членами один одному і введення загального митного тарифу та єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі відносно третіх країн. В результаті взаємного усунення мит можуть виникнути два види взаємно-протилежних статичних ефектів:
а) ефект створення торгівлі (твірний ефект, trade creation) – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на ефективніше зовнішнє джерело (імпорт), яка стала можливою внаслідок усунення імпортних мит у рамках митного союзу;
б) ефект відхилення торгівлі (потоковідхиляючий ефект, trade diversion) – переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі товару у ефективнішого позаінтегрального джерела постачання на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбулася внаслідок ліквідації імпортних мит у рамках митного союзу [3, 161].
Виникнення обох статичних ефектів – створення та відхилення торгівлі – можна пояснити за допомогою схеми, зображеної на рис. 1.1, яка, за суттю, є зворотним відображенням введення імпортного тарифу.
Рис. 1.. Економічні наслідки утворення митного союзу [3, 161]
Розглянемо три стадії моделі:
1) до утворення митного союзу, коли існує імпортне мито на товар;
2) після утворення митного союзу між країнами 1 та 2;
3) після утворення митного союзу між країнами 2 та 3 [3, 161].
До утворення митного союзу. Країни 1, 2, 3 продукують товар Х та потенційно можуть ним торгувати між собою. Країна 1 лідирує у виробництві товару X, забезпечуючи найвищу якість та найнижчу ціну Р1, у країні 2 ціна товару Р2 > Р1 а у країні 3 ціна товару Р3, причому Р1 < Р3 < Р2.
До утворення митного союзу в країні 2 існує єдине імпортне мито t, яке на-кл-адається на товари Х з країн 1 та 3. Розмір його мита дорівнює різниці (Р2 – Р1). Отже, ціна імпорту товарів Х країною 2 з країни 1 дорівнює ціні товарів X, вироблених всередині країни 2, таким чином Р2 = Р1+t, а ціна імпорту товарів Х з країни 3 перевищує Р2, тобто Р3+t > Р2. У цих умовах доцільним для країни 2 є імпортувати товар Х з країни 1, тому що Р1+t < Р3+t.
Під захистом митного тарифу t країна 2 продукує та споживає товар у точці Е, при цьому лінії Sd та Dd – це лінії внутрішнього попиту та пропозиції товару X. Якщо ціна дорівнює Р2 = Р1+t, країна 2 продукує товар Х в обсязі Q0Q2 а споживає – в обсязі Q0Q4, імпортуючи Q2Q4 одиниць з країни 1.
Існування тарифу забезпечує країні 2 ефект доходів у вигляді збільшення доходів бюджету внаслідок оподаткування імпорту митом. Графічно цей ефект зображено сегментом (с + с') і розраховується як добуток розміру імпорту країни 2 та розміру імпортного мита. Сукупна пропозиція товару Х країною 1 у країну 2 абсолютно еластична за ціною та становить S1+t за умови існування у країні 2 імпортного тарифу t [3, 162].
Після утворення митного союзу країнами 1 та 2. Утворення митного союзу двома країнами призводить до того, що товари X, які традиційно купувалися споживачами країни 2 у внутрішніх виробників, стають дорожчими за такі ж, вироблені у країні 1, і тому ці споживачі закуповують товар з-за кордону. У результаті виникає імпортний товарний потік, якого до утворення митного союзу не було. Ресурси країн згідно з принципом порівняльних переваг використовуються ефективніше, тобто виникає ефект створення торгівлі. Розглянемо цю ситуацію детальніше. Країни 1 та 2 утворюють митний союз, відповідно до умов якого країна 2 скасовує тариф ( на імпорт товару Х з країни 1. Країна 3 до митного союзу не входить, тому під час ввезення її товару Х до країни 2 до його ціни додається тариф t. Після усунення митного тарифу країна 2 буде імпортувати товар Х з країни 1 за ціною Р-1. Внутрішнє споживання товару Х у країні 2 зросте і буде дорівнювати Q0Q5; обсяг випуску товару Х у країні 2 скоротиться до Q0Q1; імпорт товару Х з країни 1 збільшиться до Q1Q5. Утворення митного союзу приведе до зростання споживчого надлишку у країні 2 на (а' + а + b' + b + с' + с + d' + d), тобто тепер споживачі у країні 2 можуть споживати товар Х у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозиції 5, та кривою внутрішнього попиту Dd. Проте у даному випадку приріст надлишку споживання не свідчить про таке ж зростання добробуту країни 2 загалом, через те, що перерозподілювальні ефекти діють на користь споживачів, а не держави у цілому. Ефект доходу бюджету зникне, оскільки імпортне мито не збирається. Виробники продукції Х у країні 2 терпітимуть збитки, пов'язані зі скороченням випуску продукції, які дорівнюють площі сегмента (а + а'). Вплив ефекту переділу (а + а') на добробут країни 2 у цілому нейтральний, оскільки доходи виробників продукції X, що конкурує з імпортом, просто перерозподіляються на користь споживачів у країні 2. Чистий статичний ефект країни 2 від створення митного союзу з країною 1 обмежується сумою ефекту захисту (b + b') та ефекту споживання (d + d'), які у даному випадку, на відміну від введення митного тарифу, вважаються не ефектами втрат, а ефектами приросту, або ефектами створення торгівлі. Ефект захисту (b + b') показує зростання доходів країни 2, яке виникає внаслідок того, що після скасування імпортного мита споживачі отримують Q1Q2 одиниць товару Х з-за кордону за ціною P1, замість того щоб