звільнив ряд найпотужніших ТНК від податку на прибуток протягом п'яти років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції. При цьому ставка оподаткування переведення коштів у материнську компанію не перевищувала 15%, а згідно з європейськими стандартами, про прагнення приєднатися до яких Україна неодноразово заявляла, максимальна ставка цього прибутку взагалі повинна була зменшитися до 10%. При цьому з огляду на непідготовленість уряду навіть у ключових питаннях державного регулювання діяльності іноземних ТНК на території України у період 1993-1997 pp. практично ніщо не стримувало їх від довільної експлуатації ринку України. Тому цей період характеризується значними фінансовими зловживаннями.

Третій етап діяльності іноземних ТНК на ринку України почався із відмі-ною Декрету «Про режим іноземного інвестування», тобто зі скасуванням багать-ох пільг для іноземних інвесторів. (Фактично Декрет втратив чинність на підставі Закону України «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-ВР від 19 березня 1996 р., хоч остаточно його дію скасовано на підставі Закону України «Про режим іноземного інвестування» № 1457-Ш (1457-14) від 17 лютого 2000 р.). Тому 1997 і наступні роки характеризуються помітним скороченням активності іноземних інвесторів на території України (зокрема, у Львівській області саме на цей період припадає і закриття тютюнової фабрики корпорації RJReynold's Tobacco у Винниках, і ліквідація Львівського заводу компанії Coca-Cola Amatil).

На жаль, Український уряд не проявив достатньої послідовності й у справі відміни пільг, оскільки незабаром після відміни Декрету стало відомо про нові факти надання пільг іноземним компаніям. Так, значні пільги отримали корпо-рації Nestle (яка придбала контрольний пакет акцій львівського ВАТ «Світоч»), та корейська корпорація Daewoo Motor, яка під приводом розбудови української автомобілебудівної промисловості, на додачу до податкових пільг домоглася від Українського уряду офіційного закріплення за своїм дочірнім підприємством АвтоЗАЗ-Daewoo майже монопольних привілеїв на ринку України.

Аналіз потоків прямих іноземних інвестицій, відображених у таблиці 1, дозволяє зробити ряд цікавих висновків. Хоч загальний обсяг капіталу нере-зидентів в економіці України протягом останніх років виявляв тенденцію до стійкого зростання у середньому на 807 млн. дол. США щорічно, причому його графік з майже одиничною кореляцією (0,9928) відображається лінійною функцією, насторожує відсутність пожвавлення інвестиційного процесу. Зростання обсягів капіталу нерезидентів у 2002-2003 pp. значною мірою нівелюється за рахунок паралельної активізації процесів скорочення капіталу нерезидентів. Так, якщо річні обсяги капіталовкладень в українську економіку протягом більшої частини аналізованого періоду залишалися відносно сталими, то обсяги скорочення капіталу нерезидентів (тобто відкликання вкладених інвестицій), наприклад, у 1999 р. вдвічі, а у 2002 р. вже втричі перевищили відповідний показник 1997 р. Ці цифри, загалом не надто великі, тим не менш демонструють дуже показову тенденцію.

Статистичний аналіз даних, наведених у (таблиці 1), підтверджує і припу-щення про значну частку інвестицій, здійснену у не грошовій формі. Таблиця 1

Прямі іноземні інвестиції в економіку України, тис. дол. США

Показник | Рік

1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Загальна су-ма інвестицій (на початок періоду) | 1438236,5 | 2053818,6 | 2810678,6 | 3281781.7 | 3874964,18 | 4555262.26 | 5471815,72

Збільшення

капіталу

нерезидентів | 759206,78 | 922400 | 754823,63 | 792239.28 | - | 1074820,1 | 1319875,13

У т. ч.: у грошовій формі | 298794,48 | - | 358523,7 | 458247,54 | - | 491491,12 | 754281,23

у формі майна | 378036,76 | ~ | 217529 | 240289,38 | - | 373171,78 | 483620,78

Зменшення

капіталу

нерезидентів | 124853,23 | - | 263890,96 | 189588,03 | - | 368827,9 | 340375,54

Вт. ч.:

вилучення грошових, майнових та інших внесків | 79501,75 | - | 173469,32 | 140253.65 | - | 204196,97 | 152425,95

інші форми вилучення капіталу | 44752,8 | - | 89452,12 | 45305.1 | - | 158.530,01 | 35982,99

Наприклад, у 1997 р. частка інвестицій, здійснених у формі рухомого і нерухомого майна, становила майже половину загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України (49,8%), значно перевищивши частку грошових інвестицій (39,3%).

Якщо врахувати при цьому доволі значну частку інвестицій у формі 2,7 млн. дол. США, то стає очевидним, що можливості ТНК щодо фінансових зловживань шляхом завищення чи заниження реальної вартості інвестицій надзвичайно широкі. 1997 р. був обраний для ілюстрації саме як період піку безконтрольної експансії іноземних ТНК на український ринок. Згодом, з прийняттям ряду нормативних актів з питань регулювання діяльності цих компаній) а території України; ситуація почала поступово покращуватися. Так, частка майнових інвестицій у загальному їх обсягу у 1999 та 2000 pp. скоротилася до 8,8% та 30,3% відповідно (не останню роль у цьому відіграли вдосконалені методи оцінки реальної вартості інвестованого майна та підвищення пильності української сторони у цьому питанні). З аналогічних причин скоротилася і частки нематеріальних активів (з 1,7% у 1997 р. до 0,3% у 1999 р. та 0,28% у 2000 р.).; наслідок цих змін спостерігається відчутне зростання частки грошових інвестицій 39,3% у 1997 р. до 47,5% у 1999 р. та 57,8% у 2000 р., що мало позитивний плив на економіку, оскільки зростання пропозиції іноземної валюти сприяло зміцненню позицій гривні.

Негативне ставлення до інвестицій у формі нематеріальних активів зумовлене

права та торговельних знаків, є в Україні поняттям чисто теоретичним, оскільки за умови відсутності дієвого механізму їх захисту не можна говорити про жодну реальну цінність цієї групи активів, а отже, - і про