Вільні економічні зони і ТПР у ринковій трансформації економіки України - Польщею, Словаччиною та Угорщиною сформовано цілу мережу прикордонних переходів,...

Курсова робота - Вільні економічні зони і ТПР у ринковій трансформації економіки України

Польщею, Словаччиною та Угорщиною сформовано цілу мережу прикордонних переходів, міжнародних ліній автомобільного і залізничного зв'язку. Основними пунктами на цих лініях є Чоп-Батєво (Закарпатська обл., сполучення у напрямках Україна-Словаччина, Україна-Угорщина, Україна-Румунія), Мостиська, Рава-Руська (Львівська обл., сполучення у напрямку Україна-Польща) та Ізов, Володимир-Волинський. Ягодин, Ковель (Волинська обл., сполучення у напрямку Україна-Польща).

Важливим є те, що транспортне сполучення у напрямку Україна-Польща дозволяє забезпечити не тільки взаємні зв'язки уже названих, але й інших держав Європи, зокрема, через найкоротший шлях сполучення між промислово розвиненими та постсоціалістичними країнами Європи та СНД (Польща, Німеччина, Чехія, Бельгія, Голландія, Франція, Люксембург, Україна, Росія, Казахстан, держави Закавказзя і Середньої Азії).

Таким чином, є підстави вважати, що розвиток транспортної мережі України в "польському напрямку", зокрема на території Волинської та Львівської областей, і відповідне спрямування вантажопотоків, дасть змогу використовувати найбільш короткий та зручний шлях взаємного сполучення названих вище країн.

Але, як свідчить попередній аналіз, існуючі в цих регіонах транспортні (зокрема, залізничні) комунікації, побудовані для забезпечення зв'язків лише між Україною і Польщею, розвинені недостатньо та спрямовані на обслуговування застарілої структури вантажопотоків (в основному, масових навалочних вантажів). Це вже спричинило реальну переорієнтацію зовнішньоторговельних вантажів України, країн "близького зарубіжжя" (Росія, Казахстан, держави Середньої Азії) та їх основних європейських торгових партнерів на транспортну мережу Республіки Білорусь (Брестський залізничний вузол), в першу чергу, при перевезенні експортно-імпортних, тарно-штучних вантажів, контейнерів, машин і устаткування. Так, у 1993-1994 роках до 50% всіх зовнішньоторговельних вантажопотоків, що були між країнами Європи та СНД, спрямовувалися через транспортну мережу Білорусі [16, 492].

Сегментація існуючого в Україні ринку транспортно-розподільчих послуг, а також аналіз зовнішньоекономічних зв'язків країни за останні 5 років дають змогу з певним ступенем ймовірності прогнозувати основні показники участі Ковельського ТСЦ в обслуговуванні вітчизняних експортерів та імпортерів. Передбачається, що до 52% виробничої програми Інтерпорту буде покриватись за рахунок зовнішньоторговельних потоків України (у співвідношенні експорт/імпорт 1/1), а решта – 48% – складатимуть транзитні вантажі [16, 493].

Характер, спосіб транспортування та структура додаткового вантажопотоку, що може бути спрямований через Ковельський транспортний вузол, а також його зовнішньоторговельна спеціалізація (експорт, імпорт, транзит) обумовлюють склад виробничих та інших операцій, які необхідно здійснювати при обслуговуванні вантажів. Це:

організація перевезень (транспортно-експедиційні послуги); навантаження, розвантаження, перевантаження, перевалка; збереження; технічне обслуговування транспортних засобів; побутове обслуговування водіїв транспортних засобів; догляд за вантажами при збереженні; обробка вантажів і т.п. [16, 493]

Крім цього, зовнішньоторговельний характер вантажів передбачає необхідність надання комплексу митних послуг.

Отже, результати аналізу існуючих вантажопотоків та транспортної інфраструктури дають змогу зробити висновок про доцільність створення на базі Ковельського транспортного вузла інтермодального транспортно-складського комплексу (проект "Інтерпорт-Ковель"). Головна мета проекту "Інтерпорт-Ковель" полягає у створенні максимально сприятливих умов для активізації зовнішньоторговельного обміну шляхом надання транспортно-складських послуг на рівні сучасних світових та європейських стандартів [16, 498].

