країни з Союзом до вступу (враховуються обсяги та структура торгівлі з країнами – членами Союзу);
питома вага малих фірм (малі фірми швидше отримують позитивні здобутки від поліпшення доступу до ринку, а великі фірми меншою мірою спроможні адаптуватися до нових умов) [17, 240-241].
Аналіз соціально-економічного розвитку України в 90-ті роки показує, що практично за всіма параметрами оцінки готовності приєднатися до Європейського Союзу країна мала одні з найгірших показників у Центральній та Східній Європі. В Україні за 10 років незалежності не вдалося провести ефективні реформи, глибока криза охопила практично всі сфери суспільства. Більше того, за рівнем соціально-економічного розвитку Україна почала суттєво відставати від багатьох країн субрегіону, а за оцінками конкурентоспроможності національної економіки посідала останні місця не тільки серед європейських країн, а й порівняно з багатьма країнами, що розвиваються. Відсутність громадського консенсусу щодо напрямів та темпів соціально-економічних реформ, практично стабільно неефективна діяльність урядів суттєво віддаляє перспективу не тільки повного, але й асоційованого членства України в ЄС. Очевидно, що тільки послідовні, глибокі та рішучі реформи можуть змінити цю тенденцію кардинально.
У 1998 p. країни Європейського Союзу ухвалили рішення про поглиблення економічної інтеграції та перехід до створення Європейського економічного та валютного союзу. У 1992 p. у Маастрихті були сформульовані основні вимоги до країн – членів ЄС, які бажають приєднатися до Європейського валютного союзу («маастрихтські критерії»).
Маастрихтські критерії валютної конвергенції країн ЄС передбачають:
стабільність цін: середній річний рівень інфляції в окремій країні не має перевищувати відповідний рівень трьох країн ЄС із найкращими показниками і в цілому не може бути вищий за 1,5 %;
«бездефіцитність бюджету»: внутрішній борг окремої країни не перевищує 60 % ВНП, а зовнішній – 3 %;
збалансованість процентних ставок: їхній середній річний рівень в окремій країні не має перевищувати відповідний рівень країн ЄС із кращими показниками і в цілому не може бути вищий за 20 %;
стабільність валютних курсів: валюта окремих країн не девальвується без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЄС [17, 242].
Порівняння цих критеріїв з параметрами розвитку України має на сучасному етапі переважно теоретичний характер. Водночас ці критерії можуть розглядатися і з суто практичного погляду як певні орієнтири для макроекономічної стабілізації в Україні, розвитку її грошово-кредитної та валютної сфер (табл. 2.4).
Таблиця 2.
Показники макроекономічної конвергенції ЄС і кандидатів на вступ у ЄС і і ЦСЄ (1998 p.) [17, 242]
Країна (група країн) | Кількість населення (млн. осіб) | ВВП (млрд. дол. США) | ВВП на душу населення (дол. США) | ВВП на душу населення (% до середнього ВВП ЄС) | Зростання реального ВВП (%) | Інфляція (%) | Сальдо бюджету (% до ВВП) | Державна заборгованість (% до ВВП) | Експорт до ЄС (% до сукупною експорту) | Прямі іноземні інвестиції (млрд дол. США)
ЄС | 373,2 | 8072,6 | 21500 | 100,0 | 2,9 | 1,6– | 3,0 (кри-терій) | 60,0 (кри-терій) | 60,4—
Кандидати на вступ у ЄС | 105,5 | 358,4 | 3404 | 15,8 | 3,2 | 15,4– | 3,2— | 57,7 | 54,0
«Перша хвиля» | 62,6 | 278,7 | 4452 | 20,7 | 3,9 | 11,6– | 2,9 | 44,9 | 62,5 | 44,0
Естонія | 1,5 | 5,0 | 3,100 | 14,4 | 4,5 | 9,0 | +2,5 | 67,0 | 51,0 | 1,1
Польща | 38,6 | 147,8 | 3,600 | 16,7 | 5,5 | 12,0– | 2,5 | 48,6 | 66,6 | 19,0
Словенія | 2,0 | 18,0 | 9,500 | 44,2 | 4,0 | 8,3– | 1,0 | 36,5 | 64,6 | 1,9
Чехія | 10,3 | 55,4 | 4,750 | 22,1 | 1,8 | 10,8 | 1,6 | 10,8 | 58,2 | 6,8
Угорщина | 10,2 | 52,0 | 4,500 | 20,9 | 5,2 | 13,0 | 6,7 | 71,2 | 62,8 | 15,1
«Друга хвиля» | 42,7 | 79,7 | 1,867 | 8,7 | 0,8 | 28,6– | 4,4— | 44,5 | 10,0
Болгарія | 8,4 | 9,9 | 1,100 | 5,1 | 4,0 | 35,0– | 2,5 | 72,0 | 39,8 | 0.9
Латвія | 2,5 | 5,9 | 2,200 | 10,2 | 4,0 | 5,0 | +0,5 | 11,2 | 44,1 | 3,6
Литва | 3,7 | 10,6 | 2,500 | 11,6 | 4,5 | 5,1 | 1,6 | 20,0 | 33,4 | 1,0
Румунія | 22,7 | 33,9 | 1,500 | 7,0 | 4,0 | 50,0– | 5,7— | 55,9 | 2,6
Словаччина | 5,4 | 19,4 | 3,400 | 15,8 | 4,5 | 8,0– | 6,0— | 41,3 | 1,8
Україна | 51,3 | 42,0 | 0,819 | 3,9– | 1,7 | 20,0 | +2,0 | 40,0 | 16,9 | 2,8
Наведені макроекономічні показники свідчать про невисокий рівень економічного розвитку України в цілому, зниження обсягу ВВП, невелику частку країн ЄС в експорті України та відносно низький рівень прямих іноземних інвестицій. За цими показниками Україна суттєво відстає не тільки від країн ЄС. а й від країн Центральної та Східної Європи. Кардинальна зміна якісних та кількісних показників соціально-економічного розвитку України є головною передумовою приєднання країни до Європейського Союзу.
Розділ 3. Перспективи розвитку відносин між Україною та ЄС
Однією з найскладніших проблем стратегії зовнішніх економічних відносин України є визначення правильного співвідношення різних векторів у
