Негативні наслідки функціонування ВЕЗ. Невдачами або недоліками ВЕЗ на етапі планування її розробки та функціонування можна вважати:
Зазначені вище досягнення та недоліки ВЕЗ можуть слугувати корисними уроками для нових незалежних держав, які вважають за потрібне використовувати ВЕЗ як один із засобів, що сприяє економічному росту держави, та інструментів світогосподарської інтеграції. Пошлемося на ще кілька корисних уроків з діяльності ВЕЗ у процесі їхньої еволюції, на які вказують зарубіжні експерти:
Досвід свідчить, що, зазвичай, інвестиції спрямовуються в електроніку, легку промисловість (текстиль та одяг), меблеву та харчову промисловість, тобто в ті галузі, продукція яких має високу вартість або досить легко транспортується; спеціалізація експортно-промислової зони значною мірою залежить від першого інвестора. У кожній зоні головне місце займає будь-яка одна галузь. Часто буває так, що галузь, яку представляє перше іноземне підприємство зони, набирає найбільшого розвитку. Наприклад, якщо перші інвестори зони мають електронні фірми, то й наступні інвестори вже автоматично схиляються до цієї галузі. Більше того, якщо галузь займає провідну позицію в одній зоні країни, то. практично, вона домінує в усій країні.
Вивчення зарубіжного досвіду показало, що завдяки створенню вільних економічних зон у багатьох країнах світу вдалося стабілізувати економічну ситуацію і вивести їх з кризового стану. Значного поширення набули вільні економічні зони в індустріальних країнах Тихоокеанського регіону, зокрема, у Південній Кореї, Тайвані, Сінгапурі, Гонконгу. Серед країн, що розвиваються, найбільшого поширення вільні економічні зони набули в Мексиці, Тринідаді, Шрі-Ланці, Гані, Об'єднаних Арабських Еміратах.
Таким чином, світова практика підтверджує доцільність і необхідність якнайактивнішого створення ВЕЗ в Україні. Разом з тим, розглядаючи фінансово-економічні аспекти створення ВЕЗ та відповідний досвід, набутий у Китаї, Кореї, Ірландії, Угорщині, Югославії, Польщі та США, треба враховувати, що створення ВЕЗ є досить дорогою справою, бо їх організація пов'язана із значними інвестиціями. Орієнтовна сума початкових інвестицій у ВЕЗ дорівнює 5000 доларам США на одне робоче місце.
Розділ 3. Роль ВЕЗ і ТПР у ринковій трансформації економіки України (на прикладі Волинської області)
3.1. Спеціальна економічна зона "Інтерпорт-Ковель"
Спеціальна економічна зона (СЕЗ) "Інтерпорт-Ковель" відрізняється специфічним режимом функціонування (митний режим) і особливими пільгами (амортизаційні відрахування). Це зумовлює необхідність проведення більш детального аналізу результативності діяльності інтерпорту не тільки з позиції зацікавленості безпосередніх інвесторів і партнерів, а й з метою соціально-економічного розвитку регіону [16, 491].
Основна ідея СЕЗ "Інтерпорт-Ковель" – поєднання багатофункціональних транспортно-складських функцій з широким спектром інших послуг, що включають митне та банківське обслуговування, страхування, брокерські, юридичні, транспортно-експедиційні й агентські послуги, послуги зовнішнього зв'язку, обслуговування водіїв вантажного транспорту, гуртова торгівля зі складу, автосервіс.
Коротко зупинимось на обґрунтуванні доцільності розташування транспортно-складського центру в Ковельському залізничному вузлі та характеристиці проекту "Інтерпорт-Ковель". Україна має досить вигідне транспортно-географічне положення. Зокрема, на її західних кордонах з