м листком.
2. Дорожна відомість — супроводжує вантаж до пункту призначення і залишається в пункті призначення.
3. Дублікат накладної — віддається відправнику після укладення договору перевезення.
4. Лист видачі вантажу — супроводжує відправлення до станції призначення і залишається в цьому пункті.
5. Лист — повідомлення про прибуття вантажу — супроводжує відправлення до станції призначення і видається одержувачу разом з оригіналом накладної і вантажем.
Крім того, заповнюється необхідна кількість додаткових екземплярів дорожної відомості (для дороги відправлення, транзитних доріг і митних органів).
Відправник вантажу одночасно з поставкою вантажу до перевезення для кожного відправлення видає станції відправлення накладну і її дублікат.
Вони виконують різні функції. Накладна після наложения штемпелю станції служить доказом укладення договору перевезення і основним перевізним документом.