РЕФЕРАТ

На тему:

Відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність

ПЛАН

1. Загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

2. Форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності. Спеціальні санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

3. Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб.

1. Загальні засади відповідальності в ЗЕД визначені у ст. 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка встановлює, що:

а) Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарювання несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Це законодавче положення є неточним і, з очевидністю, означає, що умови та порядок відповідальності суб'єктів ЗЕД (у тому числі види та розміри можливих санкцій) в Україні встановлюються на рівні законів, а не надзаконних нормативно-правових актів, що є загальновизнаною вимогою принципу верховенства права. Разом з тим відповідальність суб'єктів ЗЕД за порушення їх договірних зобов'язань регулюється нормами міжнародних угод (конвенцій), які уніфікують право міжнародної торгівлі та/або правом країни, яке підлягає застосуванню до відповідного зовнішньоекономічного договору згідно з колізійними правилами;

б) Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів ЗЕД, а суб'єкти ЗЕД не несуть відповідальність за дії України як держави;

в) якщо і Україна бере участь у ЗЕД як суб'єкт такої діяльності згідно з ч. 2 ст. З Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», то вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами ЗЕД.

Так, відповідно до ст. 34 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність » Україна як держава несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарювання за всі свої дії, що суперечать чинним законам України і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду цим суб'єктам та призводять до втрати ними вигода, а також за інші свої дії, в тому числі й ті, які регулюють ЗЕД і прямо не передбачені в цьому Законі, що спричиняють зазначені збитки (шкоду) та призводять до втрати вигоди, крім випадків, коли такі дії зумовлені неправомірними діями зазначених суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання. Україна як держава відповідає за зазначені дії всім своїм майном.

Дії державних органів та офіїщших службових осіб цих органів вважаються діями України як держави в цілому, за які держава несе відповідальність. Це положення кореспондує загальному правішу ЦК, згідно з яким шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також посадовою або службовою особою цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від виші цих органів (посадових осіб) (статті 1173,1174 ЦК).

Будь-який суб'єкт ЗЕД або іноземний суб'єкт господарювання має право подати позов до України як держави. Зазначені позови підсудні судам України відповідно до статті 39 Закону7 «Про зовнішньоекономічну діяльність». Такий позов подається суб'єктами ЗЕД за місцем їх постійного знаходження або проживання, іноземними суб'єктами господарювання - за місцезнаходженням державного органу та/або службової особи, що вчинили незаконні дії. Україна як держава має право на регресне відшкодування своїх збитків, що виникли у результаті задоволення заз-наченого позову з боку державних органів та/або службових осіб за рахунок їх майна (відповідно балансового або власного).

2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність

за:

1) невиконання або неналежне виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами). Формами договірної відповідальності суб'єктів ЗЕД є:

відшкодування збитків (передбачено відшкодування збитків у повному обсязі, а також моральної шкоди, - ст. 33 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність);

штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня);

оперативно-господарські санкції (одностороння відмова сторони договору від виконання свого зобов'язання за договором; одностороння відмова сторони від прийняття подальшого виконання за договором або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за договором тощо);

2) порушення законодавчо встановлених правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності. У такому разі суб'єкти ЗЕД несуть відповідальність у формі адмінісгративно-господарських санкцій.

Адміністративно-господарські санкції - це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються уповноваженими органами державної влади у передбаче-них законом випадках Адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення ЗЕД, мають легальну назву спеціальних санкцій за порушення законодавства про ЗЕД. Перелік та підстави застосування таких санкцій встановлений у ст. 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Так, за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарювання можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

накладення штрафів у вішалках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарювання своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаними з ним законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

застосування до конкретних суб'єктів ЗЕД

господарювання індивідуального вішалках порушення такими Закону та/або пов'язаних встановлюють певні заборони,

порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Зазначені спеціальні санкції застосовуються Міністерством економіки України за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України, або за рішенням суду. Ці санкції можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарювання протягом трьох