Посилення ролі базових галузей в економіці України, а також наростання дис-пропорцій між галузями з виробництва кінцевої продукції та галузями проміжного спо-живання стали закономірними наслідками поспішної, необгрунтованої, не підкріпле-ної засобами структурної політики лібералізації зовнішньої торгівлі. Дія ринкових сил, які спрямовували свою дію на задоволення зовнішнього попиту, формувала струк-турні диспропорції в економіці України та сприяла прискореному розвиткові її палив-но-сировинних галузей.
Напівсировинна спрямованість вітчизняного експорту породжує не тільки проб-лему нееквівалентності зовнішньоекономічного обміну, але й проблеми, пов'язані з нестабільністю економічного розвитку. Відомо, що динаміка ВВП, торгового балансу та бюджетних доходів в Україні істотно залежить від коливань світогосподарської кон'юнктури. За визначенням міжнародних експертів, у структурі українського екс-порту домінують так звані "чутливі товари", ціни на які характеризуються високою нестабільністю.
На сьогодні конкурентні переваги національних виробників зумовлюються наяв-ністю в Україні масштабної транспортної інфраструктури, її вигідним географічним положенням і забезпеченістю деякими природними ресурсами. Конкурентоспро-можність українських виробників ґрунтується також на низькому рівні внутрішніх цін на залізну руду, вугілля, електроенергію, природний газ. Факторами, що деформу-ють їх конкурентоспроможність, виступають занижений курс національної валюти, низька вартість робочої сили, пряме і приховане субсидування державою базових галузей економіки.
Крім того, певну роль у справі підтримання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств відіграють низькі витрати на оновлення і модернізацію основних фондів. Знос основних фондів у промисловості України перевищує 50%. Станом на середину 2004 р., відповідний показник в основній експортній галузі національної економіки -гірничо-металургійному комплексі - становив 65%. На підприємствах галузі застосо-вуються переважно застарілі технології виробництва: 47,9% сталі виплавляється мартенівським способом, тоді як у світовому масштабі цей показник не перевищує 2,5%. Опитування, проведене Світовим банком у 2004 р., вказувало на те, що у найближчі 5-10 років власники підприємств чорної металургії не планували мас-штабного оновлення основних фондів, а були більше зорієнтовані на використання наявних виробничих фондів до їх повного спрацювання.
На даний час резерви зростання експорту на старій виробничій базі практично вичерпано. Висока енергомісткість базових галузей економіки в умовах постійного зростання цін на енергоносії та використання застарілих технологій у виробничому процесі негативно впливають на рівень виробничих витрат і якість продукції, знижую-чи тим самим конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках.
2.Динаміка реальних цін на традиційні товари українського експорту
З кінця 90-х років динаміка цін на традиційну продукцію національного експорту характеризувалася висхідним трендом. Так, у 2004 р. номінальні ціни (у доларах) на добрива в середньому становили 135% від рівня 1997 р., на чавун-відповідно, 165%, на феросплави - 121%, на напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі - 148%, на плоский прокат - 134-160%, на труби і залізничні вагони -123%, на частини до залізничних локомотивів - 440%. Обчислені нами індекси реальних цін на продукцію українського експорту дещо знижують названі цінові показники. Однак у цілому ціно-ва ситуація за досліджуваний період мала для України оптимістичний вигляд. Серед 12 основних товарів українського експорту найнижчим показником зростання реаль-них цін відзначалася група "Напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі" (7,8%). Найістотніше зросли ціни на частини до залізничних і трамвайних локомотивів або рухомого складу (213,7%) (див. табл. 2).
Таблиця 2*
Індекси реальних цін 1 кг виробів, експортованих з України
Найменування товарів | Індекси реальних цін на продукцію українського експорту з урахуванням дефлятора ВВП США
роки
1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004
Добрива, мінеральні або хімічні, азотні.........
Чавун переробний та дзеркальний у чушках, болванках та інших первинних формах…….
Феросплави……………………………………
Відходи та брухт чорних металів; залізні та сталеві відходи у зливках для переплавки (шихтові зливки)………………………………
Напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі.
Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, гарячої прокатки, неплакований, без покриття……………………
Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, холодної прокатки, неплакований, без покриття……….
Прутки та бруски гарячекатані, вільно укладені в бунти, вироблені із заліза та нелегованої сталі………………………………........................
Інші прутки та бруски із заліза та нелегованої сталі, без подальшої обробки, крім кування, прокатки, гарячого волочіння та пресування….
Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні із заліза та сталі (крім чавунного литва)………
Вагони залізничні та трамвайні для перевезень вантажів коліями, несамохідні…………………
Частини до залізничних і трамвайних локомотивів або рухомого складу……………. | 72,1
81,5
95,2
83,6
74,5
93,1
86,2
93,0
92,7
90,8
164,1
81,1 | 53,6
59,4
83,5
53,7
56,9
64,9
67,8
71,6
68,0
128,8
78,5 | 68,6
71,2
79,5
68,1
61,3
73,8
76,4
73,4
71,0
127,3
60,4 | 74,7
64,3
76,6
55,9
59,7
62,6
66,1
69,5
76,7
78,3
120,0
59,8 | 68,3
68,6
86,6
64,5
61,5
69,1
65,7
71,8
65,5
63,6
133,7
60,3 | 85,6
84,9
96,2
95,0
74,6
86,4
89,2
86,7
84,5
123,1
174,4
73,1 | 112,6
136,7
113,3
143,9
107,8
134,9
116,8
122,7
113,1
147,6
209,8
313,7
(% до 1997р.)
Проте сприятлива динаміка цін на основні товари українського експорту у 1999-2005 рр. не може слугувати надійним показником досконалості структури експорту в довгостроковому періоді. Адже ціни на сировину й товари з низьким ступенем оброб-ки відрізняються високою нестабільністю, і підвищення рівня цін, яке спостерігається в останні роки, є лише відображенням циклічного зростання світових цін на сировину та напівфабрикати.
Рушійною силою зростання світових цін на сільськогосподарську сировину, ме-тали і мінерали стало піднесення економічної діяльності в азійських країнах. Помітну роль на світовому ринку сировинних товарів як споживач і постачальник почав відігра-вати Китай. Швидке зростання обробної промисловості у Китаї накручувало світові ціни на мідь, залізну руду, нікель. Тим часом нарощування власного виробництва металопродукції у Китаї виступало фактором зниження світових цін на продукцію чор-ної металургії (за 9 місяців 2005 р. виробництво сталі у Китаї збільшилося на 25,8% і досягло 269 млн. т). У майбутньому дедалі більша частка потреб китайської про-мисловості у конструкційних матеріалах і напівфабрикатах задовольнятиметься за рахунок внутрішнього виробництва, а тому світові ціни
