Україна у системі світогосподарських зв'язків
План.
І. Товарний експорт України у системі світогосподарських зв’язків
1. Експортні можливості України в галузях народного господарства
2.Динаміка реальних цін на традиційні товари українського експорту
3. Формування нової моделі національної конкурентоспроможності
4. Інвестиційно-інноваційна діяльність в Україні
Висновки
ІІ. Експортний потенціал України: моделювання та довгостроковий прогноз
1. Моделювання експортного потенціалу України
2. Етапи формування експортного потенціалу України.
3. Довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року.
Висновки
І. Товарний експорт України у системі світогосподарських зв’язків
1. Експортні можливості України в галузях народного господарства
Характерною рисою економічного розвитку України в період трансформації стало посилення зовнішнього вектора розвитку. В останнє десятиріччя підприєм-ства чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, АПК, транспортного машинобудування і ряду інших галузей для збереження обсягів виробництва й рівня зайнятості намагалися повною мірою використати можливості задоволення зовніш-нього попиту, що відкрилися для них у результаті лібералізації зовнішньоекономіч-ної діяльності.
У 2003 р. частка експорту в загальних обсягах випуску в цілому по економіці України досягла 25,6%. Найзначнішою питомою вагою експорту у випуску характери-зувалися металургія та обробка металу (78,2%), текстильна і шкіряна промисловість (71,1%), хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби (65,8%), виробництво машин і устаткування (64,6%), нафтопереробка (43,6%), транспорт (42,9%), видобу-вання неенергетичних матеріалів (40,9%), лісове господарство (37,5%), деревооб-робна та целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа (33,6%).
Стиснення внутрішнього попиту і звуження ринків збуту на початку 90-х років XX ст. спонукали вітчизняних виробників до масового виходу на зовнішні ринки та спричиняли аномальне розростання експортного сектора. Однак серед підприємств, породжених плановою економікою, конкурентні переваги на світових ринках мали тільки ті, що спеціалізувалися на виробництві енерго- і матеріаломісткої продукції з низьким ступенем обробки. Слабкість і неефективність промислової політики держа-ви не створювали умов для зародження в Україні нових виробництв, які б у перспек-тиві могли забезпечити якісні зміни у структурі національної економіки та підвищення ефективності експорту.
Сьогодні, як і на зорі незалежності України, найвагоміші експортні можливості зосереджено у традиційно індустріальних і сировинних галузях. Найбільшими товар-ними групами (за гармонізованою системою) у структурі експорту товарів з України є чорні метали (33% загального експорту товарів); енергетичні матеріали, нафта і про-дукти її перегонки (відповідно, 10,4%); котли, машини, апарати й механічні пристрої (5,5%); залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання (4,6%); вироби з чорних металів (4,4%); електричні машини і устаткування (3,8%); зернові культури (2,5%); продукти неорганічної хімії (2,4%); добрива (2,3%); руди, шлаки й зола (2,1%). Занепокоєння викликає і досить висока концентрація експорту: три найбільші товарні групи забезпечують майже половину експортних надходжень до України.
При детальнішому аналізі складових вітчизняного товарного експорту очевид-ним стає факт домінування продукції виробничого призначення з низьким вмістом доданої вартості. Перелік товарів, у виробництві яких Україна має конкурентні пере-ваги, та вартісні обсяги їх експорту наведено у таблиці 1.
Низьку ефективність українського експорту засвідчує також класифікація про-дукції за ступенем обробки, проведена експертним методом. За нашими оцінками, у 2004 р. Україна експортувала конструкційних матеріалів і напівфабрикатів на 18,5 млрд. дол., готових виробів - на 9,96 млрд. і сировини - на 4,21 млрд. дол. Та-ким чином, панівні позиції у структурі національного експорту займає продукція проміжного споживання — конструкційні матеріали і напівфабрикати (56,6% сумарного експорту товарів).
Таблиця 1*
Найвагоміші статті українського експорту
(за 4 – значною класифікацією гармонізованої системи) у 2004 р.
Коди | Найменування товарів | Сума (тис.дол.) | % до загального обсягу
1001
1003
2601
2701
2704
2710
2711
2814
3102
7201
7202
7204
7207
7208
7209
7213
7214
7216
7304
7305
8606
8607 |
Пшениця і суміші пшениці та жита(меслин)………………...
Ячмінь…………………………………………………………..
Руди та концентрати залізні (включаючи випалений пірит)
Вугілля кам'яне; брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, виготовлені з кам'яного вугілля…………..
Кокс і напівкокс з кам'яного вугілля, лігніту або з торфу, агломеровані або неагломеровані; вугілля реторне…………
Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних матеріалів, крім сирих; продукти з вмістом 70% або більше мастил з нафти або нафтопродуктів………………………….
Газ нафтовий та інші вуглеводні у газоподібному стані……
Аміак, безводний або у водному розчині…………………….
Добрива мінеральні або хімічні, азотні………………………
Чавун переробний та дзеркальний у чушках, болванках та інших первинних формах……………………………………...
Феросплави……………………………………………………..
Відходи та брухт чорних металів; залізні та сталеві відходи у зливках для переплавки (шихтові зливки)…………………
Напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі………………
Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, гарячої прокатки, неплакований, без покриття ………………………………………………………..
Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, холодної прокатки, неплакований, без покриття ………………………………………………………..
Прутки та бруски гарячекатані, вільно укладені в бунти, вироблені із заліза та нелегованої сталі……………………...
Інші прутки та бруски із заліза та нелегованої сталі, без подальшої обробки, крім кування, прокатки, гарячого волочіння та пресування………………………………………
Кутки, фасонні та спеціальні профілі із заліза та нелегованої сталі……………………………………………….
Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні із заліза та сталі (крім чавунного литва)………………………………….
Інші труби та трубки із заліза та сталі з круглим поперечним перерізом, зовнішній діаметр яких понад 406,4 мм……………………………………………………………….
Вагони залізничні та трамвайні для перевезень вантажів коліями, несамохідні…………………………………………..
Частини до залізничних і трамвайних колій; механічні прилади сигналізації, забезпечення безпеки або контролю за рухом на залізницях і трамвайних коліях, автомобільних шляхах і річкових магістралях……………………………….. | 288865,9
369494,2
581750,6
249962,2
642353,3
1684955
479251,3
385130,5
706774,2
299773,7
872128,6
478613,4
2959297,5
2772665,5
433751,6
603415,3
979193,7
375124,9
669283,6
245793,0
574267,8
819479,4 | 0,9
1,1
1,8
0,8
2,0
5,2
1,5
1,2
2,2
0,9
2,7
1,5
9,1
8,5
1,3
1,8
3,0
1,1
2,0
0,8
1,8
2,5
Архаїчність структури вітчизняного експорту підтверджує і факт надзвичайно низької питомої ваги інноваційної продукції у загальних обсягах продукції, реалізова-ної за межі України. Так, у 2004 р. підприємствами України продано за кордон іннова-ційної продукції на 1,5 млрд. дол., що становить лише 4,6% загального експорту то-варів. Найбільшими постачальниками інноваційної продукції на світовий ринок ви ступали такі галузі, як виробництво транспортного устаткування (575,7 млн. дол.), хімічна і нафтохімічна
