на продукцію чорної мета-лургії, ймовірно, знижуватимуться.
Щодо довгострокових тенденцій, то, за розрахунками Світового банку, у 2004 р. реальні ціни (у доларах) на метали і мінерали були на 19,5% нижчими від рівня 1980 р. і приблизно дорівнювали цінам 1990 р., а ціни на добрива були на 52,1% нижчими від рівня 1980 р. і на 7,5% перевищували ціни 1990 р. Експерти ЮНКТАД вказували на те, що, незважаючи на зростання цін на сировинні товари, яке спостерігалося остан-нім часом, у реальному вираженні вони перебували на досить низькому рівні - наба-гато нижчому порівняно з 70-ми - початком 80-х років. За оцінками спеціалістів МВФ, у 2005 р. світові ціни на метали на 50% перевищували рівень цін довгостроко-вої лінії тренду; згідно з їх прогнозом, у 2006 р. ціни на метали зменшаться на 10% і продовжуватимуть знижуватися у середньостроковій перспективі.
За оцінками, реальні ціни на традиційні товари українського експорту в довгостроковому періоді знижуватимуться під впливом таких факторів:
низького технологічного рівня продукції (у складі цін на товари, вироб-лені з використанням технологій низького і середнього рівнів, відсутня інноваційна рента, внаслідок чого зростання цін на них відставатиме від зростання цін на високо технологічні товари);
високої конкуренції між виробниками країн, які розвиваються, і країн з перехідною економікою на світовому ринку низькотехнологічних товарів (рин-ки трудо- і матеріаломісткої продукції виступають сферою дії конкурентних переваг виробників з цих країн);
слабкого динамізму попиту на низькотехнологічну продукцію у розви-нутих країнах (із зростанням доходів споживачі у цих країнах витрачатимуть дедалі меншу частку своїх доходів на продовольчі та низькотехнологічні промислові товари, а дедалі більшу - на високотехнологічні товари й послуги, які не є об'єктами міжна-родної торгівлі).
Тим часом варто зазначити, що в Україні виробництво і експорт продукції базо-вих галузей економіки ґрунтуються на використанні високовартісних (хоча й застарі-лих) основних фондів. Фінансування масштабних капіталовкладень для створення таких потужностей в інших країнах являє собою один з бар'єрів для входу на світовий ринок енерго- і матеріаломісткої продукції обробної промисловості. Тому на таких ринках інтенсивність конкурентної боротьби є нижчою, ніж на ринках продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини (що слугують класичним прикладом ринків з досконалою конкуренцією). З огляду на це, можемо стверджувати, що Україна дістає певні переваги від постачання на світовий ринок металопродукції, добрив, продукції машинобудування.
Проте у довгостроковому періоді надвиробництво у глобальних ланцюгах III і IV технологічних укладів, яке супроводжується зміною структури попиту в розвинутих країнах (внаслідок поширення виробничо-технічних систем V і VI технологічних укла-дів), виступатиме основним фактором падіння світових цін на продукцію базових галузей економіки України. Інакше кажучи, спеціалізація національної економіки на виробництві продукції з низьким ступенем обробки в умовах дії механізмів нееквіва-лентного зовнішньоекономічного обміну вестиме до звуження фінансового потенці-алу нації.
3. Формування нової моделі національної конкурентоспроможності
Необхідність структурної диверсифікації вітчизняного експорту та розши-рення присутності України на нових динамічних ринках зумовлена дією таких фак-торів зовнішнього і внутрішнього характеру:
інтенсивної конкуренції на ринках низькотехнологічної продукції та падіння світо-вого попиту на цю продукцію, що вестимуть до зниження реальних цін у довгостроко-вому періоді;
мінливості та нестабільності цін на сировину і продукцію з низьким ступенем обробки;
поступової втрати українськими виробниками конкурентних переваг, пов'яза-них з низькою вартістю енергоресурсів, мізерною ціною робочої сили і "проїданням" основного капіталу, успадкованого від СРСР.
Формування нової моделі національної конкурентоспроможності, вдосконален-ня структури і підвищення ефективності вітчизняного експорту мають ґрунтуватися на ретельних дослідженнях динаміки попиту і особливостей пропозиції на міжнарод-них ринках. При визначенні перспективних напрямів інтеграції економіки України у світове господарство варто враховувати, насамперед, інтенсивність конкурентної боротьби на ринках експортованої продукції.
Для визначення конкурентності виробників на різних сегментах світового ринку експерти ЮНКТАД розрахували індекси ринкової концентрації (для товарних груп за 3-значною класифікацією СМТК), які опосередковано свідчать про напрямок руху реальних цін.
Дослідження, проведене з використанням даних ЮНКТАД відносно ринкової концентрації, дало такі результати: серед 20 груп товарів обробної промисловості з найвищою інтенсивністю конкурентної боротьби Україна займає ва-гоме місце на ринках чотирьох з них - прокату із заліза та нелегованої сталі, неплакованого, без покриття (1399,7 млн. дол.), сталі у зливках та інших первинних формах, напівфабрикатів із заліза та нелегованої сталі (1707,3 млн. дол.), чавуну переробно-го та дзеркального у чушках, болванках, гранулах і порошку з чавуну, заліза і сталі, феросплавів (567,3 млн. дол.), труб і трубок із заліза та сталі (411,6 млн. дол.). Індек-си ринкової концентрації для названих груп товарів коливаються від 487 до 635 при мінімальному значенні 441 і середньому значенні для всіх товарів обробної промис-ловості 957. Згідно з нашими оцінками, більш вигідним, з точки зору концентрації ринкової влади, є експорт такої продукції чорної металургії: прокату плоского із заліза та нелегованої сталі, плакованого, з покриттям; дроту із заліза або сталі; залізних і сталевих прутків і брусків.
Поряд з визначенням конкурентності потенціальних ринків збуту, невід'ємною складовою процесу визначення пріоритетів техніко-економічного розвитку країни має стати оцінка перспектив зростання зовнішнього попиту на продукцію українського виробництва. Розширення експорту продукції, світовий попит на яку стрімко зростає, сприятиме підвищенню доходності зовнішньоекономічних операцій вітчизняних суб'єктів господарювання.
Досить корисним у цьому відношенні є проведене ЮНКТАД дослідження, у рам-ках якого було визначено показники "ринкового динамізму" для окремих товарних сегментів. Товари, які реалізуються на світовому ринку і світовий попит на які стрімко зростає, характеризуються експертами ЮНКТАД як "динамічні продукти". Постачан-ня їх на світовий ринок надає країнам-експортерам можливості використовувати спри-ятливі цінові ніші та