У відповідності до основної мети, комплекс передбачає:

сприяння активізації експортно-імпортних операцій в Україні; коригування сталих зовнішньоторговельних товаропотоків інших країн Європи та Азії, їх переорієнтація на транзит через територію України (за допомогою економічних та організаційних стимулів); інтеграцію в єдину європейську транзитну систему та європейську мережу "Європлатформс": покращення технологічних та економічних характеристик використання наявного ресурсного потенціалу (матеріально-технічна база транспорту, виробнича інфраструктура, робоча сила); активізацію підприємницької діяльності та нормалізацію соціально-економічної ситуації в регіоні (м. Ковель, Волинська область).

Вищезазначене визначає концепцію проекту Інтерпорту, побудовану на таких засадах:

найбільш повне залучення та ефективне використання виробничих потужностей інфраструктурного забезпечення, що існують в регіоні (включаючи розконсервацію залізничної станції Вербка, використання залізничних колій та автомобільних шляхів, систем енерго-, водо-, теплопостачання тощо). матеріалізація об'єктивних переваг Інтерпорта для користувачів, тобто: скорочення шляху слідування вантажів; скорочення кількості процедур митного оформлення (за рахунок зменшення кількості контрольно-пропускних пунктів при перетині державних кордонів); створення сприятливого економічного режиму; здійснення багатопрофільної виробничо-сервісної діяльності і т.п. надання Інтерпорту багатофункціонального характеру, що обумовить вищу стабільність господарського утворення і привабливість для партнерів (користувачів). використання модульного принципу побудови для подальшого розвитку проекту в територіальному плані в разі досягнення позитивних результатів господарської діяльності та виникнення відповідної виробничої потреби. надання Інтерпорту таких характеристик, які сприятимуть формуванню його як центру інвестування та ділової активності. забезпечення інтеграційного характеру ТСЦ, тобто стимулювання взаємодії із "зовнішнім" економічним середовищем. створення раціонального екологічного режиму діяльності та дотримання умов щодо охорони навколишнього природного середовища. формування сприятливого екологічного середовища для господарських перетворень у зоні Інтерпорту [16, 499-500]. Таким чином, основними принципами, які визначають характер та зміст проекту "Інтерпорт-Ковель", є: альтернативність – врахування кількох варіантів розвитку, їх аналіз, співставлення та вибір оптимального варіанта на засадах визначених критеріїв; недопущення неефективної конкуренції залізничних станцій (переходів) регіону: пріоритет нових технологій – використання прогресивних засобів виробництва, технологій, виробничих програм та систем управління, що є конкурентноспроможними на світовому ринку: інтермодальність (бімодальність) – поєднання кількох (2-х) видів транспорту для обслуговування вантажопотоків – залізничного та автомобільного; багатофункціональність – поєднання транспортно-складської та сервісної діяль-ності, в т. ч. надання транспортно-експедиторських. митних, інфраструктур-них, побутових, банківських послуг і т.д.: уніфікованість – дотримання типових вимог, обов'язкових для побудови та діяльності європейських транспортно-складських центрів системи "Європлатформс"; ефективність – спрямованість на отримання позитивних економічних результатів діяльності Інтерпорту. До основних економічних результатів, які передбачається отримати від реалізації проекту в рамках визначених мети, цілей та принципів, входять [16, 501]: підвищення ефективності господарської діяльності залізничного вузла та всієї транспортної системи регіону. збільшення обсягів вантажно-розвантажувальних робіт залізничних підприємств (Львівська залізниця) за рахунок залучення додаткових та переорієнтації існуючих експортно-імпортних вантажопотоків. підвищення коефіцієнта участі регіону в зовнішньоекономічному співробітництві. збільшення зайнятості населення в м. Ковелі. формування нових джерел надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Проект виходить

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13